28-29 травня в Запорізькому національному університеті пройшла міжнародна конференція «Європейські цінності в українській освіті. Виклики і перспективи». Представляли, зокрема, вплив проєкту DESTIN на процес реформування журналістської освіти в Україні. 

У проєкті DESTIN беруть участь 10 українських університетів (всього – 20 учасників із 7 країн, координує його британський Bath Spa University). В Україні національним координатором є Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 

DESTIN має на меті реформувати журналістську освіту: осучаснити навчальні програми, наблизити університетське та медійне середовища, враховувати думку студентів etc. Пропонуємо вашій увазі тези учасників програми про те, яким чином журналістська освіта змінюється вже зараз. 

«Щоб зрозуміти ефективність програми, замало одного курсу» 

«Я не натякаю, що треба продовжити проект на три роки. Але було би шикарно, якби це відбулося», – говорить директор Інституту журналістики Київського національного університету ім. Шевченка, професор Володимир Різун.  Сьогодні перший курс бакалаврату ІЖ навчається за новим стандартом, в рамках проекту DESTIN. 

«Щоб зрозуміти ефективність програми, замало одного курсу, треба пройти весь етап навчання, тобто 4 роки. І тоді ми зможемо сказати, наскільки нам вдалося змінити освіту», – говорить Володимир Різун. І додає, що стандарт вищої журналістської освіти уже включений у національні рекомендації, пройшов апробацію на різних рівнях і затверджений Міністерством освіти і науки України. 

«Можливо, у деяких ВНЗ є претензії до стандарту, але зараз усі повинні з ним працювати. Будь-який документ може мати недоліки і потребувати апгрейду, але це перспектива. Тепер після запровадження стандарту потрібно відстежувати результати», – резюмує Володимир Різун. 

Доцентка кафедри соціальних комунікацій, кандидат наук із соціальних комунікацій Богдана Носова презентувала результати роботи університету по двох модулях. КНУ відповідав за пакет 2 (реформування навчальних планів та їх аудиту, напрацювання плану дій з їх трансформації) та пакет 5  (оцінка реформованих навчальних планів). 

«Спілкування з роботодавцями показало проблему прав інтелектуальних кадрів. Опитування студентів продемонструвало їхнє бажання мати якісну, сучасну журналістську освіту. Дистанційне навчання прискорило оновлення навчальних планів», – відзначила Богдана Носова. 

КНУ проаналізував бакалаврські та магістерські програми десяти українських університетів, опитав студентів, випускників та роботодавців і отримав такі результати: 

  • Потреба сформувати нові підходи та концепції вивчення журналістики у контексті європейського освітнього простору, а саме акцентувати на інтелектуальній складовій освітньої комунікації.  
  • Потреба всеохопно розглядати роль викладача університету. Це куратор, який вчасно підкаже тоді, коли «допитливість переходить у креативність». Викладач акцентує на змістовних медіа, на книжках, які допоможуть розібратися з альтернативними думками, що мають навчити студента критично мислити. 
  • Потреба посилити взаємодію між університетом і медіа. Зокрема в руслі стажування та працевлаштування. 
  • Потреба посилити інтернаціоналізацію української медійної університетської освіти та її інтеграцію в європейський освітній простір – це значить бути відкритими до світу. 

Богдана Носова також розказала про цілі пакету 5: 

  • Оцінка переглянутих навчальних програм та навчальних програм,
  • Розповсюдження оновлених навчальних програм,
  • Опитування студентів,
  • Розвиток Національних рекомендацій.

«Ми працюємо над національними рекомендаціями для покращення журналістської освіти, а також проводимо опитування студентів, які з 1 вересня навчалися за оновленими програмами», – зазначила вона. 

Про дні відкритих дверей

Доцент кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Роман Пазюк презентував результати опитування, проведеного під час Днів відкритих дверей у ЧНУ та 9 інших учасниках DESTIN. Чернівецький університет відповідав за пакет 8 (розповсюдження результатів проєкту DESTIN). 

За травень у ЧНУ та університети-партнери провели 10 днів відкритих дверей онлайн та офлайн. В ході опитування отримали 331 відповідь. Роман Пазюк зазначив, що переважно відповідали школярі та студенти. Серед зацікавлених були люди з усіх областей України.

Побачене на днях відкритих дверей учасниці та учасники оцінили позитивно.

Ахіллесовою п’ятою внз респонденти вважають технічну базу. 

