Повномасштабна війна, яку Росія розпочала в ніч на 24 лютого, кардинально змінила і українські медіа, і журналістську освіту, і роботу громадського сектору. Наприкінці року хочемо поділитися спогадами та головними підсумками, яким був 2022-ий для нас, Українського інституту медіа та комунікації та нашої «Академії викладачів журналістики».
Січень та лютий 2022 року були повні тривог і хвилювань про можливу велику війну Росії, однак ми продовжували працювати і планувати активну та насичену роботу. 16 лютого презентували нову платформу для онлайн-навчання (e-courses.jta.com.ua/) та перший на ній електронний посібник, який створили спільно з IREX — Конструктор вправ. Збірник практичних завдань з інфомедійної грамотності, інтегрованої до фахової підготовки студентів-журналістів. Презентація відбулася разом із обговоренням «Інфомедійна грамотність та журналістська освіта», де фахівці з медіаграмотності та викладачі журналістики дискутували, чи має бути інфомедійна грамотність наскрізною в освіті майбутніх журналістів (як основа професії) або ж викладатися окремим предметом. Крім цього, на сайті jta.com.ua можна прочитати конспекти трьох вебінарів, які ми провели у січні-лютому, так само за підтримки IREX: як знаходити та перевіряти джерела інформації з Мариною Сингаївською, як уникнути маніпуляцій соціологічними даними з Тетяною Костюченко та які існують інструменти для перевірки діпфейків з Михайлом Кольцовим.
Завдання — вижити
Ранок 24 лютого змінив усе, і в перші тижні завданням нашої команди, як і решти українців, було вижити. За цей час суспільний та медійний контекст, реалії факультетів та кафедр журналістики, а також психологічний стан людей змінилися настільки, що йти за наміченим планом було і неможливо, і недоцільно. Ми міркували про те, чим саме можемо бути найбільш корисними для медійної та викладацької спільноти.
У першу чергу, людям необхідно було адаптуватися до війни психологічно: знайти шляхи, як справлятися зі стресом та тривогою, комусь довелося прийняти втрату — звичного життя, житла, а то й життя когось зі знайомих чи рідних. Тож, евакуювавшись із Києва та Київщини у більш безпечні регіони, навесні ми в онлайн-форматі організовували групи психологічної підтримки від професійних психологів, що допомагали людям знаходити ресурс у неймовірно складних умовах.
Крім цього, ми проводили публічні вебінари зі сторітелінгу в умовах війни, а також закриті зустрічі-вебінари з кібербезпеки (де, зокрема, йшлося про безпеку на окупованих територіях).
У цьому році за підтримки ABA Roli ми також підготували онлайн-курс «Як захистити персональну цифрову ідентичність», у якому досвідчені фахівці поділилися практичними порадами: як захищати свої цифрові права; як управляти репутацією онлайн; як керувати своїми емоціями; розповідати історії так, щоб не шкодити собі та іншим; будувати власну систему безпеки в інтернеті.
Хоч онлайн-курс створювався ще до повномасштабної війни, запропоновані поради є актуальними і зараз, в особливо – практичні психологічні практики роботи з емоціями, тривогою та стресом. Аудиторія цього курсу – дуже широка. Це викладачі, так журналісти, працівники громадського сектору, комунікаційники та всі, чия робота пов’язана з постійним перебуванням онлайн у перенасиченому інформацією середовищі.
Досвід факультетів журналістики
У межах проєкту «Академія викладачів журналістики» за підтримки Deutsche Welle Akademie ми як тісно співпрацюємо з низкою факультетів журналістики, так і впроваджуємо активності, спрямовані на всю галузь журналістської освіти. На сторінках сайту jta.com.ua ми розповідали про умови, в яких доводиться працювати українським факультетам журналістики. Частина з них перебували — чи й досі перебувають — у зоні постійних обстрілів, деяким закладам довелося евакуюватися з окупованих територій. Керівництво університетів стикнулося із викликами, як влаштувати освітній процес так, щоб він був і безпечним, і продуктивним, як зберегти викладачів та студентів.
Про досвід в умовах воєнного часу ми запитали у серії інтерв’ю з керівниками факультетів та кафедр журналістики що вийшла на нашому сайті. Ми поспілкувалися з очільниками журналістських факультетів чи кафедр у Сумах, Миколаєві, Харкові, Ужгороді, Тернополі, Вінниці, Львові.
Ми писали і про досвід студентів, які скористалися можливостями академічної мобільності. Також розповідали про перебіг найскладнішої за всі роки незалежності вступної кампанії на журфаках.
