Навчання під обстрілами та з надією на перемогу: як працює кафедра журналістики Чорноморського університету в Миколаєві

post-image
Тетяна Гонченко
Чорноморському національному університету імені Петра Могили було дуже непросто з перших днів війни — Миколаїв весь цей час перебуває під потужними обстрілами. Незважаючи на це, в університеті повною мірою продовжується навчання.

З якими викликами довелося стикнутися, що змінити в своїй роботі, і якою буде вступна кампанія — розповіла докторка філологічних наук, директорка Навчально-наукового інституту журналістики Чорноморського національного університету ім. П. Могили Тетяна Монахова. 

Тетяно Василівно, розкажіть, будь ласка, що відбувалося на вашій кафедрі в перші тижні війни? Чи зупиняли ви навчання, і на який термін?

Одразу після того, як Миколаїв почали бомбити й обстрілювати, тобто з перших днів війни, університет призупинив роботу на три тижні. Усі чекали, що жахлива ситуація невдовзі розв’яжеться. Утім, коли стало зрозуміло, що війна триватиме, повернулися до навчання у дистанційному форматі.

Як до цього поставилися студенти? Чи був спротив з їхнього боку? 

Жодних нарікань чи невдоволень з боку студентів не було. За цей час дехто з них виїхали за межі України або переїхали до західних областей держави. Пандемія підготувала всіх нас до цього формату роботи, тож і викладачі, і студенти, і технічне оснащення університету, й навчально-методична база — усе було готовим до продовження роботи. 

Як ви аргументували студентам, що потрібно навчатися навіть у такій складній ситуації?

Розуміючи специфіку прифронтового міста, а також психологічний стан наших студентів, ми намагаємося передовсім здійснювати морально-психологічну підтримку, підбадьорювати, заохочувати до побудови планів на майбутнє, мотивувати до активного життя попри війну. Студенти і викладачі в ці страшні дні згуртувалися, стали ближчими один до одного.  

Як ви готувалися до відновлення навчання? 

Протягом двох пандемійних років університет повністю перейшов на платформу Moodle-3, викладачі всіх кафедр розробили наочні матеріали, презентації, методичні рекомендації для самостійної роботи студентів. Постійно поповнюється колекція відеолекцій, записаних на телестудії університету, що дозволяє студентам переглядати навчальний матеріал, коли є змога вийти в інтернет (часто буває, що в Миколаївській області немає електрики чи інтернету, тож, ми створюємо умови для тих студентів, хто не зміг вийти онлайн за розкладом занять).

Як ви змінювали навчальну програму, з огляду на війну та нові виклики, які наразі є перед журналістами? 

Зважаючи на те, що студенти скаржилися на відсутність стабільного інтернету, а також відсутність доступу до ресурсів медіацентру університету (у студентів наразі немає з собою відеокамер і монтажних комп’ютерів), довелося цьогоріч замінити написання та захист кваліфікаційних робіт (які передбачають велику практичну частину з медіавиробництва) на державний іспит зі спеціальності.

Також ми посилили індивідуальний підхід до кожного студента: викладачі виходять на зв’язок не лише за розкладом, але й на прохання студентів, коли у тих з’являється інтернет. Крім платформи Moodle, викладачі і студенти комунікують за допомогою всіх доступних месенджерів, соціальних мереж і електронної пошти.

Довелося укрупнювати практичні завдання, зменшуючи їхню кількість і відводячи на виконання та завантаження більше часу, – відповідно, було переглянуто й рейтингову систему оцінювання по кожній дисципліні. Ми намагаємося забезпечити студентам можливість набрати достатню кількість балів, аби не мати академічних заборгованостей.

Студенти, які перебувають на окупованих територіях або наразі позбавлені виходу в інтернет, не будуть відраховані через академічну неуспішність. Ми надамо їм шанс надолужити свої бали.

Яка загалом ситуація зі студентами кафедри журналістики? Який відсоток з них евакуювалися? Скільки лишаються в Миколаєві? Чи є такі, які опинилися на окупованих територіях? Чи є такі, що воюють в ЗСУ або активно волонтерять? 

Наші студенти нині перебувають і за кордоном, і в інших областях України. Дехто з тих, хто залишився у місті, вступили до лав ЗСУ і територіальної оборони. На жаль, з міркувань безпеки ми не можемо відзняти про них відеорепортаж чи написати у соцмережах. Є також студенти, які проживають у Херсонській області. Куратори груп постійно підтримують із ними зв’язок. У ці дні відчуваємо, що ми —єдина родина.

А яка ситуація з викладачами на кафедрі? Чи є такі, які пішли до лав ЗСУ? Скільки викладачів евакуювалися, а скільки лишаються в Миколаєві? 

Кафедра журналістики ЧНУ ім.Петра Могили не є численною. Ми з завідувачкою кафедри журналістики Ольгою Тулузаковою працюємо у штатному режимі, відвідуючи ректорати, засідання вченої ради тощо офлайн. Дехто з викладачів лишився у Миколаєві та області, дехто поїхав до Львова і Тернополя, один доцент — у Німеччині.

Як наразі організоване навчання? У якій формі вчаться студенти? Чи можна це назвати повноцінним якісним навчанням?

Нині навчання триває дистанційно, включаючи майбутню сесію і складання державного іспиту. Кафедра робить усе можливе, щоб здобувачі освіти отримували якісні знання, були мотивовані й налаштовані на роботу в професії. Утім, усі ми сумуємо за живим спілкуванням в аудиторіях і сподіваємося, що невдовзі на нашу землю повернеться мирне життя і всі ми зустрінемося в стінах рідної «Могилянки». 

Чи усім вдасться випуститися? Чи є у вас такі студенти, які не можуть оплатити навчання, або здати екзамени, або взагалі припинили навчальний процес? 

Студенти, батьки яких позбавлені роботи, можуть звернутися до ректора і написати заяву щодо відтермінування сплати за навчання. Однак бакалаври-випускники і магістри повністю сплатили за свої контракти, тож, проблем не повинно бути. 

Як ви готуєтеся до вступної кампанії? Які тенденції щодо кількості абітурієнтів та їхніх настроїв? 

Ми лишаємося оптимістами і запрошуємо до нас на навчання. Спеціальність «Журналістика» пройшла акредитацію (як на бакалаврському, так і на магістерському рівні), ми маємо потужну технічну базу, співпрацюємо з регіональними ЗМІ, тож викладають не лише професори і доценти, а й представники медіагалузі, маємо розвинені міжнародні зв’язки та забезпечуємо нашим студентам можливість поїхати на навчання до Європи за міжнародними програмами обміну. 

Що б ви назвали найбільшим викликом, з яким ви стикнулися в роботі під час війни?

Найбільший виклик під час війни, з яким усі ми стикнулися, — це емоційне вигорання, депресія та зневіра. Утім, ще в довоєнні часи ми зі студентами провели чимало тренінгів саме на подолання цих професійних журналістських хвороб. Зараз ці знання, а також постійна підтримка одне одного всередині Інституту журналістики допомагає всім нам вистояти, вижити й планувати наше спільне майбутнє.

Можливо, вас також зацікавлять тексти:

Коментарі