Яким був 2024 рік для Українського інституту медіа та комунікації

Низка аналітичних розвідок, велика міжнародна конференція з медіаграмотності, експертні публічні заходи з питань протидії російській дезінформації, тренінги та інші освітні активності для викладачів журналістики та інших аудиторій — результат роботи Українського інституту медіа та комунікації у 2024 році. 

ГО «Український інститут медіа та комунікації» з моменту створення розвивається як аналітичний та освітній центр, фокусуючись на таких напрямках, як:

• медіаграмотність;
• протидія інформаційним загрозам;
• посилення незалежних медіа (у тому числі через якісну журналістську освіту).

У 2024 році організація продовжила розвивати ці напрямки.

«Не можна сказати, що 2024 рік був легким, як для всіх нас, так і для нашої організації. Але якби мене запитали, як я можу охарактеризувати цей рік і нас у ньому, то я б сказала, що цей рік — це рік пошуку стійкості, грунту під ногами у світі, який поринає в хаос конфліктів та війн. І я бачила головне завдання нашої організації в тому, щоб допомогти відновити чи зберегти цю стійкість тим людям, з якими та для яких ми працюємо. Але також я б сказала, що це був рік пошуку мудрості у світі, який втрачає здоровий глузд, у світі, переповненому дезінформацією, фейками та теоріями змов. Ми теж намагалися допомагати шукати ці зерна правди нашим аудиторіям. Сподіваємося. що зробили свій вклад у це»,  — зазначила виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик.  

Український інститут медіа та комунікації — впливовий аналітичний центр

УІМК як незалежний аналітичний центр проводить медіадослідження, аналізує медіапроцеси та їхній уплив на політику й суспільство. Також УІМК сприяє та організовує важливі експертні дискусії з метою напрацювання рішень з різних питань у сфері медіа, співпрацюючи як з іншими організаціями, так і державними інституціями.

Протидія дезінформації у фокусі наших досліджень та аналітичній роботі

У 2024 році ми здійснили дві аналітичні розвідки, які стосувалися поширення та протидії російській дезінформації.

Перша — це аналітична записка «Огляд медіапроєктів з протидії дезінформації в Україні в умовах повномасштабної війни» (доступна українською та англійською мовами).

Аналітична записка охоплює період з 24 лютого 2022-го по червень 2024 року. Вона містить огляд проєктів 63 загальнонаціональних та 57 регіональних медіа. Ми ставили перед собою наступні завдання, коли працювали над цією аналітичною запискою: сформувати загальне уявлення про медійні проєкти у сфері протидії дезінформації; виділити ключові тенденції на медіаринку на основі огляду відібраних проєктів; виділити ключові проблеми медіасектору у сфері протидії дезінформації; запропонувати можливі шляхи розв’язання виявлених проблем.

У звіті також враховані висновки за результатами експертних дискусій в межах міжсекторального круглого столу «Роль медіа в протидії дезінформації в умовах війни: між безпекою та свободою. Як посилити ефективність», який 3 липня 2024 провели УІМК спільно з Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення за підтримки ABA ROLI в Україні (переглянути тези з дискусій можна ось тут і тут; більше про сам захід читайте далі).

Ця аналітична записка викликала значний інтерес серед ключових стейкхолдерів. Так, наприклад, офіс НАТО в Україні поширив її на своїх ресурсах (можна подивитися тут і тут).

Друга розвідка — це аналітичний звіт «Трансформація ТікТок: Від розваг — до політики»

Експерти УІМК оглянули понад 30 досліджень, присвячених використанню TikTok, які вийшли після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Автори визначили, які теми переважали в цих публікаціях та якими методами / інструментами досліджень здебільшого користувалися науковці. Окремо приділено увагу дослідженням про Україну та російську дезінформацію в TikTok в умовах повномасштабної війни, яку веде Росія проти України. Усі знахідки викладено в аналітичному звіті. Результати цієї розвідки обговорили експерти під час локального симпозіуму (про що нижче).

Обидва дослідницькі проєкти стали можливими за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI в Україні) в рамках програми «Сприяння Інтернет свободі в Україні».

Крім великих досліджень чи аналітичних оглядів, ГО УІМК відстежує ключові тренди у сфері медіаграмотності, а також журналістської освіти як в Україні, так і в інших країнах та публікує аналітичні статті та інтерв’ю на ці теми на сайті JTA.com.ua (детальніше про це читайте нижче в розділі про сайт).

Міжнародна конференція з медіаграмотності та інші публічні заходи

Важливою частиною експертної роботи ГО УІМК є організація експертних дискусій. конференцій та інших публічних заходів, метою яких є обмін досвідом та експертизою, а також пошук шляхів розв’язання тих проблем та викликів, з якими зіштовхується медіасфера в умовах повномасштабної війни.

Так, з метою обговорення проблем, які порушували згадані вище аналітичні розвідки, ми провели дві події за підтримки ABA ROLI в Україні:

Круглий стіл «Роль медіа в протидії дезінформації в умовах війни: між безпекою та свободою. Як посилити ефективність» відбувся 3 липня 2024 року.

У межах заходу пройшло чотири дискусії на такі важливі теми як:

• Через призму моніторингу: Російські наративи в українських медіа;
• Російська дезінформація: виклики та рішення українських медіа;
• Протидія дезінформації в медіа. Регіональний аспект;
• Взаємодія медіа та державних інституцій/органів влади в протидії дезінформації: як розподілити відповідальність без шкоди для свободи слова.

У дискусіях взяли участь редактори та журналісти всеукраїнських та регіональних ЗМІ, медіаексперти, представники громадського сектору та державних органів влади (загалом 36 експертів та експерток долучилися до події офлайн). Захід був організований у партнерстві з Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення.

Ключові тези дискусій викладені на нашому сайті у публікаціях тут і тут.

Також доступний запис трансляції на нашій фейсбук-сторінці.

Локальний симпозіум «Від розваг — до політики. Трансформація ТікТок в епоху пропаганди та дезінформації» відбувся 11 грудня 2024 р. Під час заходу медіадослідники, представники громадських організацій та держструктур обговорювали, чому дезінформація в TikTok поширюється так швидко, як їй можна протидіяти та чи треба блокувати платформу.

Загалом відбулося три тематичні експертні дискусії на такі теми:

• Механізми поширення російської дезінформації у TikTok. Через призму досліджень.
• Інструменти протидії російській дезінформації у TikTok.
• Ризики та бенефіти від законодавчого/правового регулювання таких платформ як TikTok.

Захід відбувся в гібридному форматі: 40 експертів та експерток (у тому числі з регіонів) приєдналися до події офлайн, 50 — через платформу Zoom. Співорганізатор — Тexty.org.ua.

Ключові тези дискусій викладені на нашому сайті у публікації.

Також доступний запис трансляції на YouTube-каналі УІМК.

Одна із наймасштабніших та резонансних подій 2024 року в сфері медіаграмотності — це міжнародна конференція «Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій», яку Український інститут медіа та комунікації провів 11 листопада. Конференція була організована у партнерстві з DW Akademie, за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Програми підтримки ОБСЄ для України, Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії й ZINC Network.

До конференції долучилися 90 учасників офлайн та 100 — через платформу Zoom. Ключовими спікерами заходу стали міжнародні експерти:

• Марін Лессенскі, програмний директор Інституту відкритого суспільства — Софія (OSIS), з доповіддю про особливості європейського Індексу медіаграмотності;
• Клер Вордл, PhD, доцентка кафедри комунікації Корнельського університету (США), яка поділилася стратегіями пом’якшення шкоди інформаційного безладдя;
• Рамон Салаверріа, професор журналістики Школи комунікацій Наваррського університету (Іспанія), з доповіддю про адаптацію медіаграмотності до швидкої еволюції ШІ.

У панельних дискусіях взяли участь представники ключових міжнародних донорських організацій, які працюють у сфері медіаграмотності в Україні, представники громадського сектору, українські та іноземні науковці та медіаексперти.

