Журналістська, медична, громадянська: 4 подкасти про освіту
Редакція JTA зібрала подкасти, де своїми поглядами на українську середню та вищу освіту діляться викладачі, освітні експерти та студенти.
Редакція JTA зібрала подкасти, де своїми поглядами на українську середню та вищу освіту діляться викладачі, освітні експерти та студенти.
Гарний голос, чітка дикція, вміння лаконічно і грамотно висловлюватися потрібні не лише радійникам, а й викладачам, які ведуть курси з радіожурналістики або прагнуть урізноманітити навчання подкастами, а також студентам, які запускають свої аудіопроєкти.
На запрошення Journalism Teachers’ Academy Ольга Чайко розповідає, як правильно записати стендап для новинного телесюжету, враховуючи технічні вимоги та контекст.
Тези вебінару «OSINT в журналістиці: як використовувати відкриті джерела під час роботи», який відбувся 6 червня в рамках проєкту «Академія викладачів журналістики» за підтримки DW Akademie.
Що робити, аби не боліло горло після інтенсивного говоріння, та як не створювати собі додаткових перешкод, знає радіоведуча та експертка із публічної появи та техніки мовлення Світлана Василенко.
Медіа, розповідаючи про людей з інвалідністю, впадають у крайнощі: або жаліють і показують їх як неспроможних ухвалювати рішення самостійно, або героїзують (наприклад, «у цієї мужньої людини немає рук/ніг, але вона здобула вищу освіту та підкорила Еверест»).
На наше прохання студентка магістратури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Вікторія Денисюк розповіла про інструменти, які допомагають їй оптимізувати час, підвищувати продуктивність, створювати креативні матеріали під час навчання.
З розвитком штучного інтелекту з’являється дедалі більше сервісів, які допомагають з розшифровкою. Ба більше, вони вже підтримують українську мову. Однак ці програми можуть дещо спотворювати сказане, якщо якість запису бажає кращого (нерівномірне звучання, шум, нечітке проговорювання слів). У такому разі сервіс міняє «телеграм» на «кілограм», а «До побачення!» на «Добре бачення». Тому частково переслуховувати запис доведеться.
У контексті медіа OSINT розшифровується як Open Sourse Investigation (розслідування на основі відкритих даних). Факти, знайдені у доступних джерелах (сайтах, реєстрах, додатках тощо), можуть як стати основою для журналістського дослідження, так і допомогти верифікувати інформацію, яку оприлюднили інші джерела, наприклад, представники влади.
Як налагодити комунікацію в редакційній команді, як спланувати усі процеси та які онлайн-інструменти використовувати — розповідаємо на досвіді практиків, бренд менеджера Павла Никірки та журналістки Марини Голобродської з чеського видання видання ProUkrainu.cz.
Які принципи теорії змов існують, і як їх можна використати для деконструювання міфів? Яку роль у цій темі відіграють плітки та міські легенди? Чому конспірологія — недостатньо коректний термін для явища, яке охоплює в собі теорії змов? Про все це розповів на вебінарі кандидат політичних наук Максим Яковлєв.
Журналістка та воєнна кореспондентка Євгенія Подобна десять років працює з людьми, переважно з військовослужбовцями, які пережили події, що травмують: полон, катування, насилля, втрату рідних через війну. За цей час вона виробила для себе принципи етичного спілкування, які дають змогу вберегти героїв від додаткового стресу. За її словами, журналіст, як і лікар, має дотримуватися головного правила у роботі з травмованими людьми — «Не нашкодь». А ще — що всі ми різні і універсальних правил, які підходили б абсолютно усім, не існує.