У контексті медіа OSINT розшифровується як Open Sourse Investigation (розслідування на основі відкритих даних). Факти, знайдені у доступних джерелах (сайтах, реєстрах, додатках тощо), можуть як стати основою для журналістського дослідження, так і допомогти верифікувати інформацію, яку оприлюднили інші джерела, наприклад, представники влади.
Людмила Федорчук провела інтерв’ю з Мар’яном Кушніром для Journalism Teachers’ Academy, щоб зафіксувати його досвід журналіста Радіо Свобода і позицію для теперішніх та майбутніх студентів.
Поки одні журналісти ставляться до свого блогу як до хобі, інші розвивають телеграм-канал як повноцінне медіа. Проте обидві категорії об’єднують універсальні норми, засвоєні за час роботи у журналістиці. Як цей досвід відображається на веденні авторських телеграм-каналів розповідають фрилансерка Тетяна Гонченко, головна редакторка DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко, музичний оглядач Пилип Пухарєв та ексжурналістка Марина Мойніхан («Букви», «Телекритика»).
Владислав Майструк розповідає, які обов’язки передбачає його посада, чому за поведінкою продюсера оцінюють медіа загалом та з якими викликами стикнувся після 24 лютого.
У новому епізоді подкасту спеціальна кореспондентка 1+1 Наталя Нагорна розповідає про свій досвід роботи у зоні бойових дій.
Як налагодити комунікацію в редакційній команді, як спланувати усі процеси та які онлайн-інструменти використовувати — розповідаємо на досвіді практиків, бренд менеджера Павла Никірки та журналістки Марини Голобродської з чеського видання видання ProUkrainu.cz.
Чому студентам важливо знати історію української журналістики, як заохотити до її вивчення та які сучасні інструменти доречно використовувати? Про це для «Академії викладачів журналістики» написала Галина Яценко.
Гостею восьмого епізоду стала журналістка Анастасія Магазова, яка понад 10 років висвітлює події України, зокрема війну для німецьких медіа. У подкасті вона розповідає про роботу в Криму навесні 2014-го, поїздки в окупований Донецьк та світогляд колег-іноземців.
Сьомий епізод висвітлює особливості роботи оператора на війні. Про користь страху, домедичну підготовку та способи долання стресу розповідає відеограф агенції Reuters Іван Любиш-Кірдей.
Про те, як вдалося структурувати хаос, перевіряти інформацію попри нашестя фейків і зберігати спокій розповідає телеведучий Вадим Карп’як.
Які принципи теорії змов існують, і як їх можна використати для деконструювання міфів? Яку роль у цій темі відіграють плітки та міські легенди? Чому конспірологія — недостатньо коректний термін для явища, яке охоплює в собі теорії змов? Про все це розповів на вебінарі кандидат політичних наук Максим Яковлєв.
Чому подкасти у викладанні — це не страшно, як їх створювати і де використовувати — у методичному матеріалі тренерки програми JTA Аліни Мосендз-Мансер.