Що зробив Український інститут медіа та комунікації за 2025 рік

Інтенсивна робота зі старшою аудиторією, експерименти з форматами, кілька великих заходів та розширення спільноти — таким був 2025 рік для Українського інституту медіа та комунікації.

Український інститут медіа та комунікації — впливовий незалежний аналітичний центр

УІМК проводить медіадослідження, аналізує медіапроцеси та їхній уплив на політику й суспільство. Протягом 2025-го ми у своїх аналітичних розвідках особливу увагу приділяли журналістській освіті, оскільки від її якості частково залежатиме, яку інформацію отримуватимуть споживачі та які рішення ухвалюватимуть на її основі.

Медіаграмотність у фокусі наших досліджень

У березні 2025-го ми презентували дві аналітичні розвідки, присвячені розвитку медіаграмотності в Україні.

Дослідження складалося з таких компонентів:

• аналіз освітніх програм з журналістики та силабусів з окремих дисциплін 30 українських університетів;
• онлайн-анкетування керівників факультетів/кафедр та викладачів з 31 університету;
• глибинні напівструктуровані інтерв’ю з викладачами та менеджментом факультетів/кафедр журналістики;
• огляд практик інтеграції компонентів медіаграмотності та протидії дезінформації в освітній процес у західних університетах, зокрема в університетах США та Канади.

Звіт дає розуміння, наскільки студенти-журналісти цікавляться темою медіаграмотності, як її сприймають університети та з якими викликами стикаються викладачі при її інтеграції в освітні програми.

Аналогічних досліджень в Україні раніше не проводилося. Автори звіту сподіваються, що він допоможе виявити ключові проблеми та сформувати підходи до їхнього вирішення. Принаймні аудиторія вже цікавиться цією темою: за даними Google Analytics, звіт увійшов до десятки найчитаніших матеріалів на сайті JTA за 2025 рік, зібравши майже сім тисяч переглядів.

Зокрема, йдеться про:

• необхідність посилення міжнародної колаборації не лише на рівні громадського сектору, а й на рівні донорів;
• адаптацію методології досліджень, яку використовують західні дослідники, до українського контексту;
• напрацювання єдиного підходу до визначення «вразливих аудиторій» та критеріїв вразливості;
• використання ШІ для протидії дезінформації та виявлення шкідливого контенту.

Аналітична записка ґрунтується на результатах експертних дискусій, проведених під час нашої міжнародної конференції «Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій», яка пройшла 11 листопада 2024 року.

Якісна журналістська освіта — один із пріоритетів нашої організації

Друга частина звіту присвячена результатам шестирічної навчальної програми «Академія викладачів журналістики» / Journalism Teachers’ Academy (JTA), яку ми реалізовували спільно з DW Akademie. Це масштабний проєкт УІМК з підвищення кваліфікації викладачів: щосеместру колектив певного факультету чи кафедри журналістики проходив чотири модулі навчання (методика, оцінювання, зворотний зв’язок та групова динаміка). Наприкінці семестру кожен учасник мав розробити проєкт заняття, використовуючи методи та інструменти, опановані під час навчання в JTA, та презентувати його на фінальному захисті (детальніше про проєкт читайте в наступному розділі). 

Український інститут медіа та комунікації — авторитетний освітній центр

ГО УІМК ефективно працює і як освітній центр, залучаючи висококваліфікованих тренерів. Наші підходи до навчання ґрунтуються на сучасних методиках. Водночас для нас важливо вибудовувати з нашими цільовими аудиторіями щирі стосунки.

Дев’ятий і особливий випуск «Академії викладачів журналістики»

Навесні 2025-го ми вдев’яте набрали групу на навчання до нашої «Академії викладачів журналістики». Цей набір був особливим: вперше ми працювали не з одним університетом, а зібрали викладачів з різних закладів, з різних регіонів. Це дозволило учасникам та учасницям дізнатися про практики викладання в інших вишах та вийти із зони комфорту. «Програма мене надихнула, віддаю належне харизмі тренерів, які так натхненно все робили. Я побачив слухачів, які горять своєю роботою, і тренерів, зацікавлених відповісти на запити, з якими люди прийшли. І це був крутий метч. Я дуже раджу викладачам подаватися на такі програми», — зазначає Віталій Улибін, викладач факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Сертифікати про успішне завершення навчання отримали 18 викладачів.