Тематика дискусій була наступна:

• Міжнародна колаборація у сфері посилення медіаграмотності населення різних країн світу (тези опубліковані тут).
• Кількісні виміри медіаграмотності: як досліджувати аудиторію та вимірювати результати проєктів (тези опубліковані тут).
• Стратегії роботи з вразливими аудиторіями у сфері медіаграмотності в умовах війни (тези опубліковані тут).
• Цифровізація та розвиток ШІ як виклики для сфери медіаграмотності (тези опубліковані тут).

До речі, публікації із тезами цих обговорень увійшли до десятки найчитаніших на сайті JTA за 2024 рік.

Повний запис конференції можна подивитися на нашому YouTube-каналі.

Наша конференція зібрала чимало позитивних відгуків від її відвідувачів та глядачів. Ось деякі із них:

«Такі заходи — це насамперед інформація, яка допоможе мені давати ще більше користі аудиторіям, з якими працюю як спікер і медіатренер. Дякую організаторам», — зазначив Віталій Голубєв, секретар з навчальної діяльності у Національній спілці журналістів України.

«Дякую за можливість долучитися до конференції! Захід неймовірно цікавий, кожна панель порушувала важливі питання, а спікери та спікерки підсвічували різні їхні грані», — сказала Олександра Розумієнко, авторка навчальних матеріалів з медіаграмотності IREX.

«Долучилась до конференції “Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій”. Хочу подякувати Діані Дуцик та її команді за надзвичайно цікаву подію. Зізнаюсь, я планувала виступити на своїй панелі та бігти працювати з документами, але залишилась на цілий день і не пожалкувала ані секунди. Наша “донорська” панель вийшла особливо цікавою, за що величезна подяка Гоар Ходжаян, Ірині Баран Ель Ґхалі, Терезі Хорбахер та Беттіні Рюгіс, а особливо Андрію Куликову за традиційно фантастичну модерацію», — сказала Марина Безкоровайна, керівниця в Україні програми Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії зі зміцнення інформаційної стійкості.

Український інститут медіа та комунікації вкладає багато волонтерських зусиль для просвіти різних аудиторій.

Зокрема з цією метою напередодні Дня незалежності УІМК спільно з Могилянською школою журналістики та Києво-Могилянською бізнес-школою провели професійну дискусію на тему «Українська журналістика: від «свободи від» до «свободи для»». У ній взяли участь журналісти, які фактично стояли біля витоків незалежної української журналістики в 1990-х: Ольга Мусафірова, Олександр Ткаченко, Микола Вересень, Олександр Харченко, Микола Княжицький, Єфрем Лукацький. Під час дискусії вони обговорили, як війна та технології змінюють медіа. Модерували дискусію засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик та членкиня Правління нашої організації дослідниця з Канади Марта Дичок.

Запис дискусії можна подивитися на нашому YouTube-каналі.

Український інститут медіа та комунікації — авторитетний освітній центр

ГО УІМК також ефективно працює як освітній центр, залучаючи висококваліфікованих тренерів. Наші підходи до навчання ґрунтуються на сучасних методиках. Також ми сприяємо створенню безпечного простору для усіх учасників освітнього процесу.

5-ий рік продовжуємо навчати та надихати в «Академії викладачів журналістики»

У 2024 році УІМК продовжив проєкт «Академія викладачів журналістики (Journalism Teachers’ Academy)», який реалізується у співпраці з DW Akademie.

За будь-яких обставин українські викладачі журналістики прагнуть самовдосконалюватися та вивчати щось нове, а ми їм готові у цьому допомагати. У 2024 році нашу тренінгову програму із вдосконалення методів викладання Академії викладачів журналістики (JTA) пройшли кафедра журналістики та філології Сумського державного університету (навесні) та Навчально-науковий інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка (восени). Нагадаємо, що це не просто короткий тренінг, а навчання задля підвищення кваліфікації викладачів журналістики, яке триває цілий семестр, і включає заняття із сучасних підходів до планування освітніх дисциплін, оцінки знань студентів, групової динаміки, онлайн-інструментів роботи з аудиторією та інше (більше про JTA та тренерський склад можна прочитати тут). Сертифікати про проходження навчання отримали сукупно 27 викладачів. Загалом за час існування програми ми співпрацювали з десятьма українськими вишами. Майже всі вони є у нашій базі кафедр та факультетів журналістики (розпізнати їх можна за позначкою JTA).