«Академія викладачів журналістики» у рік повномашстабної війни
У складних умовах повітряних тривог, ракетних обстрілів, а згодом і відсутності електрики та стабільного інтернету довелося проводити нашу тренінгову програму із вдосконалення методів викдадання «Академія викладачів журналістики». До вторгнення ми планували повноцінне навчання для двох університетів, однак довелося скоригувати плани, і роботу із Запорізьким національним університетом відкласти до безпечніших часів. Осінній семестр програми відбувся на базі Факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Попри всі складнощі тривог та блекаутів, три місяці навчання завершилися успішними захистами фінальних проєктів та приємними спогадами. Відгуки випускників осіннього семестру можна прочитати на нашій фейсбук-сторінці за хештегом #Учасники_JTA_UMCI.
Окрім інституційної співпраці та глибинного інтерактивного навчання факультетів, ми продовжили серію онлайн-семінарів з обміну досвідом, знову ж таки роблячи акцент на воєнному контексті. Експерти говорили з викладачами журналістики про сторітелінг, ненасильницьке спілкування, алгоритми соцмереж, журналістику культури і навіщо вона потрібна в час війни, журналістську роботу з людьми, які пережили травматичні події.
Крім цього, тренери нашої «Академії» для нашого сайту ділилися своїми методичними напрацюваннями. Зокрема, Роман Пазюк написав про те як створювати навчальні відео. А Олена Чуранова підготувала огляд онлайн-інструментів для дистанційного навчання, а також описала, як краще організувати асинхронну роботу зі студентами.
Аналітика: медіаграмотність та цифрова ідентичність
Крім журналістської освіти, ми продовжували тримати у своєму фокусі медіаграмотність. 29 червня Український інститут медіа та комунікації за підтримки Балтійського центру розвитку ЗМІ (BCME) провів міжнародну експертну конференцію «Медіаграмотність у час війни: нові виклики та трансформації», під час якої йшлося про те, як змінилася сфера медіаграмотності, про її безпековий вимір та роль освіти у розвитку медіаграмотності. За результатами експертних обговорень та кабінетного дослідження Інститут підготував аналітичний звіт «Трансформація сфери медіаграмотності в умовах повномасштабної війни в Україні».
У цьому році за підтримки ABA Roli Інститут також завершив роботу над аналітичним звітом «Карта ризиків для персональної цифрової ідентичності». Його метою було з’ясувати, якими є ключові вразливості цифрової ідентичності кожного з громадян, аби розуміти, як будувати політику в сфері захисту прав і свобод у сучасному цифровому світі. Робота над ним розпочалася ще до повномасштабного вторгнення. Тож представлений у ньому аналіз досвіду представників професій, пов’язаних з комунікацією, та експертні оцінки ризиків для цифрової ідентичності були доповнені та пояснені з урахуванням контексту воєнного часу.
Відповідальність російських пропагандистів
Окремо варто сказати про ще один важливий напрямок нашої роботи – відповідальність пропагандистів. На прикладі дослідження Девіда Янагідзава-Дротта «Пропаганда і конфлікт: докази геноциду в Руанді» (2014) ми розповідали, як медіа можуть розпалювати ворожнечу та породжувати насильство під час геноциду. Крім того, писали про висновки Міжнародного кримінального трибуналу щодо злочинів в Руанді у справі «Про засоби масової інформації».
Ми стали одними з перших, хто в Україні вголос загов орив про необхідність шукати шляхи притягнення до відповідальності російських пропагандистів. 2 листопада 2022 року відбулася міжнародна онлайн-конференція «Правові та етичні підстави відповідальності російських пропагандистів за поширення пропаганди війни, ненависті та дезінформації». Її Український інститут медіа та комунікації провів у партнерстві з ЦЕДЕМ, Платформою прав людини, Лабораторією цифрової безпеки за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI) в межах програми «Сприяння Інтернет свободі в Україні». Говорили про роль російських пропагандистських медіа в розпалюванні війни і те, як світова журналістська спільнота має на це реагувати; роль інтернету в поширенні пропаганди війни та дезінформації та пошуки механізмів унеможливлення використання соціальних медіа з метою поширення дезінформації та пропаганди війни;
правові підстави відповідальності за поширення пропаганди війни та дезінформації. За результатами обговорення Український інститут медіа та комунікації готує аналітичну записку із експертними рекомендаціями, що буде опублікована незабаром.
Тренди у медіа та побажання на 2023
Протягом року на нашому сайті ми відстежувати тренди у сфері медіа, журналістики, журналістської освіти, розповідали про актуальні медіадослідження.
Наприкінці року хочемо нагадати про конспект лекції нашої виконавчої директорки Діани Дуцик «Як трансформуються українські медіа у вогні війни» для Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Канаді. У тексті йдеться про відтік аудиторії традиційних медіа в телеграм-канали, закриття великої кількості регіональних ЗМІ, вихід з ринку одного із найбільших медійних холдингів, руйнування рекламного ринку, цензуру воєнного стану та інші реалії медійної сфери сьогодні.
Публікуючи добірку щорічних предбачень для журналістики від NiemanLab, нам хочеться разом із рештою світу дискутувати про журналістику як професію, говорити про технології та загалом про розвиток. Бажаємо усім нам перемоги, сили та витривалості для творення України, якою ми хочемо її бачити.