Цей дев’ятий випуск JTA — останній за підтримки саме DW Akademie. Зараз ми шукаємо нових партнерів для продовження програми і її можливої трансформації. 

Загалом за шість років навчання в Академії пройшли 130 викладачів з 23 університетів — цим проєктом ми охопили майже третину українських вишів, де готують бакалаврів за спеціальністю «Журналістика».

Результативність навчальної програми і в тому, що сім випускників «Академії викладачів журналістики» стали згодом її успішними тренерами. «Тренерська роль — це вже зовсім інший рівень відповідальності. Тут потрібно бути не “вище”, а поруч. У JTA це дуже відчувається: горизонтальність, повага до досвіду кожного незалежно від віку чи посади. Ми не читаємо лекції — ми ведемо розмову», — описує свій досвід тренерства Ірина Копистинська, завідувачка кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

17 випускників програми писали матеріали для сайту «Академії викладачів журналістики» на запрошення редакції: хтось ділився своїми педагогічними лайфхаками, хтось готував аналітику. Двоє випускників — Наталія Стеблина із ДонНУ імені Василя Стуса та Ігор Дармостук із КНУ імені Тараса Шевченка — стали нашими постійними авторами, чиї матеріали привертають увагу освітньої спільноти.

У межах проєкту ми також запрошуємо медійників та дослідників ділитися своїм досвідом з викладачами журналістики на спеціальних вебінарах. Так, у 2025-му Андрій Дубчак, засновник медіа Frontliner, розповів про роботу й етику воєнного фотографа, а медіарадник адвокаційної команди Razom for Ukraine Остап Яриш — про стан американської журналістики в часи Трампа. Також дослідниці — Ірина Сєдова, Юлія Крилова-Грек та Яна Салахова — дали поради, як вирізняти заклики до геноциду з-поміж інших висловлювань ворожнечі. Загалом у 2025-му наші вебінари відвідало 85 викладачів з різних вишів. 

Додаткові тренінги для викладачів журналістики

З грудня 2024-го до лютого 2025-го ми за підтримки ПРООН та за фінансування уряду Японії провели для викладачів три серії тренінгів з інтеграції медіаграмотності в освітні програми з журналістики. Програма охоплювала шість тем, за кожною із них тренери підготували методичні рекомендації, які було опубліковано на сайті «Академія викладачів журналістики»: 

• Пропаганда/дезінформація: історія, визначення, наслідки
• Емоційний вплив дезінформації та пропаганди (клікбейт, мова ворожнечі тощо)
• Деконструювання теорій змов, розпізнавання когнітивних упереджень
• Базові правила перевірки інформації за допомогою онлайн-інструментів
• Data literacy — як навчитися використовувати дані, не піддаючись на маніпуляції
• ШІ та його можливості як для створення дезінформації, так і для протидії

У результаті навчання викладачі розробили плани занять зі свого курсу з інтегрованими компонентами медіаграмотності та протидії дезінформації, а тренери — надати зворотний зв’язок щодо цих проєктів. 

Сертифікати про успішне проходження програми (1 кредит, 30 годин) отримали 55 викладачів. З-поміж їхніх проєктів ми відібрали дев’ять найкращих та опублікували їх на сайті «Академія викладачів журналістики». Ці заняття включали компоненти фактчекінгу, зокрема в журналістському розслідуванні, верифікації інформації, розпізнавання фейків, цифрової безпеки, дотримання журналістських стандартів, використання ШІ, підвищення медіаграмотності аудиторії. Окрім того, автори-переможці отримали призи.У час війни важливо докладати якнайбільше зусиль, аби наші викладачі-дослідники інтегрувалися у західне академічне середовище. Тому спільно з Робочою групою з питань України ECREA ми наприкінці року влаштували тренінг з написання заявок на міжнародні конференції. Подібні заходи, які ми проводили у 2023-2024 роках, допомогли кільком викладачам пройти відбір на велику конференцію ECREA-2024 в Любляні. 

