Про плюси та мінуси асинхронного навчання, а також про те, як зробити цей процес ефективним, в тому числі за допомогою онлайн-інструментів, читайте у публікації.
Навчальний процес в Україні пережив глобальну пандемію, а зараз переживає і повномасштабну війну. Якщо раніше ми задумувались над тим, як зробити дистанційне навчання якісним, цікавим, різноманітним, то сьогодні, коли на перше місце виступили базові потреби безпеки, ми думаємо взагалі над тим, як зберегти навчальний процес навіть у цих страшних умовах. І тут на допомогу приходить формат, який раніше був помічним для студентів з обмеженими можливостями, поганим інтернетом, а тепер може стати в допомозі як українським викладачам, так і студентам в умовах війни.
Що таке асинхронне навчання?
Насправді перегляд якогось навчального відеоролика в YouTube — це вже асинхронне навчання. Якщо студент/-ка проходить навчання у своєму темпі, виконує завдання тоді, коли зручно і є інтернет, комунікує з іншими студентами, викладачами тоді, коли є можливість, отже, він/вона навчається асинхронно. На відміну від формату, коли всі зібрались разом в одному місці — класі чи вебконференції — тут приходити на пару о 8-й годині ранку не потрібно, але вчитись все одно треба, як і викладачу — готуватися до заняття незалежно від формату.
Класичною формою асинхронного навчання сьогодні є навчання на освітніх платформах типу Coursera, edX, Prometheus та інші. Обираєш будь-який потрібний курс, слухаєш лекції, проходиш тести та виконуєш самостійні роботи, в кінці отримуєш сертифікат. Подібних курсів тисячі, платформ десятки, існують і суто спеціалізовані для певної сфери діяльності, як, наприклад, програмування (до речі, Coursera під час війни Росії в Україні запропонувала безплатний доступ до своїх курсів усім студентам українських університетів).
Водночас під час класичної університетської освіти викладачі так чи інакше використовують асинхронний формат, віддаючи на самостійне опрацювання якісь матеріали студентам. Втім, найбільшого розвитку асинхронне навчання набуло саме під час пандемії COVID-19, коли навчальний процес вперше перейшов на формат самостійного опрацювання матеріалів по всьому світу. І асинхронними стали не окремі види діяльності, а цілі курси.
Якщо ж говорити про переваги й недоліки асинхронного викладання курсу, то вони такі (див. нижче).
Отже, можливостей безліч, обмежують тільки фантазія і бажання урізноманітнювати процес навчання в такому форматі.
Як асинхронний процес зробити ефективним?
Оскільки віддалене навчання залежить в першу чергу від доступу до інтернету, наявності пристроїв, то кожен викладач має відштовхуватися від можливостей саме своєї групи. Чи в усіх наявний інтернет, комп’ютер? Чи це тільки мобільний інтернет, чи висока його швидкість? Від цих умов залежить, і які інструменти будуть використовуватися, які матеріали будуть готуватися. Студенту буде складно переглянути годинне відео на ютубі, якщо він/вона ледь-ледь завантажує свою пошту. Також важливо знати, які канали комунікації будуть найзручнішими і оптимальними для більшості. Чи варто обирати Телеграм, чи Meta, чи взагалі WhatsApp? Тому в першу чергу треба провести опитування, щоб обрати найбільш придатний формат.
Після обрання формату, забезпечте періодичність, постійність. Навіть віддалене навчання має мати часові рамки, дедлайни, розклад (це допоможе в першу чергу студентам організувати навчальний процес). І в асинхроні студенти мають відчувати, що в них є викладач, це він/вона ділиться своїм досвідом, надає коментарі, супроводжує, коли щось незрозуміло. Визначте, яким чином і коли студенти можуть вийти із вами на зв’язок. Сьогодні популярним інструментом для цього є ті самі соцмережі, де можна створити окрему групу, присвячену курсу (Facebook, Twitter). Можна створити окремий канал в Telegram, та підтримувати там зв’язок із групою. Крім цього, комунікацію можна вести і просто за допомогою листів, адже e-mail курси існують теж. Необов’язково зводити комунікацію в таких каналах тільки суто до теми курсу, передавайте повноваження модераторів/адмінів студентам, заохочуйте до обговорення робіт один одного.
У якій формі може відбуватися навчання при асинхроні?
- відеолекції;
- відеоінструкції;
- аудіоподкасти;
- інтерактивні презентації;
- тести та ігри за допомогою онлайн-інструментів (той самий Kahoot! дає можливість пограти віддалено);
- читанки з обраними текстами, лінками на статті, коментарями викладача;
- email-розсилка з матеріалами;
- документи в Google Docs зі спільним доступом, можливістю редагування;
- онлайн-симуляції;
- оцінювання за допомогою індивідуальних робіт, тестів із відкритими запитаннями тощо.
Найголовніше серед усіх цих варіантів, інструментів та форм — яка ж навчальна мета стоїть перед вами. Форми, інструменти завжди будуть другорядними. Насамперед як викладачу, так і студенту потрібно розуміти, для чого це все.
Про постійну перевірку, чи відповідають обрані вправи або інструменти навчальним цілям говорить і засновник мережі eLearning Крістофер Паппас. Освітянин дає свої поради, як зробити асинхронне навчання ефективним. Ми їх зобразили в інфографіці.
Окремо варто подумати над тим, яким чином відбуватиметься оцінювання у такому форматі. В асинхронному навчанні самостійні роботи, тести повинні мати відкриті запитання, запит на індивідуальну, творчу роботу. Втім, все одно, оцінювання студентів в асинхронному форматі відбувається таким чином, що проконтролювати повністю, чи списав це студент, чи зробив сам, неможливо. Тому завдання викладача полягає в тому, щоб у студента була мотивація та інтерес вивчити, зрозуміти його предмет. Радять і періодично влаштовувати опитування, щоб зрозуміти, як відбувається асинхронне навчання, наскільки успішно, які є проблеми, скільки часу займає це навчання.
Онлайн-інструменти для асинхронного навчання
Сьогодні набір інструментів, які можна використовувати у навчальному процесі, включає без перебільшення сотні програм, додатків, платформ. Обмеженням часто є платний доступ до розширених функцій, знання англійської мови, щоб повністю опанувати арсенал. Втім, все одно, найголовнішими у навчальному процесі лишаються саме студенти, і те, чого ми хочемо їх навчити. Далі краще обрати декілька інструментів і не перенасичувати ними заняття. Також до інструментів в асинхроні долучаються і будь-які доступні ресурси у вільному доступі, які можна давати студентам на перегляд, як лекції в TED, YouTube і т.д.
Детальніше про інструменти ви можете прочитати в статті «Топ-15 онлайн-інструментів, які знадобляться кожному викладачу на дистанційці». Нижче ж пропонуємо список тих, які можуть стати у пригоді.
Звісно, асинхронне навчання — вимушений крок і зовсім не панацея, яка допоможе перетворити навчальний процес на той, який був до війни. Але це і не найгірший крок — зберігати зв’язок за допомогою навчання, тоді, коли нас намагаються з усіх сил роз’єднати. Тримаймося і бережімо себе та студентів!