Стратегія не гарантує встановлення істини, однак дозволить людині осмислити побачене і не робити поспішних висновків.
Раніше зображення та відео, згенеровані штучним інтелектом, можна було розпізнати за візуальними недоліками (шість пальців на руці, розмиті текстури, дивне освітлення). Тепер ці «підказки» швидко зникають. ШІ вчиться створювати настільки реалістичний візуальний контент, що людям дедалі складніше помічати різницю. І це їх непокоїть. Торік в опитуванні Statista 70 % респондентів повідомили, що їм складно довіряти онлайн-інформації, оскільки не знають напевне, хто її створив — людина чи ШІ. 64 % опитаних побоюються, що контент, згенерований ШІ, може вплинути на результат виборів. Людство вступає в епоху, коли бачити вже не означає вірити.
На думку Шона Нолана, доцента з англійської мови та соціолінгвістики Університету Мальме (Швеція), у таких умовах важливо навчитися критично декодувати медіа. Дослідник пропонує використовувати стратегію візуального мислення — техніку обговорення, яку спочатку застосовували у мистецькій освіті. Учасники мають відповісти на три відкриті запитання щодо певного візуального медіа (картини, фотографії або відео):
- Що відбувається на цьому фото?
- Що із побаченого на фото вас підштовхує так говорити?
- Що ще ми можемо знайти?
За словами Нолана, ці запитання спонукають людей сповільнитися, уважно спостерігати та аргументувати свої інтерпретації. Підхід полягає не лише в спостереженні, а й у спільному осмисленні побаченого.
Зазвичай цю стратегію відпрацьовують в групі під керівництвом фасилітатора — часто вчителя — який перефразовує та пов’язує ідеї учасників. Ті діляться своїми думками та вислуховують думки інших, розвивають ідеї одне одного, ставлять під сумнів стереотипні висловлювання та уточнюють свої міркування. Цей процес виявляє упередження, пом’якшує ефект групового мислення та сприяє критичному підходу.
Уявіть, що вам показують фотографію з акції протесту і запитують: «Що відбувається на цьому знімку?». Ви відповідаєте: «Схоже на кліматичний марш». Коли вас запитують: «Що саме вас підштовхує думати, що це кліматичний марш?», ви вказуєте на плакати. Інші учасники звертають увагу на присутність поліції, вік людей, місце події або освітлення.
У ході обговорення учасники починають розглядати зображення з різних точок зору. Саме такий підхід є необхідним у світі, де панують маніпуляції з зображеннями та політична поляризація, вважає Нолан.
Дослідник застерігає: «істини» ця стратегія не гарантує. Однак вона формує такі навички мислення, які допомагають протистояти маніпуляціям: допитливість, міркування на основі фактів та терпимість до неоднозначності. Навіть якщо хтось відповідає нещиро, сама структура стратегії — особливо друге запитання, яке спонукає до критичного аналізу — вимагає від нього пояснити свої міркування. Це дає іншим можливість ставити запитання, уточнювати та переосмислювати.
Чому цей підхід важливий зараз
Підхід, заснований на стратегіях візуального мислення, не лише позитивно впливає на медіаграмотність, а й сприяє діалогу в роз’єднаних суспільствах та вдосконаленню процесу ухвалення рішень на політичному рівні.
Поляризація процвітає на ґрунті впевненості та «ехо-камер» (середовище, де людина стикається переважно з інформацією, яка відображає і підкріплює її думку — ред.). Тимчасом стратегія візуального мислення уможливлює різноманіття інтерпретацій та шанобливе ставлення до інших думок, моделюючи той тип діалогу, якого потребують демократичні суспільства. Учасники враховують альтернативні точки зору та переглядають свої погляди у міру появи нових спостережень. Показуючи, як конструктивно висловлювати незгоду, ця техніка може допомогти відновити довіру у публічному дискурсі.
Спробуйте і ви
Упродовж хвилини розгляньте зображення вище. Потім поставте собі такі питання:
- Що відбувається на цій фотографії? Яке у вас склалося перше враження? Це протест? Жалоба? Святкування?
- Що із побаченого змушує вас так думати? Придивіться уважніше. Ви звертаєте увагу на одяг? На міміку чи на те, як стоять люди? Ви впізнаєте мову на плакатах?
- Що ще ми можемо помітити? Що відбувається на задньому плані? Хто зображений на фото, а кого, можливо, не вистачає? Чи багато там людей? Які припущення ви робите щодо цих людей або події? Чому?
На цьому знімку зображені активісти з-поміж корінних народів та студенти, які 11 листопада 2025 року увірвалися на кліматичний саміт ООН у бразильському місті Белен. Вони вимагали більш рішучих заходів щодо боротьби зі зміною клімату та кращого захисту земель корінних народів.
Стратегії візуального мислення не полягають у пошуку «правильної» відповіді. Їхня мета — дозволити глядачу сповільнитися, помітити більше та пояснити своє міркування. Спробуйте виконати це завдання у групі — інші можуть помітити те, що ви пропустили, заперечити вашу інтерпретацію або розвинути її. Разом ви всі почнете бачити дедалі чіткіше, переконаний Нолан.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Chris Coe / Unsplash