Чи можуть ШІ-чатботи впливати на погляди користувачів?
Дослідження показує, що ШІ-чатботи застосовують стратегії емоційної маніпуляції, як-от апелювання до почуття провини та страху пропустити щось важливе.
Тренди
- Всі рубрики
- Аналітика
- Історія
- Медіадослідження
- Медіатренди
Чому люди вірять дезінформації навіть тоді, коли їм кажуть факти
Через поширення дезінформації люди можуть демонструвати свою приналежність до групи.
Як люди старшого віку проводять вільний час та використовують медіа: дослідження
Група вчених з Мічиганського університету та Державного університету Джорджії досліджувала патерни використання медіа, а також те, як це пов’язано з суб’єктивним сприйняттям задоволеності життям.
Як розробники ШІ-компаньйонів експлуатують людську самотність і перетворюють близькість на товар
Спілкування із ШІ-персонажем не може замінити стосунки з реальними людьми, яким би емпатичним він не здавався.
Як стратегія візуального мислення може допомогти розпізнавати фейкові фото
Стратегія не гарантує встановлення правди, однак дозволить людині осмислити побачене і не робити поспішних висновків.
Чому так важко перестати гортати TikTok
Річ не лише у тривалості відео.
Як навчати людей старшого віку виявляти дезінформацію: оцінка ефективності різних підходів
Люди старшого віку, які пройшли курс з медіаграмотності, можуть трохи переоцінювати свою здатність виявляти неправдиву інформацію.
Як ШІ генерує рейджбейт в онлайн-просторі й чим це загрожує
Інструменти ШІ, які створюють і поширюють рейджбейт без людського нагляду та керування, нормалізують ворожу комунікацію у цифровому середовищі.
Як соцмережі впливають на якість життя людей старшого віку: огляд наукових досліджень
Чи роблять соціальні мережі життя людей старшого віку щасливішим, чи допомагають долати самотність, тривогу та соціальну ізоляцію і як загалом впливають на ментальне здоров’я – досліджувала група австралійських вчених.
Як австралійці стикаються з місінформацією у повсякденні: теми, джерела та способи поширення
Найчастіше учасники дослідження вважали недостовірною або оманливою інформацію, в якій йшлося про фінанси, шоубізнес або надзвичайні події.
Чому потрібно переосмислити термін «вразливі групи»?
Перехід від визначення людей як узагальнено вразливих до визначення критеріїв їхньої можливої вразливості може бути продуктивним шляхом роботи в різних програмах, зокрема і з медіаграмотності, вважає Олена Тараненко.
Світові тренди в журналістській освіті: як на них реагують українські виші
У освітніх програмах з журналістики більше уваги приділятимуть монетизації медіа, штучному інтелекту та роботі з громадами.