Потрапляння України на першу шпальту не завжди гарантує для нас щось добре, як-от збільшення військової допомоги. Потрібно працювати глибше, зокрема зі світоглядом іноземців, застосовуючи деколонізаційні наративи, вважає Ніна Кур’ята.
Авторка та героїня цього матеріалу мало знали про країни одна одної, але одне дослідження це змінило.
Як українські медійниці реагують на онлайн-насильство та чим їм можуть допомогти редакції, громадські організації та правоохоронні органи.
Як «Надійну газету» сприйняли в селі Іванівка, що на Київщині.
Що цікавить читачів старшого віку Котляревської бібліотеки-філії та як вони сприйняли перший номер «Надійної газети», розповідає Людмила Лебедєва.
Та чому кривдників складно притягнути до відповідальності.
Який рівень медіаграмотності в австралійської молоді — розповідає Ольга Бойчак.
Дослідження охопило різні види ЗМІ: телебачення, радіо, друковані видання та онлайн-медіа. Упродовж червня-вересня 2024-го було зібрано 492 анкети від медіа, у яких загалом працює 8900 співробітників і співробітниць. 58 % опитаних — це жінки.
Студенти можуть ставати амбасадорами медіаграмотності для своїх рідних та громад, вважають деякі викладачі.
Інтеграція медіаграмотності в журналістську практику є важливою для відновлення довіри до ЗМІ в еру «інформаційного безладу».
Медіаграмотність не розв’язує всіх проблем, однак варто користуватися цією навичкою, аби змінювати цифрове середовище на краще, вважає Джуліан Макдугалл.
Медіаграмотності треба навчати не лише тих, хто працює з інформацією, вважає Нерейда Каррільйо Перез (Nereida Carrillo Pérez).