Що ще можуть робити ШІ-чатботи, окрім генерації текстів — розповідає Надія Баловсяк, доцентка Школи журналістики та комунікацій Українського католицького університету та IT-дослідниця.
ШІ-чатботи з перших днів існування називали одними із головних ворогів класичної освіти: мовляв, переберуть на себе викладання та сприятимуть знищенню традиційних завдань (тестів, есе) Сьогодні, на третій рік життя із ChatGPT та подібними інструментами, університети по-різному ставляться до ШІ. Поки одні обирають повну заборону, інші намагаються за допомогою ШІ покращити рівень викладання та підготувати студентів до кар’єри, де ШІ буде обов’язковим.
У деяких вишах впроваджують інструменти на основі ChatGPT для персоналізованого навчання чи вивчення іноземних мов, а в деяких, як-от в Університеті Арізони (Arizona State University), створюють спеціальні лабораторії для дослідження можливостей генеративного ШІ в освіті. Є виші, які дозволяють студентам використовувати ШІ, але вимагають вказувати, як саме вони його застосовували. До такої практики, наприклад, вдається Оксфордський університет. А студенти Елонського університету (Elon University) в США обговорюють завдання із чатботами та використовують їх для мозкового штурму.
Тож ці інструменти відкривають нові можливості і для викладачів, і для студентів. І дедалі актуальнішим стає питання, як застосовувати ШІ ефективно, етично, зі збереженням критичного мислення, як навчити студентів уже навіть не правильному формулюванню запитів, а оцінці отриманих результатів, розпізнаванню можливих упереджень і помилок ШІ.
ШІ у журналістській освіті. У пошуках оптимальних сценаріїв
Дослідження використання ШІ в іспанській журналістській освіті показало, що ШІ може допомагати у написанні журналістських текстів, проте їх потім має перевіряти людина. Адже ШІ, хоч і здатен генерувати зв’язні та структуровані тексти, інколи припускається фактичних помилок, неправильно інтерпретує складні контексти, відтворює стереотипи й упередження, закладені в навчальні датасети. Та й загалом він не спроможний аналітично мислити. Крім того, згенеровані за допомогою ШІ тексти можуть не відповідати журналістським стандартам: точності, достовірності й дотримання балансу думок. Ймовірно, з часом пошукові системи негативно реагуватимуть на контент, згенерований ШІ, а отже, у медіа заборонятимуть публікувати тексти, повністю створені ШІ.
ШІ-чатботам під силу придумати ідею для сюжету чи статті, створити шаблон для новин, підготувати запитання для інтерв’ю чи сценарій для подкасту. Викладачі можуть за допомогою ШІ розробляти інтерактивні завдання, створювати сценарії до обговорень чи мозкових штурмів, урізноманітнювати формати занять (ділові ігри, дебати / суди, навчальні ігри / квести, хакатони).
Ось приклади відповідних промптів для чатботів:
- «Запропонуй 10 ідей для студентського журналістського проєкту на тему дезінформації в соціальних мережах. Ідеї мають охоплювати різні формати: розслідування, подкаст, інтерв’ю, аналітика тощо».
- «Склади сценарій для групового обговорення на тему: “Чи повинен журналіст публікувати інформацію, яка може нашкодити, але має суспільне значення?”. Додай ролі для учасників, ключові питання і можливі точки зору».
- «Створи інтерактивне завдання для студентів-журналістів, у якому вони повинні порівняти висвітлення однієї події у двох медіа — державному і приватному. Завдання має містити інструкції, критерії аналізу, запитання для обговорення та критерії оцінювання».
Аналіз матеріалів, створених чи відредагованих ШІ, — ще одна гарна вправа для майбутніх журналістів та комунікаційників. Перші можуть так виявляти упередження та кліше в тексті, а другі — навчитися помічати стилістичні та логічні хиби або покращувати ці матеріали для різних цільових аудиторій.
