Існує поширена думка про те, що різноманітність новин з часом зменшується через мінливі економічні обставини. Це очікування особливо стосується газетних видань. Перевірити цю теорію вирішили європейські науковці Ерік де Вріс (Erik de Vries), Ренс Влігентарт (Rens Vliegenthart) і Стефан Вальграве (Stefaan Walgrave), дослідивши газетні публікації за двадцятирічний період у чотирьох європейських країнах. Публікуємо короткий виклад їхнього дослідження, результати якого опубліковані у журналі Journalism Studies.
Різноманітність новин є важливою проблемою для дослідників журналістики, оскільки її наявність або відсутність може мати глибокий вплив на демократичні дебати та інформацію, доступну громадянам.
Якщо медіа справді створюють все більш схожі новини, це може бути тривожним сигналом для демократії. . Зовнішня різноманітність новин, коли медіа конкурують, пропонуючи різні історії, вважається важливою ознакою здорового інформаційного середовища. Коли різні медіа висвітлюють різні історії, різні елементи однієї й тієї ж історії або по-різному її оцінюють, це створює багатий і більш плюралістичний контекст для демократичних дебатів. Це також дозволяє громадянам, якщо вони хочуть, ознайомитися з різними думками та сформувати для себе різностороннє уявлення про факти, а також про те, як їх оцінювати.
Дискусії про різноманіття новин
Причини поширеного песимізму щодо зменшення різноманітності новин значною мірою пов’язані зі структурними змінами в новинному бізнесі. Вважається, що тут спрацьовують два взаємодоповнювальні механізми.
По-перше, посилення медіаконкуренції, фрагментація аудиторії та гібридизація новин призводять до посилення тиску на журналістів, аби ті створювали більше новин. Не маючи достатньо часу для відбору розмаїтих новинних сюжетів та вироблення власного підходу, журналісти продукують взаємозамінні новини.
По-друге, економічний тиск на сектор новин призводить до концентрації різних засобів масової інформації в руках меншої кількості власників, які наполягають на посиленні співпраці та інтеграції редакцій.
Попри швидкі зміни в інформаційному середовищі, традиційні медіа залишаються найважливішим джерелом інформації для більшості громадян у більшості країн. Політики також потребують медіа та інформації, яку вони надають, щоб спілкуватися з виборцями з актуальних питань.
Точаться також дискусії щодо того, наскільки великою має бути різноманітність новин, і дехто стверджує, що занадто велика різноманітність також не є хорошою тенденцією, оскільки це призводить до фрагментації аудиторії та розпаду публічної сфери. Як результат, різноманітність медіа в ідеалі має бути зображенням реального розмаїття ідей та думок у суспільстві.
Дизайн дослідження
Науковці розглянули зовнішнє різноманіття новин як міру, до якої протягом певного періоду часу різні медіа: (1) повідомляють про різні теми; (2) якщо повідомляють про однакові теми, то наскільки схожий тон або настрої використовують.
Дослідники припустили, що в багатьох країнах різноманітність новин зменшилася. Домінує думка, що через економічні зміни новинні корпорації були змушені змінити свою стратегію. Ця так звана «газетна криза» характеризується високим рівнем конкуренції на ринках, що скорочуються. Значною мірою це пов’язано з тим, що люди переходять від газет до інших джерел новин, особливо в інтернеті або соціальних мережах. Газети постраждали від зменшення кількості читачів, зниження доходів від реклами та передплати.
Нині газети присутні не лише на ринку друкованих новин, але й стали широкими постачальниками новин зі складними новинними веб-сайтами та сильною присутністю в соціальних мережах. Це тягне за собою цілодобову присутність новин в інтернеті: тобто журналісти просто зобов’язані виробляти більше новин щодня. Як наслідок, виникає друга причина зменшення різноманітності новин: менше часу на новину, а отже, менше шансів розкрити іншу тему та вибрати інший кут зору.
Третьою причиною є злиття видавництв, а це також наслідок газетної кризи. Внаслідок цього формується концентрація власності, коли лише кілька видавництв володіють більшістю національних газет у більшості європейських країн. Отже, дослідники висловили припущення, що усі ці причини зменшили різноманітність новин.
Відсутність переконливих доказів зменшення тематичного розмаїття новин із плином часу, а також відсутність доказів щодо розмаїття настроїв, спонукало науковців сформувати дві прості гіпотези для дослідження:
- Тематичне розмаїття зменшилося протягом 2000-2019 років.
- Різноманітність настроїв зменшилася протягом періоду 2000-2019 років.
Для дослідження було спеціально обрано країни з різним політичним та медійним середовищем. До вибірки входять країни з двох різних моделей медіасистем: ліберальної у Великій Британії та демократично-корпоративістської в Данії, Норвегії та Нідерландах.
Дослідники поставили за мету з’ясувати, як відрізнялось різноманіття у газетах ліберальної та демократичної корпоративістської медіасистем. Для перевірки гіпотез було використано 6 мільйонів статей, що вийшли у 12 газетах в 4 країнах (по три газети з кожної країни). З кожної країни було відібрано газету лівого, правого спрямування, а також бульварну/популярну. . Для дослідження використовувалися всі статті з цих газет, без подальшої вибірки.