Тренінги для регіональних журналістів

Завдяки ЮНЕСКО та уряду Японії ми отримали можливість попрацювати з журналістами регіональних медіа. Протягом весни 2025-го вони навчалися у нашій вечірній школі [Re]Inforce з медіа- та інформаційної грамотності. Програма складалася з шести занять і охоплювала такі теми:

• Пошук та перевірка джерел інформації
• Гендерна дезінформація
• Виявлення фейків та інших видів дезінформації
• Висвітлення конфліктно чутливих тем
• Професійні стандарти та етика використання ШІ
• Відповідальність за поширення дезінформації та іншого шкідливого контенту

Загалом ми провели три набори до вечірньої школи. Сертифікати про успішне проходження програми отримали 64 журналісти.

Під час навчання кожен учасник створив коротке вертикальне відео на тему медіа та інформаційної грамотності для своєї аудиторії. Здебільшого журналісти обирали теми онлайн-шахрайства та штучного інтелекту. У кожній групі ми визначили п’ять найкращих роликів. Їх ми розмістили на ютуб-каналі та фейсбук-сторінці УІМК. Сукупно ці відео зібрали понад 1,1 мільйона переглядів. Найпопулярнішим на ютубі став ролик про розпізнавання ШІ-картинок, який створила Тетяна Волкова, головна редакторка медіа про Західний Донбас «Степ» (29 тисяч переглядів). На фейсбуці увагу користувачів найбільше привернули роботи Валентини Батрак, редакторки медіа Переяслав.City, та Ольги Гончар, головної редакторки криворізького онлайн-медіа «Експерт-КР» (по 120 тисяч переглядів). Валентина підготувала ролик про відповідальне використання ШІ, а Ольга — про чутливий підхід до висвітлення наслідків російських обстрілів.

Додатково на сайті «Академія викладачів журналістики» ми опублікували історії всіх переможців з першої, другої та третьої груп. Журналісти розповіли, як працювали над своїми роликами, чому вирішили взяти участь у вечірній школі та як використовують отримані знання у редакційній роботі.

Про вечірню школу писали матеріали й інші медіа та медійні організації, серед них — Переяслав.City, «Кременчуцька газета», Happy Monday, Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації.

Автори найкращих відео отримали призи та запрошення на дводенний офлайн-воркшоп у Києві. Про цей захід йтиметься у наступному розділі.

Навчання з медіаграмотності для людей старшого віку як інструмент відновлення довіри та соціальної активності

У 2023-му УІМК за підтримки DW Akademie провів дослідження медіаграмотності людей старшого віку в Україні. Його результати, зокрема, свідчили про неоднорідність цієї аудиторії: залежно від рівня освіти, місця проживання та інших чинників люди по-різному оцінювали рівень своїх цифрових навичок. Ми врахували це, і у 2025-му набрали дві різні групи людей старшого віку для навчання в Майстерні інформаційної стійкості:

• до першої групи, яка навчалася офлайн, увійшли 22 мешканці «Чудо-містечка Хансена» на Київщині — переселенці віком від 65 до 80 років. Ці учасники мали невисокий рівень цифрових навичок, користувалися телеграмом та вайбером, не були активними у соцмережах; 
• у другій групі (18 учасників), яка навчалася онлайн, переважно були «студенти» Університету третього віку «Протон» — здебільшого кияни віком від 55 до 76 років. Рівень цифрових навичок у цих учасників — середній та вище середнього, вони користуються фейсбуком та цікавляться ШІ. 

Навчання тривало чотири місяці й охоплювало такі напрямки:

• цифрові навички та безпека в інтернеті;
• медіаграмотність: критичне мислення та протидія дезінформації;
• психологічна стійкість в інтернеті;
• усвідомлене створення контенту (фото, відео, тексти для соцмереж).

Концепцію навчальної програми, яка має назву «Мудрість проти маніпуляцій», розробила Діана Дуцик, виконавча директорка УІМК.

Заняття проводили тренери, які пройшли відповідне навчання від УІМК у 2024 році. Вони, відштовхуючись від запитів та можливостей кожної з груп, швидко адаптовували програми.

Ми не обмежувалися стандартним форматом занять. Аби, наприклад, краще розкрити тему розвінчування радянських міфів про Другу світову війну, ми влаштували тренінг для учасників офлайн-групи у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Хоча тема заняття була чутливою для цієї вікової групи, учасники показали високий рівень розуміння впливу російської пропаганди, а також ділилися особистими історіями. Більше про це можна прочитати у цьому репортажі.

