Цього року спеціальність «журналістика» — сьома за популярністю серед абітурієнтів. Попереду неї лише гуманітарні, правові, управлінські, IT-спеціальності та педагогіка. Пропонуємо детальний аналіз вступної кампанії на журналістські бакалаврати.
Як журналістську професію уявляють випускники журфаків та роботодавці зі сфери медіа? Чи різняться професійні цінності представників академічного простору та журналістів-практиків? Чого від майбутніх журналістів очікують потенційні роботодавці?
Журналістська освіта у всіх країнах світу стоїть перед новими викликами через стрімкий розвиток медіатехнологій, а також через нову інформаційну та віртуальну реальності, породжені цим розвитком.
Розуміння методів дослідження може допомогти громадськості відрізняти достовірні наукові твердження від хибних. Люди, які довіряють точній науці, більш схильні повірити й у псевдонауку, зазначається у новій статті, що вийшла у Journal of Experimental Social Psychology. Пропонуємо переклад головних тез дослідження.
Поява автоматизованої журналістики неминуче вносить корективи у навчальні програми журналістських факультетів, принаймні на Заході. Як викладачі журналістики модифікують навчальні програми для інтеграції змін, пов’язаних із автоматизацією професії, особливо у контексті верифікації новин – вивчали американські дослідниці Амміна Котарі (Ammina Kothari) та Андреа Хікерсон (Andrea Hickerson). Публікуємо ключові результати їхнього дослідження “Проблеми і виклики журналістської освіти в епоху штучного інтелекту”, опублікованого у журналі Media Practice and Education.
Штучний інтелект стає реальністю сучасного світу і все більше проникає у наше життя. На думку редакції JTA.com.ua, це також тема, яку потрібно порушувати і обдумувати в середовищі викладачів журналістики. Вона важлива як у контексті змін у журналістській професії та ролях, так і в контексті викликів і можливостей ШІ для всього суспільства, на благо якого мають працювати медіа.
Про сучасну журналістику та її зв’язок із журналістською освітою, а також, куди та як рухатися останній – в адаптованому перекладі виступу Роберта Пікарда, провідного світового спеціаліста з медіа-економіки та державної медіаполітики. Текст «Дефіцитна опіка: виклики сучасної журналістської освіти» є чесною розмовою про те, в якому стані журналістська освіта зараз і яких змін потребує. Попри те, що цю промову автор виголосив ще у 2014 році, порушені ним теми залишаються надзвичайно актуальними для України.
Порівняно з європейськими колегами, українські викладачі журналістики вважають роль розслідувача менш важливою. Такі результати дослідження European Journalism Training Association презентував на публічній доповіді представник асоціації Ніко Дрок.
28-29 травня в Запорізькому національному університеті пройшла міжнародна конференція «Європейські цінності в українській освіті. Виклики і перспективи». Представляли, зокрема, вплив проєкту DESTIN на процес реформування журналістської освіти в Україні.
28 травня в Запорізькому національному університеті пройшла міжнародна конференція «Європейські цінності в українській освіті. Виклики і перспективи». «Академія викладачів журналістики» записала тези з виступу керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Михайла Винницького. Він розповів про запровадження в Україні ступеня доктора філософії (PhD) європейського зразка і які, пов’язані із цим, виклики стоять перед українськими університетами.
Українські викладачі більше зосереджені на ролі розповсюджувача, а не розслідувача, тоді як майбутнє за «повільною» і розслідувальною журналістикою. Про це та інше говорили 28 травня на круглому столі «Комунікація європейських цінностей через журналістську освіту» в рамках міжнародної конференції у Запорізькому національному університеті.
Західні університети активно пропонують студентам навчальні курси з VR та immersive journalism (журналістики занурення). Українські поки що роблять перші кроки у цьому напрямку.