Для нас цінно, що учасники JTA швидко починають тестувати у своїй роботі ті інструменти та методи, про які дізналися під час навчання у нас. Наприклад, Альона Романюк, головна редакторка фактчекінгового проєкту «НотаЄнота» й викладачка кафедри онлайн-медіа у ННІЖ, каже, що JTA, зокрема, підштовхнула її записати кілька туторіалів для студентів, чого вона раніше не робила.

Вагомим результатом проєкту є той факт, що тренерами нашої Академії викладачів журналістики стали деякі колишні «студенти». У 2024-му у цій ролі себе спробували Ірина Копистинська, доцентка кафедри журналістики Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Парасковія Дворянин, завідувачка кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка, Юлія Любченко, доцентка кафедри журналістики Запорізького національного університету, Наталія Островська, доцентка кафедри журналістики Національного університету «Запорізька політехніка». Більше про них можна прочитати тут.

Окрім цього, у межах проєкту ми продовжили серію вебінарів, на яких медійники ділилися своїм професійним досвідом з викладачами (і подеколи зі студентами). У 2024 році ми охопили різні напрямки в контексті війни: етичне висвітлення теми психічного здоров’я, історія українського радіо та поетапне створення радіофільму, робота над брендом медіа в складні часи, взаємодія між журналістами та пресофіцерами. Ми раді, що наші вебінари надихали викладачів організовувати для своїх студентів зустрічі зі спікерами. Загалом наші вебінари відвідало 164 викладачі з різних вишів.

Сайт JTA: розширюємо кордони

У 2024 році ми на сайті JTA приділяли окрему увагу міжнародному досвіду у медіагалузі, журналістській освіті та науці. У тому числі:

• публікували колонки українських викладачок журналістики та медіадослідниць, які через повномасштабне вторгнення Росії в Україну були змушені переїхати до безпечніших країн. У своїх матеріалах авторки розповідали, як влаштована освітня система в США, Канаді, Німеччині, ділилися своїми враженнями та напрацюваннями;
• інтерв’ювали викладачів журналістики із західних університетів, аби дізнатися, як за кордоном навчають журналістів, з якими викликами стикаються медіаринки в їхніх країнах та як це позначається на журналістській освіті. Тепер наші читачі знають більше про роботу своїх колег з Польщі, США, Великої Британії, Іспанії, Чехії, Канади.

Окремої уваги заслуговують наші продукти, спрямовані на просвіту та навчання різних аудиторій, які розміщуємо на нашій платформі Е-навчання.

Деякі викладачі, які долучилися до презентації цього посібника, теж висловлювали побажання, аби була додана інформація про інші арабські медіа, а також китайські. Ми залюбки продовжимо роботу над проєктом і шукатимемо для цього фінансування.

Водночас впродовж 2024-го ми активно цікавилися, чим дихає наша освіта та наука. І як показує та ж Google Analytics, наша аудиторія теж цим переймалася. Адже до десятки найчитаніших матеріалів увійшли два тексти редактора, креативного директора Lviv Media Forum Отара Довженка (перший — про випадки калькування, яких варто уникати українським медіа, а другий — про цінності, які мають закладати журфаки студентам-журналістам), колонка професорки кафедри журналістики ДонНУ ім. В. Стуса Наталії Стеблини про проблеми українських наукових конференцій, добірка онлайн-інструментів для викладача від тренерки JTA Олени Чуранової (попри те, що тексту вже майже три роки).

Майстерня інформаційної стійкості

Медіаграмотність людей старшого віку (60+) — це один із напрямів роботи, який ми систематично розвиваємо у нашій організації. У 2023-му ми в партнерстві з DW Akademie започаткували Майстерню інформаційної стійкості, аби підвищити рівень інфомедійної та цифрової грамотності, а також психологічної стійкості людей старшого віку в умовах інформаційної війни. Також було проведене велике дослідження про медіапотреби та медіаповедінку людей старшого віку. А вже у 2024-му зробили кілька важливих кроків для досягнення цієї мети.