У музеї ми переконались, що найкраще вдається доносити важливу інформацію безпосередньо у місці, пов’язаному із темою заняття. Тому тему щодо сучасного медіаландшафту України ми підкріпили екскурсією на Суспільне. Наші «студенти» змогли побачити, як працює в режимі реального часу українське телебачення та радіо.

За словами Олександри Кондрашевої, директорки Hansen Miracle Village, мешканці містечка, які пройшли навчання в Майстерні інформаційної стійкості, допомагають іншим, наприклад, показують, як оформити «Зимову підтримку», подати в «Дії» заявку про пошкоджене житло. Деякі учасники вже працевлаштовані у містечку. Дехто навіть має намір вести блог на соціально важливу тему.  

Медіа Київщини «Погляд» підготувало відеосюжет про навчання офлайн-групи.

Курс з медіаграмотності, який пройшли учасники Майстерні, доступний у форматі посібника на нашій платформі Е-навчання. До його створення долучилися експерти з медіаграмотності, психологи, викладачі, медіафахівці. Редакторка посібника — Діана Дуцик.

Український інститут медіа та комунікації — платформа для професійних дискусій

Важлива частина роботи ГО УІМК — організація експертних дискусій. конференцій та інших публічних заходів, метою яких є обмін досвідом та експертизою, а також пошук шляхів розв’язання тих проблем та викликів, з якими зіштовхується медіасфера в умовах повномасштабної війни.

Заходи, присвячені журналістській освіті

5 березня ми за підтримки ПРООН в Україні та за фінансування уряду Японії провели міжнародну онлайн-конференцію «Медіаграмотність у журналістській освіті: українська та світова практика».

У заході взяли участь провідні викладачі та дослідники зі значним досвідом інтеграції медіаграмотності в освітні програми з журналістики, серед них:

• Джуліан МакДугал, професор, керівник докторантської програми з креативної та медійної освіти у Борнмутському університеті (Велика Британія);
• Марія Мурумаа-Менгель, викладачка Тартуського університету (Естонія);
• Агнес Девідсон, дослідниця з питань комунікації, ректорка Відземського університету прикладних наук (Латвія);
• Кармен Марта Лазо, викладачка Сарагоського університету (Іспанія).

Загалом до конференції на платформі Zoom долучилося 56 людей. До того ж всі охочі могли дивитися трансляцію на фейсбук-сторінці УІМК.

Захід складався з двох дискусій: під час першої обговорили європейський досвід інтеграції медіаграмотності в освітні програми з журналістики (тези з сесії можна прочитати тут), а під час другої — практики українських університетів (тези доступні за посиланням).

Про цю подію ми підготували короткий відеоролик.

30 вересня відбулася Всеукраїнська конференція «Journalism Next: освіта, ШІ та нові виклики», яка об’єднала викладачів журналістики, в тому числі випускників тренінгової програми «Академія викладачів журналістики», та практиків. Ми організували захід у співпраці з DW Akademie, за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії, фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), а також у партнерстві з Могилянською школою журналістики.

Конференція проходила у гібридному форматі: 52 викладачі взяло участь офлайн, 27 — онлайн через платформу Zoom.

У межах заходу відбулися три дискусії на такі теми:

• Майбутнє журналістської освіти в цифрову добу (тези опубліковані тут)
• Журналістська освіта в епоху постправди (тези опубліковані тут)
• Як ШІ змінює парадигму журналістської освіти (тези опубліковані тут)

Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, зауважує, що завдяки таким заходам як «Journalism Next» викладачі мають змогу переймати сучасні практики, адаптувати освітній процес до нових викликів і готувати студентів до роботи в динамічному медіасередовищі. Конференцію вважають важливою і в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля: «Спільне обговорення та осмислення трендів фахової освіти — цінний досвід для викладачів вишів, журналістів-практиків та представників громадських організацій, підґрунтя якісної фахової підготовки медійників до роботи в умовах трансформації сучасних комунікацій».

Повний запис конференції можна переглянути на нашому ютуб-каналі.

Заходи з медіаграмотності

1 жовтня, у Міжнародний день людей старшого віку, ми влаштували експертне онлайн-обговорення «Як медіа та інформаційна грамотність сприяють активному довголіттю». Наша команда поділилася з колегами спостереженнями про навчання двох груп у Майстерні інформаційної стійкості та порадила, на що звернути увагу організаціям, які працюють із темою медіаграмотності для людей старшого віку. Захід пройшов в закритому форматі, оскільки деяка інформація була чутливою.

