Академія викладачів журналістики розпитала керівників журналістських факультетів про цьогорічний вступ та про те, як в умовах повномасштабної війни, обстрілів та повітряних тривог, вони ведуть свою діяльність.
Про досвід міжнародної академічної мобільності українських студенток журналістики під час повномасштабного вторгнення та до нього.
Багато українських журналістів, які зараз працюють на фронті, не мали досвіду у воєнній журналістиці до 24 лютого. Христина Бердинських — українська журналістка видання НВ, переможниця багатьох конкурсів з 14-річним досвідом в політичній журналістиці. Після повномасштабного вторгнення Христина стала висвітлювати події на війні і за 7 місяців попрацювала у 9 областях України.
Мааріт Якола (Maarit Jaakkola) з Університету Гетеборга (Швеція) та Пану Йотіла (Panu Uotila) з Університету Ювяскюля (Фінляндія), у своїй статті для академічного журналу Journalism Practice представляють результати опитування викладачів журналістики в університетах Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції, щоб мало на меті з’ясувати, якими є їхні уявлення про журналістику та її майбутнє.
Засоби масової інформації не просто тримають інформаційний фронт, вони ще й формують суспільну думку, створюють дискурс і впливають на прийняття рішень посадовими особами. Про те, як зростало українське емансиповане суспільство і як медіа сприяли дотриманню прав жінок розповіла кандидатка філософських наук, головна редакторка експертного ресурсу «Гендер в деталях» Тамара Злобіна в межах Гендерного Медіафоруму, проведеного Волинським прес-клубом за підтримки Центру журналістської солідарності НСЖУ у Львові.
Відтік аудиторії традиційних медіа в телеграм-канали, закриття великої кількості регіональних ЗМІ, вихід з ринку одного із найбільших медійних холдингів, руйнування рекламного ринку, цензура воєнного стану – про ці трансформації говорила у своїй лекції Діана Дуцик.
Як правильно писати про війну, щоб дотримуватися ґендерного балансу, навіщо шукати військових експерток і як тема ґендерної рівності має подаватися у журналістській освіті — ми поговорили з медіаексперткою Лізою Кузьменко.
Ми поговорили з брюссельською кореспонденткою каналу «Інтер».Оленою Абрамович про технічну, емоційну та етичну сторону її роботи, російські наративи у європейських ЗМІ, «втому від війни» та відповідальність міжнародного кореспондента перед українськими глядачами.
Навколо журналістської освіти точиться чимало суперечок. Як і чого навчати майбутніх медійників, яку роль вони мають виконувати у суспільстві та якими навичками повинні володіти — ці питання знайшли своє відображення у численних наукових дослідженнях. Утім, навіть за останні кілька десятків років одностайної відповіді на них не було.
Висновки Міжнародного кримінального трибуналу щодо злочинів в Руанді у справі «Про засоби масової інформації».
Незважаючи на повномасштабну війну, в сфері медіаграмотності продовжує працювати багато громадських організацій. Вони реалізують широкий спектр проєктів. Про те, що змінилося в їхній роботі під час війни говорили 29 червня під час другої сесії міжнародної експертної конференції «Медіаграмотність у час війни: нові виклики та трансформації». Ми законспектували головні тези представників донорських та громадських організацій.
Медіаграмотність є частиною національної безпеки і має такою залишатися і після війни. Про це говорили на міжнародній конференції «Медіаграмотність під час війни: нові виклики та трансформації», організованій Українським інститутом медіа та комунікації у партнерстві з Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр»