Користувачі звертаються до чатботів, щоб оцінити надійність джерела інформації, отримати короткий виклад матеріалу та дізнатися останні новини.
Останні роки аудиторії в різних країнах, в тому числі в Україні, дедалі більше покладаються на соцмережі та відеоплатформи як на основні джерела новин. ШІ-чатботи у цьому контексті поки що перебувають на другому плані, але інтерес аудиторії до них поступово зростає. Згідно із даними цьогорічного Digital News Report, який підготував Інститут із вивчення журналістики Reuters за результатами масштабного онлайн-опитування*, зараз кожен десятий користувач щотижня споживає новини через чатботи на кшталт ChatGPT та Google Gemini. У 2025-му таких користувачів було 7%. Але треба враховувати, що це загальносвітовий показник, а дані на ринках різняться. Наприклад, у Південній Кореї, Перу, Іспанії до чатботів задля новин звертається вдвічі більше людей порівняно з минулим роком, а от у США, Німеччині, Великій Британії та Данії цей показник залишився незмінним.
*Про методологію: В онлайн-опитуванні взяли участь понад 90 тисяч людей із 48 країн світу. У вибірках врахували національно репрезентативні квоти щодо віку, статі та регіону, частково — щодо освіти та політичних поглядів. Однак дані з Індії, Кенії, Нігерії та Південно-Африканської Республіки здебільшого представляють молодих англомовних жителів цих країн, а не загальне населення. Також автори дослідження попереджають: результати опитування базуються на відповідях людей про власну поведінку, а тому не завжди можуть відображати реальний стан справ.
Дослідники помітили, що у країнах, де люди воліють споживати новини через пошукові системи, соцмережі, відеоплатформи та агрегатори новин, зазвичай й більше користуються чатботами з тією ж метою.
Простежується ще одна тенденція: у країнах, де більше довіряють чатботам як джерелам новин, зазвичай і більше ними користуються. Ба більше, у випадку ШІ взаємозв’язок між довірою та використанням сильніший, ніж у випадку соцмереж — можливо, річ у більш цілеспрямованому виборі джерела. У соцмережах люди часто натрапляють на новини випадково, наприклад, коли гортають стрічку у вільний час, тимчасом у ШІ-програмах користувачам доводиться вводити запит або ставити запитання.
Подібну закономірність дослідники спостерігають і на індивідуальному рівні. З усіх учасників дослідження лише 20% здебільшого довіряють новинам, які надають ШІ-чатботи (порівняно із 37%, які довіряють новинам загалом), однак цей показник зростає більш ніж удвічі — до 44% — якщо зосереджуватися лише на тих, хто користується чатботами для отримання новин.
Найбільша частка тих, хто споживає новини через ШІ-чатботи, — серед людей віком 18-24 роки (17%), тимчасом у групі 55+ таких 5%. Що цікаво, приріст за останній рік значною мірою відбувся за рахунок дорослих у віці від 25 до 54 років. Частка споживачів новин від ШІ вища серед тих, хто активно — до 10 разів на день — цікавиться новинами (18%) на противагу 7% серед тих, хто отримує новини лише раз на день.
Дослідники також поцікавилися в учасників, як саме вони споживають новини за допомогою чатботів.
Виявилося, найбільше респонденти звертаються до чатботів, коли хочуть уточнити деякі моменти у новині (42%). 35% опитаних просто просять ШІ повідомляти останні новини. Приблизно стільки ж респондентів дають чатботам завдання викласти коротко історію (34%), оцінити надійність джерела (33%) або зробити новину зрозумілішою (30%). 23% опитаних цікавляться у ШІ, як працює те чи інше медіа. 21% учасників просить чатбота перетворити текст новини в аудіо/відео чи навпаки. Схоже, люди використовують чатботи не стільки для інформування, скільки для того, щоб орієнтуватися у новинах та розуміти їхнє значення.
Однак на рівні країн картина може суттєво різнитися. Наприклад, у Тайвані та Південній Кореї, де новини уже значною мірою споживають через платформи та агрегатори, до чатботів насамперед звертаються, щоб дізнатися останні новини. Респондентів з Канади та Великої Британії найбільше цікавить вижимка новин, а користувачів з Австрії, Німеччини та Японії — розбір складних матеріалів. У Гонконзі та Туреччині, де відносно мало людей вважають національні медіа вільними та незалежними, а також на ринках з нижчим рівнем довіри, як-от Угорщина та Румунія, ШІ найчастіше використовують для оцінювання джерел новин. Ці відмінності вказують на те, що роль чатботів значною мірою залежить від інформаційного середовища, у якому їх використовують.
Нові напрямки використання ШІ-чатботів відображають потреби аудиторії. Деякі із них журналістика цілком здатна задовольнити. Але чатботи привабливі, зокрема, і тим, що можуть надавати персоналізовані відповіді великими обсягами без значних зусиль — а це те, з чим окремим медіа може бути складно впоратися. У міру того, як ШІ дедалі глибше вкорінюється у медіазвички людей та інтегрується у різні платформи, можливо, надалі професійним медіа доведеться не стільки відтворювати функції чатботів, скільки посилювати те, що робить журналістику такою унікальною та цінною в сучасному мінливому середовищі.
Наразі лише 1% людей у світі називає ШІ-чатботи своїм основним джерелом новин. Однак, ймовірно, їхній вплив на споживання новин надалі зростатиме, навіть якщо на різних ринках це зростання виглядатиме по-різному.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Solen Feyissa / Unsplash
Також читайте:
Чи можуть ШІ-чатботи впливати на погляди користувачів?
Тепер гугл не шукає відповідь, а генерує її. Що з цим робити медіа?
Як медіа варто повідомляти аудиторії про використання ШІ у своїй роботі