Широкій аудиторії ми представили результати цього навчання на нашій міжнародній конференції «Код довіри: інформаційна стійкість в часи війни та штучного інтелекту» 27 листопада. У презентації взяла участь і випускниця офлайн-групи — Лідія Мальована.

Захід об’єднав експертів, журналістів, вчителів, викладачів, бібліотекарів, представників громад/органів місцевого самоврядування та інших стейкхолдерів у темі медіаграмотності. За їхньої участі відбулися чотири дискусії на такі теми:

• «Що після медіаграмотності? Нові культурні, освітні та політичні підходи до розвитку інформаційної спроможності громадян» (тези можна прочитати тут);
• «Інформаційна стійкість у часи кризи: як трансформація медіаландшафту змінює демократію» (тези можна прочитати тут);
• «Медіа та інформаційна грамотність як інструмент соціалізації вразливих груп населення» (тези можна прочитати тут);
• «Поза алгоритмом: цифровий суверенітет, штучний інтелект і майбутнє інформаційної стійкості» (тези можна прочитати тут).

До конференції долучилося 90 людей офлайн та 38 через платформу Zoom. Подія транслювалася в соцмережах УІМК українською та англійською мовами. Сукупно трансляція зібрала понад 1500 переглядів.

Подія залишила приємні враження у представників різних аудиторій. Так, Олег Джолос, викладач кафедри онлайн-медіа КНУ імені Тараса Шевченка, відзначає: «Дуже насичений порядок денний, фахові спікери та статусні гості, важливі теми і резонансні заяви….Значний час конференції було присвячено великим цифровим платформам і штучному інтелекту, але і про журналістську етику і відповідальність не забули».

Ольга Філіппова, керівниця ГО «IT-бабусі», каже, що почула на конференції чимало слушних думок від експертів: «Вдячна усім, хто займається просвітою у сфері цифрової та медіаграмотності, вдячна людям, які “лупають цю скалу” натхненно і сміливо. Викликів багато. Але освіта — це те, що дає нам силу в турбулентні часи».

«Дуже багато говорили [на конференції] не лише про технології як такі, а про прості речі: чому віримо, кому віримо і як легко маніпулювати, особливо коли втомлені й на емоціях, — згадує Олег Максименко, завідувач відділу КНП «Телебачення громади», (м. Південне) — Про ШІ — без захоплення й ілюзій. Це вже не тільки про картинки чи тексти — це про швидкі маніпуляції, підроблені публікації, дивні “зручні” підсумки в пошуку, які з’являються ще до того, як ти встиг зрозуміти, звідки вони. У якийсь момент стало очевидно: довіра [яка була лейтмотивом конференції] сьогодні — дефіцит. Саме тому медіаграмотність та інформаційна гігієна мають стати масовою культурою».

Цей захід ми провели у партнерстві та за фінансової підтримки DW Akademie, Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини, представництва ЮНЕСКО в Україні за підтримки уряду Японії, Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», IMS, у партнерстві з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення.

Воркшоп для журналістів

15–16 липня у партнерстві із ЮНЕСКО та за підтримки Японії ми провели дводенний воркшоп з медійної та інформаційної грамотності «[RE]Inforce: Посилення регіональних медіа в умовах війни». Захід відвідали 30 регіональних журналістів, більшість із них — випускники згаданої вечірньої школи [RE]Inforce.

У перший день учасників чекали такі активності:

• сесія «Інформаційна війна та дезінформація: виклики для регіональних редакцій» (тези можна прочитати тут);
• сесія «Медіа та інформаційна грамотність, протидія дезінформації: можливості національного регулятора» (тези можна прочитати тут)
• презентація корисних ініціатив від ГО «Жінки в медіа», eQualitie й Центру демократї та верховенства права;
• experience sharing session під керівництвом фасилітаторки Наталії Римар.

