Є певна відповідність між регіоном, де розташована країна, та її рівнем медіаграмотності, як свідчать результати Індексу медіаграмотності за 2023 рік.
З 2017 року Інститут відкритого суспільства у Софії (Open Society Institute — Sofia) — болгарська неурядова організація, заснована завдяки пожертвуванням мільярдера та філантропа Джорджа Сороса, — складає Індекс медіаграмотності й публікує відповідний звіт. Мета — оцінити стійкість європейських країн до впливу дезінформації та пов’язаних з нею явищ. За час існування індексу список аналізованих країн зріс з 33 до 41. Україну додали до цього рейтингу у 2022-му.
При розробці індексу враховується низка індикаторів, пов’язаних з медіаграмотністю та феноменом постправди. Як і завше, найбільше приділяється увага якості освіти (якщо увесь індекс брати за 100 %, то освіта у ньому складатиме 45 %). Однак автор звіту Марин Лессенскі (Marin Lessenski) визнає: освітні заходи — це гра в довгу, коли йдеться про боротьбу з дезінформацією. На його думку, регулювання соцмереж та технологій, які допомагають її поширювати, може частково впоратися з проблемою.
Якість освіти визначають через результати Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (Programme for International Student Assessment або PISA). Це дослідження проводиться раз на три роки й оцінює, як учні розуміють прочитане та вміють застосовувати знання, здобуті на заняттях з математики та природничих наук. Читацька грамотність в Індексі медіаграмотності важить 30 %, інші два напрямки PISA — по 5 %. Ще 5 % становить Коефіцієнт охоплення громадян вищою освітою, розроблений Світовим банком (частка людей будь-якого віку, які здобувають вищу освіту, відносно п’ятирічної вікової категорії населення після завершення середньої освіти).
Важливим індикатором Лессенскі називає свободу слова, оскільки в деяких країнах, де медіа слабкі та контрольовані, падає загальна якість демократичного процесу та більшає фейків. За основу беруться два Індекси свободи слова — від «Репортерів без кордонів» та Freedom House. Вага кожного — 20 %.
Ще 10 % припадає на рівень довіри в суспільстві, тобто як люди сприймають надійність інших. Дані для цього індикатора беруть зі Світового дослідження цінностей (World Values Survey).
У модель розрахунків також включено Індекс е-участі (5 %), який вимірює використання інформаційно-комунікаційних технологій, які покликані посилити взаємодію громадян між собою та з обраними посадовими особами й органами влади.
Результати за кожним індикатором відображені як на стобальній шкалі, так і в межах його відсоткового діапазону.
До розширеної версії Індексу медіаграмотності 2023 включено шість демократичних неєвропейських країн: Канаду, США, Японію, Південну Корею, Австралію та Ізраїль. За словами Лессенскі, додавати в рейтинг країни з авторитарним або тоталітарним режимом, де обмаль або немає свободи слова, не було сенсу. У таких державах інформація майже повністю контролюється владою, а в поняття «фейкові новини», «дезінформація» може закладатися щось зовсім інше (наприклад, у Росії фейком можуть вважати матеріал, в якому інформація про російсько-українську війну подана врозріз з баченням російської влади — прим.ред.).
На початку звіту Лессенскі застерігає: деякі аспекти дезінформації та мізінформації (неправдива або неточна інформація, однак людина, яка її поширює, вірить, що то правда) складно оцінити. Наприклад, немає простого причинно-наслідкового зв’язку між освіченістю та постправдою в суспільстві, оскільки подеколи люди схильні шукати інформацію, яка підтверджує їхні упереджені погляди, відкидати докази, які не збігаються з їхньою сформованою думкою, та нехтувати об’єктивною точністю.
Результати Індексу медіаграмотності 2023
Як і у 2022-му, рейтинг очолила Фінляндія, яка набрала 74 бали зі 100 можливих. Вдалося їй це зробити завдяки найвищим оцінкам в категорії «Освіта». Фінська влада вважає, що країні протистояти в інформаційній війні допоможе саме потужна система державної освіти, а обширні навички критичного мислення серед населення Фінляндії та послідовну реакцію уряду розглядає як основу протидії кампаніям фейкових новин. За рівнем довіри та свободи слова Фінляндія посідає третю та четверту позиції відповідно.
В Індексі медіаграмотності країни згруповано в п’ять кластерів на основі схожих балів за індикаторами — від найвищих до найнижчих. У першому кластері представлені країни Північної та Західної Європи (Фінляндія, Данія, Норвегія, Естонія, Швеція, Ірландія та Швейцарія), а також Канада. Найвищий показник зі свободи слова у цьому кластері має Норвегія, а з довіри між людьми — Данія.
Другий кластер включає здебільшого країни Центральної та Західної Європи: Нідерланди, Ісландія, Бельгія, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Чехія, Франція, Словенія, Люксембург. Також сюди додали Португалію, Іспанію, Латвію, Литву та Польщу, Австралію, Південну Корею, США та Японію. У Польщі найнижчий показник зі свободи слова у кластері, однак один із найвищих результатів тестування PISA з читацької грамотності та математики (поступається лише Південній Кореї).
Третій кластер представлений переважно країнами Південної (Італія, Мальта, Кіпр) та Центральної Європи (Словаччина, Хорватія, Угорщина). Також сюди увійшли Греція, Україна та Ізраїль (Індекс медіаграмотності 2023 було опубліковано до нападу ХАМАС на Ізраїль — прим. ред.). Рівень е-участі в Україні вищий, ніж у п’яти країн з першого кластера і всіх країн з другого. Однак Україна посідає передостаннє місце в загальному рейтингу за свободою слова (частково на це впливають обмеження, які діють в Україні під час війни — прим.ред.).
До четвертого та п’ятого кластера увійшли здебільшого країни Балканського регіону: Сербія, Чорногорія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Албанія, Північна Македонія, Косово. Також сюди додали Румунію, Туреччину та Грузію. Відзначається, що багато балканських країн у 2023 році досі переживали внутрішню нестабільність і міждержавну напруженість. «Непокоїть той факт, що деякі з найбільш вразливих країн, які отримали низькі результати в Індексі медіаграмотності 2023, також найближчі до війни в Україні, розпочатої Росією, і є одними з найбільш незахищених перед дезінформацією», — зауважив Марин Лессенскі.
Результати Індексу медіаграмотності дещо змінилися порівняно з 2022-м: наприклад, Нідерланди перейшли з першого кластера до другого, а Греція та Україна — з четвертого до третього. На три позиції в рейтингу просіли Польща, Румунія та Литва, на стільки ж піднялися Бельгія, Латвія та Чехія.
Український інститут медіа та комунікації у 2023 році провів власне дослідження «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)» серед українців.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне фото: Onur Binay / Unsplash