Чи можуть ШІ-чатботи впливати на погляди користувачів?
Дослідження показує, що ШІ-чатботи застосовують стратегії емоційної маніпуляції, як-от апелювання до почуття провини та страху пропустити щось важливе.
Дослідження показує, що ШІ-чатботи застосовують стратегії емоційної маніпуляції, як-от апелювання до почуття провини та страху пропустити щось важливе.
Через поширення дезінформації люди можуть демонструвати свою приналежність до групи.
Стратегія не гарантує встановлення правди, однак дозволить людині осмислити побачене і не робити поспішних висновків.
Інструменти ШІ, які створюють і поширюють рейджбейт без людського нагляду та керування, нормалізують ворожу комунікацію у цифровому середовищі.
Перехід від визначення людей як узагальнено вразливих до визначення критеріїв їхньої можливої вразливості може бути продуктивним шляхом роботи в різних програмах, зокрема і з медіаграмотності, вважає Олена Тараненко.
У освітніх програмах з журналістики більше уваги приділятимуть монетизації медіа, штучному інтелекту та роботі з громадами.
ШІ дозволяє поширювати дезінформацію на платформах швидше, дешевше та більш таргетовано, ніж раніше. Варто інформувати аудиторію про ці можливості ШІ через цікаві історії та кейси.
Практики з медіаграмотності не тотожні психотерапії, але можуть давати позитивний психологічний та емоційний ефект.
Платформи мають забезпечувати свободу висловлювання без порушення прав людини. Аби вони це робили, потрібна ціла екосистема зусиль від держав та громадянського суспільства.
Практики з медіаграмотності повертають людині відчуття суб’єктності і підштовхують її ділитися знаннями у своїй спільноті.
Часом викладачеві треба ризикувати та створювати нові курси, навіть якщо він не знає, чи будуть вони тривалими, вважає Туро Ускалі (Turo Uskali).
Штучний інтелект — це поки що лише інструмент. Боротися треба не з ним, а з людським уявленням про нього та вірою в його авторитет, вважають учасники конференції «Journalism Next: освіта, ШІ та нові виклики».