Як студентські медіа висвітлюють самогубства, чи дотримуються відповідних рекомендацій від авторитетних організацій та як викладачі журналістики можуть підготувати своїх студентів до висвітлення такої теми — про це йдеться в американському дослідженні.
Доцент кафедри журналістики та креативних медіа Університету Алабами Скотт Перрот (Scott Parrott) та аспірантка цього ж вишу Саманта Коусен (Samantha Kocan) проаналізували контент 51 американської студентської газети (з кожного штату було визначено флагманський університет та його основне студентське медіа), який так чи інакше стосувався теми самогубства (таких матеріалів виявилося 537). Контент-аналіз охопив період з 2019 до 2021 року.
Результати дослідження були опубліковані у журналі Journalism & Mass Communication Educator.
Як писати про самогубства
За даними Американського центру студентського психологічного здоров’я (Center for Collegiate Mental Health), з 2010 року до 2018-го відсоток студентів, які задумувалися про власний суїцид, зріс з 24 до 35,8, а відсоток тих, хто вчинив спробу самогубства, — з 8 до 10,3. На думку дослідників, які вивчали це питання, суїцидальну поведінку спричиняють, зокрема, «стигма та дискримінація щодо студентів із психічними захворюваннями, шкідлива політика щодо психічного здоров’я студентів, ізоляція в кампусах, прогалини в підготовці викладачів та персоналу, а також недостатня обізнаність студентів про ресурси в кампусі». До того ж навчання в коледжі / університеті саме по собі є стресовим для багатьох молодих людей.
Згадані чинники здебільшого стосуються суспільного ставлення та якості інформації, а це те, з чим можуть працювати студентські медіа. Наприклад, студенти-журналісти можуть висвітлювати ініціативи студмістечка, присвячені психічному здоров’ю, або брати інтерв’ю у людей з ментальними розладами та висвітлювати шкідливу інституційну політику. Іноді студентам доводиться висвітлювати випадки самогубства, які стаються в їхніх студмістечках, і в цьому разі їм варто покладатися на спеціальні рекомендації та настанови, які допомагають етично висвітлювати це питання, як-от Всесвітньої організації охорони здоров’я та Associated Press.
Наприклад, Associated Press радить журналістам уникати фрази «скоїв самогубство» («committed suicide»), а натомість писати «убив себе» (killed him / herself), «вкоротив собі віку» («took his or her own life»), адже слово «скоїти» («committed») нібито вказує на певну злочинну дію. Рекомендують не вживати у заголовках термін «суїцид» та не описувати у тексті спосіб смерті. Натомість в матеріалі необхідно обов’язково давати посилання на гарячі лінії із запобігання самогубствам та інші ресурси психологічної допомоги.
Деякі медійні організації радять взагалі не висвітлювати самогубство, частково через можливий «ефект Вертера» — хвилі самогубств-наслідувань, що стаються після широко висвітленої новини про чийсь суїцид.
Як студентські медіа висвітлюють тему самогубств: результати дослідження
Результати контент-аналізу свідчать, що студентські медіа часто дотримуються настанов, які стосуються висвітлення самогубств, й не намагаються приголомшити свою аудиторію. Окрім цього, студентські газети більше зосереджені на тому, аби запобігати випадкам самогубств, а не повідомляти про них. Тобто пишуть про профілактичні ініціативи у студмістечку й психічне здоров’я, виступають за відкриті розмови про психічні розлади. Помітно, що кількість таких матеріалів зростає напередодні Місяця обізнаності про психічне здоров’я (травень) і Місяця обізнаності щодо запобігання самогубствам (вересень).
Студентські медіа не вживають термінів, що подають суїцид як щось поширене та соціально прийнятне (наприклад, «епідемія»). Однак багато газет публікували статистичні дані, у яких простежувалося, що самогубство є поширеним явищем серед студентства. Тож постає дилема — як донести серйозність проблеми суїциду і водночас не сприяти його нормалізації.
У висвітленні теми самогубств є три аспекти, які студентським медіа потрібно покращити:
- перестати використовувати фразу «скоїв суїцид / самогубство». На думку дослідників, можна було б на курсах з написання новин і репортажів пояснювати, чим краще замінити цю фразу. Наприклад, інструктори, які викладають AP Style (рекомендації Associated Press з граматики, пунктуації та основ журналістської практики, на які опираються багато англомовних медіа у своїй роботі — прим. ред.) можуть включити це питання в тести;
- не вживати термін «суїцид» у заголовках. Однак у кожному випадку треба зважати на контекст. Наприклад, стаття в The University Daily Kansan мала такий заголовок: «Експерти, студенти підкреслюють потребу в послугах психічного здоров’я під час місяця запобігання самогубствам». Отож ті, хто прочитає цю статтю, дізнаються, як у студмістечку вважають важливим говорити про профілактику самогубств та доступ до психіатричної допомоги для тих, хто її потребує;
- давати у матеріалах посилання на гарячі лінії із запобігання самогубствам. Йдеться про будь-які номери телефонів гарячої лінії у студмістечку та номер телефону / адресу сайту студентського центру ментального здоров’я.
Рекомендації
Викладачі журналістики можуть включити в курс навчання настанови «Запобігання самогубству: ресурс для професійних медійників» від Всесвітньої організації охорони здоров’я. Також варто обговорювати зі студентами журналістську етику, зокрема мінімізацію шкоди під час подання новин. Викладачі мають спонукати студентів задуматися про те, як їхня стаття чи новина може вплинути на вразливих читачів.
Провести в аудиторії дискусію на тему висвітлення самогубств може виявитися складно, оскільки «самогубство є не тільки проблемою громадського здоров’я, а й має глибоке моральне, релігійне та культурне значення, яке впливатиме на будь-яке обговорення». Але сама відкрита дискусія, на думку дослідників, є одним із найкращих способів подолати стигматизацію проблем із психічним здоров’ям. Стигматизацію, що часто призводить до суїциду серед молоді.