Медіа, розповідаючи про людей з інвалідністю, впадають у крайнощі: або жаліють і показують їх як неспроможних ухвалювати рішення самостійно, або героїзують (наприклад, «у цієї мужньої людини немає рук/ніг, але вона здобула вищу освіту та підкорила Еверест»).
На наше прохання студентка магістратури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Вікторія Денисюк розповіла про інструменти, які допомагають їй оптимізувати час, підвищувати продуктивність, створювати креативні матеріали під час навчання.
З розвитком штучного інтелекту з’являється дедалі більше сервісів, які допомагають з розшифровкою. Ба більше, вони вже підтримують українську мову. Однак ці програми можуть дещо спотворювати сказане, якщо якість запису бажає кращого (нерівномірне звучання, шум, нечітке проговорювання слів). У такому разі сервіс міняє «телеграм» на «кілограм», а «До побачення!» на «Добре бачення». Тому частково переслуховувати запис доведеться.
У контексті медіа OSINT розшифровується як Open Sourse Investigation (розслідування на основі відкритих даних). Факти, знайдені у доступних джерелах (сайтах, реєстрах, додатках тощо), можуть як стати основою для журналістського дослідження, так і допомогти верифікувати інформацію, яку оприлюднили інші джерела, наприклад, представники влади.
Людмила Федорчук провела інтерв’ю з Мар’яном Кушніром для Journalism Teachers’ Academy, щоб зафіксувати його досвід журналіста Радіо Свобода і позицію для теперішніх та майбутніх студентів.
Поки одні журналісти ставляться до свого блогу як до хобі, інші розвивають телеграм-канал як повноцінне медіа. Проте обидві категорії об’єднують універсальні норми, засвоєні за час роботи у журналістиці. Як цей досвід відображається на веденні авторських телеграм-каналів розповідають фрилансерка Тетяна Гонченко, головна редакторка DIVOCHE.MEDIA Оксана Павленко, музичний оглядач Пилип Пухарєв та ексжурналістка Марина Мойніхан («Букви», «Телекритика»).
Владислав Майструк розповідає, які обов’язки передбачає його посада, чому за поведінкою продюсера оцінюють медіа загалом та з якими викликами стикнувся після 24 лютого.
У новому епізоді подкасту спеціальна кореспондентка 1+1 Наталя Нагорна розповідає про свій досвід роботи у зоні бойових дій.
Як налагодити комунікацію в редакційній команді, як спланувати усі процеси та які онлайн-інструменти використовувати — розповідаємо на досвіді практиків, бренд менеджера Павла Никірки та журналістки Марини Голобродської з чеського видання видання ProUkrainu.cz.
Чому студентам важливо знати історію української журналістики, як заохотити до її вивчення та які сучасні інструменти доречно використовувати? Про це для «Академії викладачів журналістики» написала Галина Яценко.
Гостею восьмого епізоду стала журналістка Анастасія Магазова, яка понад 10 років висвітлює події України, зокрема війну для німецьких медіа. У подкасті вона розповідає про роботу в Криму навесні 2014-го, поїздки в окупований Донецьк та світогляд колег-іноземців.
Сьомий епізод висвітлює особливості роботи оператора на війні. Про користь страху, домедичну підготовку та способи долання стресу розповідає відеограф агенції Reuters Іван Любиш-Кірдей.