• Як сучасний цифровий та медійний світ вливає на наше життя
• Як працювати із цифровими сервісами
• Онлайн-безпека
• Основи безпечного спілкування з родичами та знайомими на окупованих територіях
• Медіаландшафт у сучасному світі
• Як шукати інформацію
• Що треба знати про джерела інформації
• Що треба знати про фейки, дезінформацію та інший шкідливий контент
• Як російська пропаганда впливає на українське суспільство через наративи
• Як медіа та пропаганда провокують нас на емоції
• Як не дозволити соцмережам нашкодити вашому психічному здоров’ю
• Як протистояти онлайн-тиску
• Усвідомлене створення контенту
• Як створити фото на мобільному телефоні
• Як створити відео на мобільному телефоні
• Як цікаво писати для фейсбуку

Курс розміщений у розділі «Е-навчання» сайту JTA.

По-друге, восени 2024 року провели навчання для тренерів, які надалі допомагатимуть людям старшого віку підвищувати свій рівень інфомедійної та цифрової грамотності. Учасниками стали 17 фахівців з Івано-Франківщини, Тернопільщини, Львівщини, Запоріжжя, Київщини та Хмельниччини, яких ми відібрали з-поміж майже 70 заявників.

Їхнє навчання складалося із чотирьох модулів (на основі розробленого курсу):

• цифровий світ та кібербезпека;
• критичне мислення;
• психологічна стійкість;
• створення контенту.

Курс був доповнений двома темами щодо психологічних особливостей ефективної взаємодії з людьми старшого віку та методик навчання дорослих.

Підсумковим заняттям для всіх учасників стало проведення власного тренінгу за обраною темою. У 2025 році УІМК розпочинає експериментальне навчання для людей старшого віку (60+) в регіонах (офлайн та онлайн).

Інтеграція медіаграмотності в освітні програми з журналістики

Восени команда УІМК за підтримки Програми розвитку ООН та за фінансування уряду Японії розпочала проєкт, мета якого — сприяти інтеграції компонентів медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні програми з журналістики в українських університетах. Проєкт, зокрема, передбачає серію тренінгів (шість занять) для викладачів журналістики, а також надання методичних рекомендацій у цій тематиці. Програма охоплює такі теми як базові правила перевірки інформації за допомогою онлайн-інструментів, деконструювання теорій змов, розпізнавання когнітивних упереджень, можливості ШІ як для створення дезінформації, так і для протидії та інші.

Після завершення навчання учасник має розробити заняття зі свого курсу з інтегрованими компонентами медіаграмотності та протидії дезінформації. Найкращі проєкти будуть опубліковані на сайті JTA згодом.

У грудні 2024-го ми завершили перший потік тренінгової програми. У результаті 18 викладачів пройшли навчання.

Плани-2025

«Попри те, що ми маємо певну невизначеність через глобальні події, передусім у США, що суттєво впливає на ситуацію в Україні, наша організація планує у 2025 році продовжити працювати з тими напрямками, які розвивала у 2024 році», — зазначає засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик.

«Насамперед ми сфокусуємося на розвитку Майстерні інформаційної стійкості, створеної для допомоги людям старшого віку. Також продовжимо роботу Академії викладачів журналістики. Для Академії 2025 рік буде викликом, оскільки DW Akademie завершує з нами співпрацю саме в цьому проєкті. Тому ми відкриті до пропозицій інших партнерів, оскільки не хотіли б, щоб цей надзвичайно успішний проєкт завершився. Якщо говорити про дослідницьку складову, то у 2024 році ми плануємо презентувати дослідження на тему «Інтеграція тем медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні програми з журналістики», над яким розпочали працювати якраз наприкінці 2024 року. А також представимо аналітичний звіт за результатами роботи Академії викладачів журналістики, оскільки за шість років програми ми накопичили достатньо великий та важливий досвід, яким хочемо поділитися» — додає Діана Дуцик.