Активності другого дня були не менш цікавими:

• сесія «Можливості взаємодії регіональних медіа та Центру протидії дезінформації і Центру стратегічних комунікацій» (тези можна прочитати тут);
• майстер-клас з використання ШІ від Василя Задворного, експерта з цифрової трансформації та впровадження ШІ (з конспектом можна ознайомитися тут);
• тренінг з етичного висвітлення травмувальних подій від Оксани Расулової, журналістки та дослідниці травми (з конспектом можна ознайомитися тут);
• бесіда про фільм «СВО: війна і мир» з його авторкою Мирославою Барчук (її колонку на основі цього виступу можна прочитати тут).

Після воркшопу ми попросили учасників надати нам зворотний зв’язок. Багато із них відзначили, що завдяки цьому заходу дізналися більше про ШІ та варіанти співпраці з Нацрадою, Центром протидії дезінформації і Центром стратегічних комунікацій. Частина учасників вважає, що потрібно проводити більше подібних подій для регіональних журналістів.

Своїми враженнями від воркшопу журналісти ділилися і в соцмережах. 

Віра Лапа, журналістка Городоцького районного телерадіопресцентру: «Два дні — насичені доповідями, дискусіями, обміном думками та досвідом. Дякую кожному й кожній за щирість і теплоту спілкування. Особлива подяка організаторам Діані Дуцик та Маргариті Захарчук за запрошення Мирослави Барчук — авторки документальної стрічки “СВО: війна і мир”».

Тетяна Мельничук, головна редакторка Район.Рівне: «Це була чудова нагода поділитися своїм досвідом та редакції, викликами, з якими стикаються журналісти, зокрема у сфері протидії дезінформації в умовах інформаційної війни».

Ольга Гончар, головна редакторка «Експерт-КР»: «Дякую Українському інституту медіа та комунікації за можливість поділитися досвідом роботи нашої журналістської команди та змогу перейняти досвід колег із регіональних редакцій усієї України. Цінний захід, професійні тренери і тренерки, активна група, філігранна організація процесу — усе на найвищому рівні».

Наші інформаційні активності

«Надійна газета» — нерегулярний вісник для людей старшого віку (60+) у сільській місцевості

Протягом весни 2025-го за підтримки Міністерства Закордонних Справ у справах співдружності та розвитку Великої Британії та Zinc Network ми випустили три номери «Надійної газети». Вона орієнтована на людей старшого віку, які проживають у сільській місцевості. Якраз до цієї аудиторії не завжди доходять міжнародні організації, а медіа не мають таких потужностей, щоб працювати з нею на місцях. Ці люди обділені увагою та інформацією, але у них є потреба орієнтуватися в складному діджиталізованому, переповненому дезінформацією світі. Ми обрали той спосіб комунікації, яким люди старшого віку звикли користуватись і до якого буде вибудовуватись довіра — друковану газету з цікавою і корисною інформацією.

До речі, у кожному випуску ми пропонували читачам пройти невеликий тест з інфогігієни, запитання якого перегукувалися з матеріалами номера  (на тест вів QR-код, розміщений на останній сторінці). П’ятнадцять переможців отримали від нас невеликі призи. 

Наклад кожного номеру — 20 тисяч. Більша частина тиражу розповсюджувалася через Укрпошту, ще частина — через Українську бібліотечну асоціацію. Для розповсюдження було обрано три області: Миколаївську, Чернігівську та Хмельницьку. Кілька сотень номерів працівники УІМК поширили у своїх населених пунктах.

Газета отримала позитивні відгуки від читачів. Багато хто відзначав приємний дизайн видання та змістовність матеріалів, хтось був радий побачити рецепти від улюбленого кухаря. Деякі читачі висловлювали побажання, щоб газета виходила далі, і навіть були готові заплатити за номер. 

Сайт JTA

У 2025-му редакція JTA продовжила вивчати медіаландшафт інших країн та досліджувати, як за кордоном висвітлюють російсько-українську війну. Так, Анастасія Сімашова, медіадослідниця та викладачка журналістики КПНУ імені Івана Огієнка, підготувала для нашого сайту два аналітичних матеріали про італійський медіаринок, які дають зрозуміти, чому Італія нерішуче протистоїть російській пропаганді та дезінформації. Один із цих текстів Анастасії поширив на своїх ресурсах Центр стратегічних комунікацій Міністерства культури України.

Про стан американської журналістики JTA розповів Марвін Калб, журналіст із 70-річним досвідом. Це інтерв’ю певною мірою ексклюзив. У 2014-2016 роках Калб виправдовував рішення Путіна щодо України історичними мотивами. З нашого матеріалу стає зрозуміло, що за останній час Калб переосмислив ці погляди.