Щоб проілюструвати текст, вже не потрібно довго переглядати фотографії на стоках — досить лише правильно сформулювати запит:
- будьте конкретними, наприклад, запит «створи зображення вулиці» краще замінити на «Згенеруй зображення нічної міської вулиці після дощу, з відблисками ліхтарів на мокрому асфальті»;
- пропишіть тональність чи емоцію: «створи обкладинку для подкасту, яка викличе у глядача тривогу через стан довкілля»;
- просіть генерувати декілька варіантів: «створи три варіанти зображення для статті про цифрову безпеку».
Ось іще кілька практичних прикладів використання ШІ у журналістській освіті:
- Аналіз текстів, згенерованих ШІ, на предмет порушення етичних стандартів. Це допоможе студентам розвинути навички критичного аналізу.
- Порівняльний аналіз текстів, написаних ШІ та колегами по групі. Студенти можуть не лише побачити особливості ШІ-стилю, а й зрозуміти, які аргументи використовує чатбот та як їх можна трансформувати у журналістські тексти.
- Переклад і перепакування контенту. Аналіз трансформованого контенту допомагає студентам оцінити якість перекладу й адаптацію матеріалу як до різних платформ, так і до культурних особливостей.
- Моделювання кризових ситуацій, розробка сценаріїв їхнього подолання за умови обмежених ресурсів та подальший аналіз. Приклад відповідного запиту до ШІ-чатбота: «Уяви, що ти комунікаційник великої української компанії, яка потрапила в інформаційну кризу через витік персональних даних клієнтів. Змоделюй першу офіційну заяву для медіа: коротку, чітку, в офіційному стилі. Врахуй обмеженість в часі й те, що ти сам не маєш повної інформації, але тобі треба зберегти довіру та показати контроль над ситуацією».
Який би вид завдання та патерн використання зі згаданих ви б не обрали, обов’язково аналізуйте згенероване, адже ШІ-чатботи ще не позбулися галюцинацій, а отже, можуть помилятися. Окрім того, і студентам, і викладачам варто уникати залежності від ШІ, аби не втратити важливі навички. Для викладачів надмірне використання автоматизованих інструментів може призвести до зниження якості навчального процесу: знизиться критичність у доборі джерел та здатність адаптовувати курс під конкретну аудиторію, а навчальні матеріали стануть шаблонними.
Отже, ШІ-чатботи допомагають глибше засвоїти матеріал та адаптуватися до змін у медіа. Але справжню цінність ШІ має лише тоді, коли його використовують обдумано та як помічника, а не намагаються перекласти на нього всю роботу.
Ми відстежуємо ключові тенденції у світі медіа, публікуємо результати останніх медіадосліджень, розповідаємо, як за кордоном медійники, освітяни та науковці взаємодіють з ШІ, реагують на зміни в політичному середовищі й вивчають суспільства. Інтерв’юємо цікавих і незвичних спікерів — від колишнього головного редактора телебачення Сараєва до медіадослідниці з Австралії, проти якої Кремль висунув персональні санкції. Шукаємо незвичні погляди на освіту, медіа, протидію дезінформації та технології. Даємо голос українським викладачам журналістики й поступово формуємо базу журфаків України. Розвиваємо платформу електронного навчання Е-навчання.
ПІДТРИМАЙТЕ JTA — щоб ми могли й надалі створювати контент, який розширює горизонти.
Це можна зробити, переказавши посильну для Вас суму за такими реквізитами:
РЕКВІЗИТИ:
Одержувач платежу: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕДІА ТА КОМУНІКАЦІЇ»
Код ЄДРПОУ: 42146919
Рахунок: IBAN: UA253003350000000260052372600 (валюта: UAH) в “Райффайзен Банк” (МФО: 300335)
Призначення платежу: Благодійний внесок на статутну діяльність від… (П.І.Б – для фіз.особи, найменування – для юр.особи)