У 2022 році дослідницька компанія штучного інтелекту OpenAI запустила чат-бот ChatGPT, який може миттєво згенерувати текст на запит користувача чи дати людиноподібну відповідь на його запитання. І, схоже, у програми чимало шансів пройти тест Тюрінга, тобто не поступитися за «людяністю» іншому учаснику — людині та не дати екзаменатору визначити, хто є хто із них двох.
У чому різниця між лайфстайл-журналістами та лайфстайл-інфлуенсерами? Як перетинаються ці дві сфери? Де межа між журналістикою та блогерством? Австралійські дослідники Луді Ченг (Lydia Cheng) і Метью Ч’ю (Matthew Chew) шукають відповіді на ці запитання у своєму дослідженні, результати якого опубліковані у науковому журналі Journalism.
Дослідженню журналістських інновацій приділяється все більше уваги як у науковій, так і у практичній площині. Проте питання пріоритетності інновацій у різних медіасистемах рідко потрапляє під детальний огляд. У цій статті Клаус Мейер (Klaus Meier), Йонас Шютценедер (Jonas Schützeneder) та низка експертів з Іспанії, Австрії та Швейцарії аналізують нововведення у журналістській галузі у п’яти країнах (Австрія, Німеччина, Іспанія, Швейцарія та Великобританія) за останнє десятиліття.
Поява штучного інтелекту (ШІ) суттєво змінила журналістську професію щодо збору, обробки і розповсюдження інформації.
Як журналісти конструюють ідею майстерності і як сприймають свою професійну роль після отримання нагород — у своєму дослідженні вивчають Джой Кібарабара зі Стокгольмського університету, Девід Черyйот з Гронінгенського університету та Бенджамін Муінді з Університету Зетек у Кенії.
Існує поширена думка про те, що різноманітність новин з часом зменшується через мінливі економічні обставини. Це очікування особливо стосується газетних видань. Перевірити цю теорію вирішили європейські науковці Ерік де Вріс (Erik de Vries), Ренс Влігентарт (Rens Vliegenthart) і Стефан Вальграве (Stefaan Walgrave), дослідивши газетні публікації за двадцятирічний період у чотирьох європейських країнах.. Публікуємо короткий виклад їхнього дослідження, результати якого опубліковані у журналі Journalism Studies.
Як журналісти та політичні діячі оцінюють роль місцевої журналістики в житті громади? Чи може надмірний патріотизм стати перешкодою для кращих рішень? Наскільки ефективним є висвітлення подій через «географічну призму» і чи може воно призвести до поляризованої дискусії? Відповіді на ці питання шукали норвезькі дослідниці Анна Ларсен (Anna Grøndahl Larsen) та Аня Напер (Anja Aaheim Naper). Публікуємо стислий виклад результатів їхнього дослідження, опублікованого у журналі Journalism Studies.
Цифрові медіаплатформи стрімко набувають популярності серед споживачів інформації. Люди все частіше шукають новини у соцмережах (наприклад, Facebook або Twitter) і все рідше заходять на сайти видань та ЗМІ. Чи знижує така тенденція довіру до новин? Наскільки відрізняється позиція щодо цифрових медіаплатформ у власників медіа та журналістів-практиків?
Що таке імерсивна журналістика, які у неї сильні та слабкі сторони та які перспективи стати звичною практикою журналістських редакцій — в огляді дослідження іспанських науковців Сюзани Херери Дамас та Марії Хосе Бенітез де Грасіа.
За останні 20 років світом журналістики прокотилася хвиля змін, які суттєво змінили обличчя професії. З’явився новий термін «гібридна журналістика», який для багатьох теоретиків і практиків досі залишається невизначеним. Вчені з Міланського університету Серджіо Сплендоре (Sergio Splendore) та Маргеріта Брамбілла (Margherita Brambilla) у своїй статті пропонують детальніше поглянути на новий формат роботи медіа.
Мааріт Якола (Maarit Jaakkola) з Університету Гетеборга (Швеція) та Пану Йотіла (Panu Uotila) з Університету Ювяскюля (Фінляндія), у своїй статті для академічного журналу Journalism Practice представляють результати опитування викладачів журналістики в університетах Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції, щоб мало на меті з’ясувати, якими є їхні уявлення про журналістику та її майбутнє.
Навколо журналістської освіти точиться чимало суперечок. Як і чого навчати майбутніх медійників, яку роль вони мають виконувати у суспільстві та якими навичками повинні володіти — ці питання знайшли своє відображення у численних наукових дослідженнях. Утім, навіть за останні кілька десятків років одностайної відповіді на них не було.