За час повномасштабної війни Аллі Яровій довелося побачити, як працює російська дезінформація онлайн та які наслідки вона має в реальному житті. 

У березні 2022-го доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Ярова евакуювалася зі своєю дитиною із Сум, найбільше боячись російської окупації. Спершу поїхали до Львова, тоді до Польщі, де з прихистком допомогли давні знайомі зі Спілки художників Глівіцько-Забранського округу. Потім Алла тимчасово повернулася в Україну, аби забрати сестру з маленькими дітьми, яка була вимушена тікати з селища Димерка (Київщина), коли туди зайшли російські танки. Вже разом з родиною сестри Алла поїхала до Німеччини, де діяли програми для біженців. 

Навіть в евакуації Алла не полишила планів займатися дослідженнями: з вересня 2022-го до серпня 2023-го вона у складі міжнародної групи дослідників при Медійному університеті Штутгарта (Stuttgart Media University) вивчала російську дезінформацію в німецьких телеграм-каналах. Як Аллі вдалося приєднатися до дослідження та яких висновків дійшла їхня дослідницька група — про це далі у її тексті.

Всюдисущість російської дезінформації 

23 лютого 2022 року я поспішала до університету — на «живу» зустріч зі студентами-журналістами після тривалого дистанційного навчання через COVID-19. Мимохідь почула уривок з розмови двох чоловіків, які говорили російською з нехарактерним для сум’ян акцентом: «Ти ж бачиш, Україна — сільська недорозвинута країна. І це містечко таке ж». Ці слова змусили мене обернутися, бо достоту відтворювали один із панівних російських шовіністичних наративів щодо українців, який часто повторювали російські пропагандисти, зокрема й тодішній голова дирекції RT Росія Антон Красовський. У розмові з головним редактором сайту Carnegie.ru він просував наратив, що Україна відстала й сільська, що українців як нації не існує, а українську мову треба заборонити. До речі, саме це інтерв’ю Управління Служби безпеки України в Сумській області напередодні війни надіслало нашій кафедрі на лінгвістичну експертизу, аби ми визначили, чи є там заклики, які можуть становити загрозу державній безпеці України.

Уже згодом довідалися, що до 24 лютого 2022-го в місті оселялися з розвідувальною чи диверсійною метою російські громадяни, можливо, і ті двоє були одними з них. Вони прийшли на територію суверенної країни, озброєні наративом про нібито «недодержаву» Україну, про те, що тут нібито споконвічні російські території, і це дозволяло їм убивати, руйнувати, загарбувати землю, що їм не належить. 

Пригадую, як після евакуації із Сум у березні 2022-го зайшла до львівського супермаркету: розмаїття харчів, як і ліків в аптеках, викликало сльози. Для Сум, що опинилися в російському оточенні, на той час це вже була незвична картина. Росія добре знається на голоді як знарядді масового винищення і тортурування, нерозкаяний і непокараний злочин Геноциду українців 1932–1933 років і у 21 столітті спокушає Росію своїми антилюдяними можливостями.

Працюючи з німецькими дослідниками дезінформації, знову й знову натрапляла на російський наратив про «недо-Україну» та «недо-українців», який після заборони RT DE, просочувався крізь соціальні мережі й мав розтлумачити німцям, чому не варто зупиняти Росію в її загарбанні України та винищенні українців.

Підтримка німецьких колег

У Німеччині я шукала можливість продовжити свої наукові дослідження, і така нагода трапилася завдяки Volkswagen Foundation — приватній організації, що підтримує розвиток науки, дослідників, допомагає втілювати нові ідеї, а також має спеціальну програму для підтримки вчених-біженців із різних країн. Від одного із колег я дізналася, що фонд оголосив про підтримку досліджень українських науковців-біженців і відкрив конкурс проєктів. Треба було запропонувати власне дослідження, знайти німецького професора, який би був куратором цього дослідження, та університет, на базі якого проводити це дослідження. Я надіслала листи кільком університетам і професорам. Усе це було похапцем, без надії на успіх, з одним телефоном у руках. На мій лист відповів професор Ральф Хольфельд (Ralf Hohlfeld) із Університету Пассау (University of Passau). Оскільки він уже взяв українську дослідницю з КНУ імені Тараса Шевченка (пізніше ми всі зустрілися на конференції у Бремені), то порекомендував звернутися до його колеги, професора Ларса Рінздорфа (Lars Rinsdorf) з Медійного університету Штутгарта. Той запросив мене на співбесіду, після якої було ухвалено рішення готувати дослідницьку пропозицію для Фонду. 

