Цього року спеціальність «журналістика» — сьома за популярністю серед абітурієнтів. Попереду неї лише гуманітарні, правові, управлінські, IT-спеціальності та педагогіка. Пропонуємо детальний аналіз вступної кампанії на журналістські бакалаврати.

На широкий конкурс із журналістики цього року подали заяви 15 035 абітурієнтів (дані без врахування пільговиків та абітурієнтів ВНЗ, які не отримують коштів із державного бюджету). Найбільше абітурієнтів бажають вчитися в Києві (19 811 заяв), а також у Львівській (4197), Харківській (3554), Одеській областях (2122). Тут варто зазначити, що кожен мав можливість подати понад одну заяву.

У цій статті мова йде про денну форму навчання на бакалавраті зі спеціальності «журналістика». У неї включають такі освітньо-професійні напрями, як, власне, журналістика, видавнича справа та редагування, реклама і зв’язки з громадськістю, міжнародна журналістика.

Лідер з отриманих заяв на спеціальність «журналістика» вже другий рік поспіль — Київський університет імені Бориса Грінченка.

Сформувати таблицю повністю можна за покликанням.

Як визначають, кому скільки бюджетних місць?

Кількість державного замовлення на бакалавраті визначається без втручання чиновників. Розповів «Академії викладачів журналістики» ексзаступник міністра освіти Єгор Стадний.

«Це алгоритм, який направляє бюджетні місця туди, куди пішли вступники з найвищими конкурсними балами, які розраховуються на базі ЗНО. Тут немає складної процедури, комісії чи ще чогось. Алгоритм діє з 2016 року і до цієї пори він не змінювався», — зазначив Стадний.

Таблиця: ТОП-5 університетів, які отримали бюджетні місця у 2021 році на спеціальності «журналістика»

Назвавсього бюджетнихсередній бал за конкурсом
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)68196,1
Львівський національний університет імені Івана Франка (Львівська)49196,9
Київський університет імені Бориса Грінченка (Київ)30195,5
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Харківська)12196,4
Маріупольський державний університет (Донецька)10188,5

Подивитись повну таблицю можна, сформувавши запит за покликанням.

Але не всі університети беруть участь у такому розподілі. Наприклад, Київський університет імені Б. Грінченка фінансується з бюджету Києва, пояснив «Академії викладачів журналістики» проректор з науково-методичної та навчальної роботи вишу Борис Жильцов.

«Ми одержуємо регіональне замовлення від власника, а власник — це КМДА. Впродовж багатьох років це державне замовлення на журналістиці не збільшується. Воно збільшується здебільшого на педагогічні спеціальності, в яких місто має більшу потребу, а на журналістські освітні програми — ні. Але у нас не виникає у вступників скарг на те, що маленька кількість бюджетних місць», — зазначив Борис Жильцов.

За його словами, університет отримує регіональне замовлення просто на спеціальність. І вже тоді вчена рада його розподіляє між освітніми програмами.

Ажіотаж і високий середній бал

57 абітурієнтів із тих, хто забажав цього року вчитись на спеціальності «журналістика», мали максимальні 200 балів

Заступник декана факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Андрій Яценко розповів, що цього року на факультет зарахували навіть більше абітурієнтів, ніж передбачає ліцензія.

«Загалом ми набрали 176 осіб. Це найбільша кількість за всі роки, тому що в нас ліцензійний обсяг становить 150 осіб. Але через ажіотаж, великий попит нам дозволили вийти за межі ліцензійного обсягу і набрати більше студентів. Тобто на перший курс бакалаврату зарахували 176 осіб, з них 49 — на бюджет».

Середній бал вступників на бюджетну форму навчання на факультеті журналістики цього львівського вишу дуже високий — 196,6.

«І кілька людей в нас навіть було, в яких 200 балів. Високим виявився прохідний бал навіть на платне навчання. Якщо раніше можна було вступити зі 120 балами, то тепер цього було замало. Велику кількість охочих вступити на наш факультет можна пояснити гарними давніми традиціями львівської школи журналістики», — зазначає Андрій Яценко.

Заступник декана погоджується, що не всі люди, які закінчують факультет журналістики, потім залишаються у класичній журналістиці. Але, за словами Андрія Яценка, вони легко знаходять себе в інших професіях.

Зламати стару систему

Визначення загальної кількості бюджетних місць в цілому по країні, на думку ексзаступника голови МОН Єгора Стадного — рудимент планової економіки, у якому немає нічого ефективного.

«Цей механізм (визначення потреби в кількості бюджетних місць — ред.) існував у радянській плановій економіці», — впевнений він.

На думку Стадного, зараз достеменно не визначиш, скільки яких спеціальностей потребує економіка країни. За його пропозицією, достатньо мати розуміння про три категорії бюджетних місць.

«Перша: там, де держава ще досі залишилась монополістом, або квазі монополістом (військова сфера, медицина, освіта, газодобувна сфера). Це там, де можна ще щось планувати, як в Радянському Союзі, бо держава володіє повною інформацією про те, що їй потрібно робити в цих сферах, який віковий склад працівників, скільки з них вийдуть на пенсію і т.д.)», — додав він.

Друга категорія — там, де є потреба вже боротися з перекосами.

«Нам потрібно захищати гіпернепопулярні спеціальності від вимирання. Вони вимирають не тому, що вони непотрібні. Хто скаже, що хіміки не потрібні в XXI столітті? Але тим не менше в Україні все далі менше йде набору на хімію. Це геть суперечить потребам ринку праці», — говорить Єгор Стадний.

За його словами, немає великого сенсу давати значну кількість бюджетних місць на журналістику, якщо є великий попит студентів-контрактників на цю спеціальність.

«Я маю сумніви, що ринок медіа в Україні та інформаційних послуг такий великий, щоб набирати такі величезні набори студентів. Людям не можна заборонити. Хочуть вступати — нехай вступають. Але ринок не потребує такої кількості фахівців», — вважає Єгор Стадний.

І третя категорія — найпростіша, там, де можна нічого не регулювати.

«Це там, де ми можемо казати: “ось є кількість бюджетних місць, самі визначайте, на які спеціальності ці бюджетні місця підуть”. Таким чином, можна би було вже подивитися правді в очі і сказати, що в ринкових умовах в нас має бути такий механізм. Натомість у нас ринкові умови, а механізми – планової економіки», — впевнений Єгор Стадний.

Нагадаємо, Кабмін цього року виділив майже 190 тисяч бюджетних місць для вступу до вишів. Держзамовлення збільшили через велику кількість випускників шкіл.

Фото: unsplash/Brett Jordan

Коментарі