Влітку 2021 року було проведено якісне дослідження патернів медіаповедінки, цифрових та медіакомпетенцій літніх людей з різних куточків Італії. Його результати були опубліковані в мультидисциплінарному науковому журналі MDPI.
Здатність розпізнавати фейкові та маніпулятивні новини людьми старшого віку залежить від їхніх політичних уподобань. Такого висновку дійшли науковці зі Школи комунікацій Наварського університету.
Як студентські медіа пишуть про самогубства та як викладачі журналістики можуть підготувати своїх студентів до висвітлення такої теми — про це йдеться у дослідженні Скотта Перрота та Саманти Коусен.
Як онлайн-насильство за ознакою статі може перешкоджати журналістській роботі та свободі слова, які наративи просуває російська пропагандистська машина (і не лише вона) проти українських журналісток та як цьому зарадити — про це йдеться у дослідженні ГО «Жінки в медіа»
Український інститут медіа та комунікації презентував результати комплексного дослідження потреб людей старшого віку (60+) у сфері медіаграмотності «Медіаграмотність для людей старшого віку».
Про зміни каналів доступу до онлайн-новин, вибіркове ігнорування аудиторією окремих тем, як-от війна в Україні, «плато» підписок на медіа та низький рівень довіри до журналістів автори дослідження розповіли у 12-му щорічному звіті Reuters Institute Digital News Report 2023.
Якби люди ще зі школи знали, як працюють журналісти, та долучалися до створення медіапродуктів, чи б довіряли вони більше ЗМІ й стійкішими були до дезінформації в майбутньому? У німецьких медіакомпаніях, які пропонують студентам та викладачам проєкти з журналістської грамотності, вірять, що так.
Як організаціям, що впроваджують ініціативи з медіаграмотності, працювати зі складнодосяжними аудиторіями — про це у звіті компанії The Behavioural Insights Team, який вона підготувала для британського Департаменту науки, інновацій та технологій.
За останнє десятиліття ворожість до журналістів зросла, і пов’язують це зі зниженням довіри до журналістики як до соціального інституту. Наскільки до цього виклику готові нещодавні випускники американських журналістських програм, вирішив з’ясувати доцент кафедри комунікацій Сент-Луїського університету Келсі Р. Месмер
ГО «Український інститут медіа та комунікації» 2 серпня презентував результати дослідження «Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах війни».
«Хто такий журналіст?» — відповісти на це запитання стає все складніше. У 21 столітті, під час переходу до цифрової медіаекономіки, виникли нові види зайнятості та робочих домовленостей: журналісти змушені працювати під тиском економічних та технологічних чинників, тимчасом гарантій стабільного працевлаштування поменшало. Невизначеності додала і пандемія Covid-19.
Хоча прогнози «медійники залишаться без роботи» здаються все менш реалістичними, керівників редакцій непокоять виклики, які виникають внаслідок використання штучного інтелекту.