Про те, як імплементувати медіаграмотність у систему освіти, говорили 29 червня під час третьої панелі міжнародної експертної конференції «Медіаграмотність у вас війни: нові виклики та трансформації». Ми законспектували головні тези експертів.
З початком повномасштабного наступу росії робота українських журналістів кардинально змінилася. Вони опинилися перед масою викликів. Зокрема — як відділити свою громадянську позицію від професійних обов’язків. Або як не потонути у самоцензурі, і в той же час не нашкодити своїй державі оприлюдненням небажаної інформації.
На прикладі дослідження Девіда Янагідзава-Дротта “Пропаганда і конфлікт: докази геноциду в Руанді” (2014) розповідаємо, як медіа можуть розпалювати ворожнечу та породжувати насильство під час геноциду.
3D технології та розширена реальність змінюють процес навчання та впливають на майбутнє вищої освіти. Як це відбувається, дослідили експерти організації EDUCAUSE.
Журналісти та викладачі журналістики про роль медіаграмотності в умовах війни та про необхідність зробити її обов’язковим компонентом навчання у вищій школі для всіх спеціальностей.
Чи має бути інфомедійна грамотність наскрізною в освіті майбутніх журналістів (як основа професії) або ж викладатися окремим предметом? Таке запитання лягло в основу обговорення «Інфомедійна грамотність та журналістська освіта», під час якого ГО «Український інститут медіа та комунікації» та Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в Україні провели презентацію нового посібника для викладачів-медійників.
Підводимо підсумки 2021 року та ділимося досвідом викладачів журналістики із чотирьох українських університетів.
Підвищення медіаграмотності аудиторії вже давно на порядку денному в Україні, Латвії, Грузії, Молдові. Про головні виклики у цій сфері та можливі шляхи покращення ситуації говорили парламентарі з чотирьох згаданих країн під час однієї з панелей конференції Baltic Centre for Media Excellence, що відбулася 10 грудня 2021 року. «Академія викладачів журналістики» занотувала основні тези, які можуть бути цікавими для українських викладачів, громадських організацій та політиків.
Увага Європи до питань медіаграмотності посилилась після російської агресії проти України у 2014, і ще більше набрала обертів з початком пандемії COVID-19. Днями в онлайн-форматі відбулася міжнародна конференція від Baltic Centre for Media Excellence, присвячена дослідженням розвитку комплексних підходів з медіаграмотності в Україні, Грузії, Латвії та Молдові.
Надя Віссерс — директорка Європейської асоціації з підготовки журналістів (EJTA). Сьогодні ця організація налічує понад 80 журналістських університетів, шкіл та центрів підготовки кадрів із понад 30 країн Європи. EJTA створює платформу для обміну знаннями та дискусій щодо того, якою має бути сучасна журналістська освіта та журналістика в цілому.
Усе більшої популярності набуває підхід, при якому студенти-журналісти не заповнюють чергові тести наприкінці курсу, а готують публікації та програми для широкої аудиторії медіа. Студенти журналістської програми з австралійського Університету Ньюкасла висловили свої погляди на подібний спосіб оцінки. І вони не є однозначними, йдеться у статті, опублікованій в International Journal of Work-Integrated Learning.
Ярина Серкез працює в американських найвпливовіших медіа з 2017-го року. Була графічною редакторкою в The Wall Street Journal, а зараз працює у відділі Opinion в The New York Times. Її матеріали поширюють сенатори, науковці, кандидат в президенти. Серед багатьох її нагород – престижна Data Journalism Awards.