Розрив між бажаним та дійсним: як бібліотеки в Австралії розвивають медіаграмотність суспільства
Майже всі опитані працівники бібліотек вважають медіаграмотність важливою, однак лише у 10% є потрібні ресурси для її підтримки.
Майже всі опитані працівники бібліотек вважають медіаграмотність важливою, однак лише у 10% є потрібні ресурси для її підтримки.
Люди старшого віку вважають, що їхні погляди та досвід не враховуються при розробці ШІ-інструментів. Особливо це відчувається у сфері охорони здоров’я та при зіткненні з ШІ-шахрайством.
Кількість застосунків в популярних онлайн-магазинах суттєво зросла за останнє десятиріччя, але це не зіграло на руку пересічним користувачам.
Важливо підштовхувати людей самотужки виявляти закономірності при перегляді справжніх фото та зображень, згенерованих ШІ, а не давати прямі інструкції.
Користувачі звертаються до чатботів, щоб оцінити надійність джерела інформації, отримати короткий виклад матеріалу та дізнатися останні новини.
Для повноцінної участі людей старшого віку у цифровому просторі замало лише їхнього бажання. Потрібні ще мотивація, навички, впевненість у собі, доступ, довіра та підтримка.
Для читачів важливо, щоб контент, створений за допомогою ШІ, перед публікацією в медіа перевіряла людина.
Глянцеві медіа уникають зображень людей старшого віку навіть тоді, коли йдеться саме про цю вікову категорію, свідчить дослідження групи англійських і французьких науковиць.
Голоси людей старшого віку звучать в медіа надзвичайно рідко: за них говорять або журналісти, або експерти, або родичі.
Підлабузництво ШІ може заважати користувачам розрізняти правду та оцінювати свої ідеї та рішення.
Професорка Сандра Мац розмірковує, чому так багато людей роблять так мало для захисту своєї конфіденційності в інтернеті.