Тоді я також познайомилася з професорами Яном Арендом (Jan Arend), Анею Гаттнер (Anja Gattnar), Тільманом Бергером (Tilman Berger). Вони приділили час, зробили необхідні організаційні зусилля, щоб я могла працювати в бібліотеці Тюбінгенського університету Еберхарда Карла (Eberhard Karl University of Tuebingen), брати участь у наукових семінарах Інституту неолінгвістики і конференції з психолінгвістики. Це дозволило, зокрема, побачити стан і проблеми україністичних студій у Німеччині. 

На базі Медійного університету Штутгарта група німецьких науковців у проєкті DYNAMO вивчала особливості комунікації через месенджери. Загалом DYNAMO — міждисциплінарне дослідження, що вивчає різні аспекти дезінформації в месенджерах. Завдання цього проєкту: виявити й описати відмінності між соціальними платформами мережевого типу та службами обміну повідомленнями, дослідити особливості поширення дезінформації в месенджерах, серед іншого і про повномасштабну російську війну в Україні, а також визначити, як дезінформація впливає на вільний демократичний вибір громадян. Отож, Медійний університет Штутгарта дав згоду, проєкт переміг у конкурсі Volkswagen Foundation, і я стала стипендіаткою фонду та запрошеною дослідницею у Медійному університеті.

Телеграм — не дуже популярна платформа серед німців, але він є важливим джерелом інформації для чималої російськомовної аудиторії Німеччини, а також німецькомовних прихильників радикально лівих і правих поглядів, що симпатизують Росії. Крім того, виявлені пропагандистські телеграм-канали не тільки дезінформують про Україну, а й дестабілізують внутрішню ситуацію у самій Німеччині, формують її негативний образ.

Проросійська дезінформація: результати дослідження (2022 — 2023) 

Під час дослідження виявлено сотні проросійських телеграм-каналів, орієнтованих на Німеччину, у яких від кількох сотень до десятків тисяч підписників. Частину каналів, що розповідають про війну Росії в Україні, засновано після заборони російських зарубіжних телеканалів RT та Sputnik і повномасштабного вторгнення. Серед таких каналів — Frau Marussja (дата створення — 24.02.2022), Chancellor’s Daddy (25.03.2022), Neues aus Russland (17.06.2022), Forum für Demokratie (28.07.2022), DRN Deutsch-Russische Nachrichten (26.08.2022), Info Defense Deutsch (13.10.2022), UA Kriegsagenda (14.10.2022), Traugott Ickeroth — Der Sturm ist da (31.10.2022), War in Ukraine / Ukraine’s War with Russia (06.02.2023).

Телеграм-канал Neues aus Russland щоденно розміщує орієнтовно 23 новини, приблизна кількість переглядів — 84 262. Канал заснувала громадянка Німеччини Аліна Ліпп, яка емігрувала до Росії, щоб висвітлювати новини з РФ, Німеччини та Донбасу. Neues aus Russland поширює неправдиву інформацію про війну в Україні, виправдовує агресію Росії щодо України, глорифікує російську армію, заперечує воєнні злочини російської армії в Україні, маніпулює інформацією про внутрішні справи Німеччини. На момент дослідження схожі за тематикою канали перепостили звідти 2390 публікацій і 1414 разів покликалися на Neues aus Russland. Сама Аліна Ліпп бере участь у програмах російських пропагандистських медіа, а в Німеччині проти неї було розпочато розслідування за схвалення загарбницької війни Росії проти України. Також Аліна Ліпп поширює інформацію на платформі YouTube.

Телеграм-канал Voice of Germany, створений 24 листопада 2017 року, геолокація — Росія, кількість підписників — 25234, переглядів ~9419, повідомлень у день ~ 4. Повідомлення з цього каналу розміщують у себе загалом 268 каналів, зокрема «Русские в Германии», «Берлинский Телеграф», «Русскоговорящая Германия», Übersicht Ukraine, Frau Marussja, Neues aus Russland. Крім того, канал обмінюється повідомленнями з однойменним каналом на платформі YouTube. Модерує канал Сергій Фільберт (берлінський блогер, який схвалює та виправдовує російську агресію в Україні та пропагує російський світогляд, одночасно підтримуючи ультраправі та ультраліві рухи в Німеччині — ред.). Гостем каналу є Томас Рьопер, автор проєкту Anti-Spiegel-offizieller-Kanal (Рьопер занесений до бази «Миротворець», зокрема, за інформаційну підтримку вторгнення Росії в Україну, російські онлайн-ресурси часто представляють його як «німецького журналіста» — ред.). Повідомлення з каналу Рьопера репостять 1384 канали включно з Neues aus Russland, «Соловьев», Übersicht Ukraine, Bürger Informative News, Mein Russland.

Основні наративи, які поширюють досліджувані телеграм-канали на німецьку та російську аудиторії:

  • антизахідний наратив: заперечення демократії, прав людини, свободи слова і думки в Німеччині та інших країнах Західної Європи. Недовіра до офіційних традиційних медіа;
  • антиамериканський конспірологічний наратив: США — світовий злочинець. США веде війну проти Росії, використовуючи Україну, як розмінну монету. Економіка США падає, а Європейського Союзу добре розвивається, тому Америка розв’язала війну в Україні, щоб ослабити Євросоюз;
  • антиукраїнський наратив: Україна — це несправжня держава. Вона не має своєї території, а її кордони не закріплені міжнародним правом. Україна займає споконвічні російські землі, тому війна в Україні — це внутрішнє питання Росії і західні держави не повинні втручатися в цей конфлікт. Зараз Україна — нацистська держава, там стався переворот, внаслідок якого до влади прийшли націоналісти;
  • антиукраїнський наратив: Україна обстрілює свої території, це українські снаряди влучають у цивільні об’єкти. Вона сама знищує свій народ, наприклад, у Маріуполі ЗСУ забороняли жителям залишати місто, тому люди помирали з голоду. Росія стріляє тільки по військовій інфраструктурі. Українці не хочуть воювати, їх насильно мобілізують, воюють в Україні війська НАТО, американці та інші найманці. Україна корумпована, вона продає західну зброю;
  • антимігрантський наратив: німці ненавидять українців за національною ознакою; українські мігранти виснажують німецьку економіку, через українських дітей у школах і садочках немає місць німецьким дітям;
  • антинімецький наратив: через оголошення санкцій Росії і воєнну допомогу Україні економіка держави в жалюгідному стані. Теперішній уряд на чолі з канцлером Шольцем веде провальну політику. Усі галузі занепадають, колись одна з провідних армій світу зараз небоєздатна. Офіційний Берлін провадить ризиковану політику, бо забув, що жодного разу Німеччина не перемогла росію, яка і зараз може повернути Східну Німеччину під свій вплив.
  • антинімецький наратив, ґрунтований на ідеї відповідальності Німеччини перед росією за Другу світову війну.

Отож, повномасштабна війна Росії проти України — важлива тема для російськомовного сегмента Телеграм, орієнтованого на Німеччину. Цю тему проросійські телеграм-канали використовують не тільки для формування потрібного для пропагандистів погляду на повномасштабне російське вторгнення в Україну, а й для маніпулювання громадською думкою всередині Німеччини щодо внутрішніх справ країни, а також формування образу ворога для російської аудиторії.

Коментарі