Усе більшої популярності набуває підхід, при якому студенти-журналісти не заповнюють чергові тести наприкінці курсу, а готують публікації та програми для широкої аудиторії медіа. Студенти журналістської програми з австралійського Університету Ньюкасла висловили свої погляди на подібний спосіб оцінки. І вони не є однозначними, йдеться у статті, опублікованій в International Journal of Work-Integrated Learning.

Навчання, поєднане з роботою (work-integrated learning) протягом останніх 20 років все більше потрапляло в фокус дослідників через популярність цього підходу у вищих навчальних закладах. За своїм дизайном, навчання, поєднане з роботою, має на меті підвищення готовності студентів до реальних умов праці та справжнього фідбеку, що отримують журналісти на свої матеріали. Тож не дивно, що частиною цього явища є “автентичне оцінювання” (authentic assessment). Університет Ньюкасла, що в Австралії, впроваджує різні способи поєднання навчання з роботою протягом 10 років, тому група з чотирьох дослідників на чолі з Дженет Фултон (Janet Fulton) вирішила запитати студентів журналістської програми про їх погляд на автентичне оцінювання.

Автентичне оцінювання 

Якщо коротко, то автентичне оцінювання – це наближення університетських завдань та структури навчання до умов реального місця роботи. Способів, якими це можна реалізувати достатньо багато – стажування, робота з журналістами-професіоналами, онлайн-симуляція. 

Подібний підхід до організації навчання та оцінювання є ефективним для переносу навичок та знань з університетського контексту на загальний ринок праці. До того ж студенти-журналісти отримують досвід роботи у справжній редакції з наявними робочими процесами. За умови вмілої організації навчання, автентичне оцінювання підвищує рівень працевлаштованості випускників. 

Методологія

Для вивчення думок студентства дослідники розробили анкету з 20 питань зі шкалою Лікерта, що покривали теми автентичного оцінювання, публікації студентів та роботу з The Junction – австралійським виданням, орієнтованим на публікацію найкращих прикладів студентської журналістики. Вісім запитань мали додатковий якісницький елемент, де респондентам пропонували надати свої розгорнуті коментарі. Учасників дослідження набирали через інформаційний блок всередині університетської системи електронного навчання Blackboard. 

Зі 155 студентів, які навчалися на журналістській програмі, анкету заповнили 39 респондентів. Переважна більшість учасників дослідження навчалися на перших трьох курсах програми.

Автентичне оцінювання як додаткова перевага на ринку праці

Більшість учасників дослідження (32 з 39) сказали, що автентичне оцінювання має суттєво підвищити їхню спроможність працевлаштуватися у журналістській сфері. Дослідники наводять цитату студента третього курсу, у якій він визнавав важливість портфоліо, яке складається з публікацій на широку аудиторію: 

Я думаю, що наявність портфоліо після завершення навчання в університеті та виходу в справжній світ – суттєва перевага, а якщо деякі з робіт були ще й оцінені людьми, які працюють в індустрії – це навіть краще…Я думаю, що автентичне оцінювання надихає студентів до стараннішої роботи, тому що це не лише навчальне завдання, це може зіграти велику роль на початку наших кар’єр.

Більшість опитаних поки не визначилася з майбутнім, що, як кажуть дослідники, і не дивно для початкових курсів. А ті, хто визначився з професію, бачать себе саме в журналістському фаху. Тому цілком природно, що значна кількість аргументів за автентичне оцінювання лежить в площині працевлаштування. 

Наприклад, так само більшість опитаних вважає, що студенти мають публікуватися на широку аудиторію протягом навчання. У коментарях до питання про важливість показу своїх робіт поза університетським контекстом один зі студентів третього року навчання говорить, що створювати портфоліо з власних публікацій необхідно задля власного майбутнього. 

Чому ж тоді не публікуватися постійно?

Відповідь лежить у декількох площинах. Перша з них – особистісна. Студенти можуть бути невпевнені у собі або у своїх навичках, поки не досягли того рівня технічного виконання, який на їхню думку необхідний для матеріалу готового до публікації. Учасники дослідження порівнюють себе із журналістами й бачать, що поки що їм не вистачає професіоналізму. Тому і не бажають публікуватися.

Друга – організаційна. Учасники дослідження говорять, що недоотримують інформацію про можливості зовнішньої публікації. За їхніми словами, студенти охоче оприлюднювали б свої роботи, якби академічні працівники активно просували цю ідею та демонстрували можливі шляхи її досягнення. Респонденти кажуть, що іноді не вистачає спрямованості та базових навичок просування матеріалу, приміром, як писати пропозиції та пітчити теми. 

Третя – структурна. Є частина студентів, яка бажає отримати не журналістський фах, а журналістські навички для працевлаштування в корпоративних комунікаціях, зв’язках з громадськістю, інших сферах, де письмова мова є важливою. Відповідно, такі студенти мають менше мотивації публікувати свої роботи на загальну аудиторію.    

Що далі?

Як свідчать результати дослідження, студенти-журналісти в цілому прихильно ставляться до автентичного оцінювання. Вони вбачають ефективність та цінність в такому підході. Питання полягає в балансі. Деякі студенти, приміром, бажають мати частину завдань, яку точно не треба публікувати. Вони кажуть, що під час навчання можуть помилятися і не хочуть, аби майбутні роботодавці бачили їхні невдалі роботи. 

Варто також сказати, що австралійський контекст дозволяє пильніше приглядатися до такого підходу через наявність національних студентських видань. The Junction активно працює з навчальними роботами – м’яко редагує публікації та постійно працює зі студентами задля їхнього професійного розвитку. 

В Україні ж, за відсутністю такого всеохопного видання, можливо варто було б спрямувати студентів у бік нішевих або локальних видань, особливо ж, якщо мова йде не про навчальні заклади Києва. Але при цьому необхідно залишати студентові простір, у якому він може самостійно оцінити готовність до публікації або звернутися до викладача з проханням покращити свій твір. 

Зображення: Pixabay/StockSnap

Коментарі