Усі газетні статті аналізували за допомогою обробки природної мови, використовуючи спеціальні програми. Результатом етапу попередньої обробки є основа, де вихідні (відмінювані) слова були зведені до словникових лем. Перевага використання лем полягає в тому, що це зменшує кількість унікальних слів, не втрачаючи при цьому змістовного значення слів.
Крім цього, науковці використали окремі одиниці новинної статті як базову одиницю аналізу та проаналізували різноманітність між цими одиницями. Агрегування балів дало змогу побудувати показник, який вказує на різноманітність між газетами в країні в певний день.
Науковці досліджували різноманітність новин у низці країн за 2000-2019 роки: аналізували та порівнювали зміст окремих газетних статей, опублікованих в один день у чотирьох країнах (Данії, Нідерландах, Норвегії та Великобританії).
Попри те, що газети в усьому світі зазнали серйозного зниження показників читацької аудиторії, вони все ще залишаються одними з найбільш часто використовуваних медіаджерел у цих країнах і показали, що мають значний вплив на формування політичного порядку денного.
Крім того, у часи динамічного та швидкозмінного медіаландшафту газети були одними з небагатьох ЗМІ, які зберегли свої провідні позиції, а отже, пропонують широкі можливості для систематичних порівнянь у часі. Під час дослідження науковці покладалися на автоматизовану процедуру визначення для кожного дня і кожної пари газет в країні, статті яких є найбільш схожими. Ці найбільш схожі пари статей у різних газетах також, швидше за все, присвячені одній і тій же темі. Якщо відсоток пар статей на одну й ту саму тему з часом зростає, вони припускали, що існує тенденція до зменшення тематичного розмаїття.
Водночас науковці використовували комп’ютерний словник настроїв, щоб дослідити, наскільки пари статей на одну й ту саму тему також представляють ці теми у схожому контексті настроїв. Це дозволило визначити, чи існує тенденція до зменшення різноманітності настроїв.
Різноманітність тем та настроїв зменшилася?
Науковці піддали гіпотези емпіричному тестуванню на міжнаціональному рівні, однак всупереч правдоподібним та переконливим твердженням, знайшли мало доказів тенденції до зменшення різноманітності.
Для всіх країн, окрім Данії, спостерігається помірне зменшення відсотка пар статей, які мають приблизно однакову тему. У Норвегії та Нідерландах ці тенденції є цілком порівнянними, тоді як у Великій Британії ця тенденція є дещо більш вираженою. Загалом, у жодній з країн не спостерігається збільшення відсотка пар статей на одну й ту саму тему. Таким чином, припущення про зменшення різноманітності з часом, сформульоване в першій гіпотезі, не підтвердилося.
Відмінності між медіа в інтерпретації та оцінці матеріалів можуть бути навіть важливішими, ніж те, чи висвітлюють вони одні й ті самі події. Те, як журналісти обговорюють тему або подію, має значення для того, як споживачі новин засвоюють її. Загалом було встановлено, що негативне висвітлення має сильніший вплив на аудиторію, ніж позитивне, і, отже, більш широко використовується для залучення якомога більшої аудиторії. Наприклад, якщо економіка загалом обговорюється в негативному ключі, це призводить до зниження рівня довіри споживачів, і ці наслідки є більшими, ніж у випадку позитивного висвітлення.
Дослідники також встановили, що хоча основні економічні тенденції конкуренції, збільшення робочого навантаження, скорочення персоналу та злиття добре відомі, немає жодних переконливих доказів того, що це призводить до зменшення різноманітності новин, як це часто припускають. Крім того, всі наявні довготривалі дослідження розглядають лише тематичну різноманітність, і жодне з них не бере до уваги інші аспекти різноманітності.
Також науковці помітили, що зміст газет з часом стає більш різноманітним. Ця суперечлива тенденція пов’язана зі зростанням інтерпретаційної журналістики, тобто коли газети намагаються виокремлювати себе у все більш конкурентному середовищі, пропонуючи різні новинні факти та інтерпретації. Це додає більше позитивних настроїв щодо еволюції преси в нинішньому медіасередовищі з великим вибором.
Роль традиційних медіа змінилася
Науковці пояснюють такі результати зміною ролі традиційних ЗМІ, зокрема газет. Нині сприйняття ролі журналіста стає все більш гібридним. Порівняно з кількома десятиліттями тому, важливість «повідомляти новини першими» для традиційних ЗМІ суттєво зменшилася. Інтернет та соціальні медіа перебрали на себе роль перших, хто доносить новини до широкої аудиторії. Натомість вони рухаються в напрямку надання інтерпретації, аналізу та думок.
Ця нова, більш інтерпретаційна роль нерозривно пов’язана з різноманітністю контенту, розробкою газетами чіткішого профілю. Це також підкреслює постійну актуальність газет, оскільки вони пропонують те, чого не пропонують інші джерела новин. Таким чином, різноманітність між газетами продовжує впливати на новинне розмаїття всього медіаландшафту, роблять висновок дослідники.
Зображення: Pixabay/Pexels