Курс медіаграмотності

Заступниця завідувача кафедри, доцентка кафедри та філології Сумського державного університету Ольга Сидоренко та аспірантка Наталія Руденко розказували про реалізацію пакету 6. Він передбачав створення онлайн курсу з медіаграмотності для громади. Тобто це завдання змушувало вийти за межі університетського містечка. Аудиторією курсу були студенти, які не вивчають журналістику, старшокласники та вчителі, а також зацікавлена громадськість.

Наталя Руденко сказала, що загалом учасники курсу оцінили його позитивно («цікаво», «актуально», «потрібно»). Були й рекомендації щодо того, як поліпшити навчання: «додайте опис до курсу», «не вистачає трохи теоретичного матеріалу», «найкраще засвоюється матеріал, якщо є відео, текстовий супровід і відповідні тести». 

«Майбутнє – це освіта через дослідження» 

Завідувачка кафедри нових медiа, доцентка Наталя Габор із Львівського національного університету вважає, що зарано підбивати підсумки проєкту: «Говорити про результати проекту DESTIN – це як говорити про життя після життя». І додає: «Багато хто визнає, що журналістська освіта потребує змін. Але цього замало, потрібен шанс. Проект DESTIN – це шанс на зміни». 

DESTIN у ЛНУ мав кілька етапів. «Кожен був цінним. І коли ми робили опитування працедавців і студентів. І коли британські колеги аналізували наші проблеми. І коли ми були у британській, польській і шведській школах журналістики і бачили, як все мало би бути у нас», – згадує Наталя Габор. 

Вона ділиться досвідом університету: «Ми вперше скористалися опитуванням як інструментом для змін. Щоби зрозуміти потреби працедавців і виявити побажання студентів, ми провели опитування. Результати показали нам, як ми маємо діяти. Після цього нам стало цікаво, а що ж про все це думають наші випускники і наші працедавці. Якщо середньостатистичний студент із 10 університетів робив акцент на недостатній кількості практичних занять, то, як показало наше опитування, львівські бакалаври не проти теоретичних занять. Опитувані нарікали на те, що у викладанні журналістики існує забагато історичних підходів і історичних предметів». 

Наталя Габор наводить статистику про те, що зовсім незадоволеними освітою були 4%. Більше 70% були більш чи менш задоволеними. Теоретичною підготовкою опитані задоволені більше, практичною менше. 

«Ми будемо враховувати опитування і їх вдосконалювати. Але варто зважати на похибку. Наприклад, торік студенти висловили бажання вдосконалити знання з управління медіапроєктами. А цьогорічні не виявили інтересу до теми», – констатує Наталя Габор. 

Ще один урок для університету, за її словами, це те, що роботодавці перестали бути просто гостями у стінах внз, а стали елементом аналізу та інструментами для змін. 

Опитування продемонструвало ще одну цікаву особливість: «80% опитаних студентів підтримують ідею видачі подвійних дипломів, наприклад, спільно з університетом у Познані. За такої умови 60% людей, які не планують йти на магістерську програму, вступали би на неї», – говорить Наталя Габор. 

Вона констатує, що на базі проєкту DESTIN утворилася неофіційна асоціація однодумців із 10 університетів: «Ми бачимо продовження проєкту через навчання і через дослідження. Українська освіта пройшла різні етапи: освіта через запам’ятовування, через розробку проектів. Я думаю, що майбутнє – це освіта через дослідження». 

«Ми спрямовані на підтримку журналістів, а також студентських медіа» 

Кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри журналістики Запорізького національного університету Катерина Сіріньок-Долгарьова  говорила про 

ідею створити курс, в рамках якого можна було би познайомитися з європейським досвідом викладання журналістики. Це проєкт Жан Моне, який народився з DESTIN EU-Indy. 

«Назва Indy відсилає до independent media та принципів недискримінації, недопущення расизму та ксенофобії. Ми спрямовані на підтримку журналістів, а також студентських медіа», – говорить Катерина Сіріньок-Долгарьова.

Курс пропонує такі модулі:

«Ми намагаємося провадити і наукову роботу. Заплановане вивчення ландшафту місцевих медіа. Стосовно журналістської складової, то хочемо створити локальне студентське радіо. Наші цілі –  це введення цього курсу у навчальний план, розробка тренінгової програми для місцевих медіа і залучення викладачів та вчителів», – резюмує Катерина Сіріньок-Долгарьова. 

Раніше ми публікували виступ на конференції Ієна Гедда з Університету Бат Спа: «Історія DESTIN: вдосконалення журналістської освіти шляхом запровадження ціннісно-орієнтованого підходу»

Коментарі