Власне у 2025-му ми поставили собі за мету представляти нашим читачам незвичних спікерів. Серед них:

• австралійська медіадослідниця, проти якої Кремль висунув персональні санкції;
• професор фінського університету, де понад десять років викладають дрон-журналістику;
• проректорка іспанського вишу, у якому курс із комунікаційної та медійної грамотності ввели у навчальну програму з журналістики;
• бразильська медіадослідниця, яка захистила дисертацію на тему медіатизації російсько-української війни

Неодноразово ми запрошували викладачів із західних університетів ділитися своєю експертизою в колонках. 

Як завше, однією із наших ключових тем лишається українська журналістська освіта. Наші автори досліджували, що заважає кафедрам журналістики брати на роботу практиків, чому журналісти йдуть в аспірантуру та як можна використовувати ШІ у викладанні. 

Як показує Google Analytics, чимало наших матеріалів, опублікованих раніше 2025-го, лишаються актуальними для читачів. Серед них — поради для абітурієнтів від редактора, креативного директора Lviv Media Forum Отара Довженка, рекомендації щодо написання рецензій, добірка онлайн-інструментів для викладача від тренерки JTA Олени Чуранової. Останній матеріал, до речі, рекордсмен нашого сайту — понад 14 тисяч переглядів з моменту публікації.

Фінансовий огляд-2025

У 2025 році загальна сума надходжень ГО УІМК становила 6 856 162 грн. Основні кошти – це грантові надходження від міжнародних партнерів, зокрема від:

• Deutsche Welle (за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ)),
• ПРООН,
• ЮНЕСКО,
• ZINC.

Deutsche Welle залишається основним стратегічним партнером УІМК з 2019 року. У 2025 році спільно з Deutsche Welle Akademie було реалізовано два проєкти, зокрема «Академія викладачів журналістики» та «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)».

Партнерство з ПРООН розпочалось ще у 2024 році і продовжилось у 2025-му. В межах цього партнерства відбувся проєкт «Інтеграція компонентів медіаграмотності в освітні програми з журналістики в українських університетах».

За підтримки ЮНЕСКО Український інститут медіа та комунікації працював над проєктом «Посилення медіа- та інформаційної грамотності регіональних журналістів в умовах війни». А завдяки партнерству із ZINC з’явилася «Надійна газета» з компонентами медіаграмотності для людей старшого віку, які проживають у сільській місцевості.

Незначну суму надходжень ГО УІМК отримало від приватних осіб у якості благодійних внесків на статутну діяльність.

Значна частка витрат ГО УІМК на тренінги, семінари та розробку освітніх матеріалів відображає суть діяльності організації у 2025 році.

В майбутньому ГО УІМК планує працювати над диверсифікацією джерел фінансових надходжень.

Плани 2026

У 2026 році продовжить працювати наша Майстерня інформаційної стійкості за підтримки DW Akademie. Перед УІМК стоїть непросте завдання — масштабувати досвід навчання людей старшого віку, який ми здобули у 2025-му. «Але ми б не хотіли втратити зв’язок із тими нашими “студентами”, з якими ми працювали і офлайн, і онлайн. Тому ми зараз активно шукаємо нові партнерства, щоб продовжити навчання саме у “Чудо-містечку Хансена”, а також розширити навчальну програму, включивши туди нові трендові теми, як-от штучний інтелект», — розповідає Діана Дуцик, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації. 

Важливою допомогою Майстерні інформаційної стійкості стане проєкт «Запобігання дискримінації людей старшого віку в Україні» за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та ГС «Київський хаб прав людини». УІМК проведе моніторинг українських медіа з метою виявлення проявів ейджизму. Також планує фокус-групові обговорення за участі людей старшого віку, щоб виявити, які форми дискримінації вони відчувають в інформаційному середовищі. Як завжди, поділимось звітом та результатами з усіма. 

«Серйозним викликом для нас у цьому році буде збереження та розвиток шестирічних напрацювань “Академії викладачів журналістики”, — говорить Діана Дуцик. — Саме тому ми зараз активно шукаємо нові партнерства, які дозволять нам продовжити роботу у сфері журналістської освіти».