ШІ-чатбот, можливо, і має вдосталь медичних знань, але коли до нього за допомогою звертаються люди без медичної освіти, він може надавати неефективні, а то й шкідливі рекомендації.
За даними американської некомерційної організації KFF, 32 % дорослих запитують у ШІ-чатботів (ChatGPT, Google Gemini або Claude) про фізичне або психічне здоров’я. До них звертаються насамперед тоді, коли бажають негайно отримати пораду (61 %), трохи менше — коли хочуть зібрати інформацію, щоб потім вже вирішувати, чи йти до лікаря (41 %). 19 % радяться з чатботом, бо бракує коштів на візит до лікаря, 18 % — бо не мають постійного лікаря / не вдається записатися на прийом. Молодь та люди з нижчим рівнем доходу частіше, ніж інші категорії вказували дві останні причини як основні.
Люди і раніше самотужки намагалися поставити собі діагноз або розпланувати лікування онлайн: гуглили симптоми, писали в тематичні групи в соцмережах або на форумах, переглядали відео на ютубі. Однак чатботів цінують за те, що вони:
- можуть відповідати цілодобово на запитання користувача й пам’ятають все, що той писав у чатах;
- здаються емпатичними, терплячими та безвідмовними співрозмовниками, з якими не соромно ділитися чутливими речами;
- дають персоналізовані та вичерпні відповіді (принаймні справляють таке враження);
- допомагають підготуватися до взаємодії з фахівцями у сферах, в яких людина не дуже обізнана.
Компанії-розробники у сфері ШІ бачать цей запит і реагують на нього. Так, у січні 2026-го OpenAI представила ChatGPT Health, спеціалізований сервіс, який, за словами компанії, може допомогти розтлумачити результати аналізів, підготуватися до візитів до лікаря та надати поради щодо харчування та тренувань. Наразі функція Health поступово впроваджується для користувачів у США. Аналогічні функції доступні деяким користувачам чатбота Claude від Anthropic.
В Україні медичні онлайн-сервіси запускають ШІ-ботів та ШІ-асистентів, які допомагають шукати лікарів, медичні послуги та записуватися на прийом у медичний заклад, а подеколи й пояснюють значення лабораторних показників для зареєстрованих користувачів.
OpenAI та Anthropic стверджують, що їхні програми не замінюють професійну допомогу та не призначені для діагностики й лікування захворювань. Та й всі інші компанії, які пропонують допомогу від ШІ, попереджають клієнтів, що той може помилятися. Та чи багатьох це зупиняє?
За словами Вікторії Білоног, лікарки-дерматовенерологині, трихологині, спеціалістки з хірургічного відновлення волосся, умовно п’ять з її десяти пацієнтів розповідають, що радяться з чатботами щодо здоров’я: найчастіше звіряють з ним призначення лікаря або намагаються визначити діагноз. Часом їй доводиться пояснювати пацієнтам, чому вона призначила лікування/дозування препарату не так, як чатбот. Та навіть коли на прийомі про ШІ не згадують, все ж помітно його вплив, каже Вікторія: «Нас часто просять порадити стимулятори та блокатори (у сфері трихології це речовини, які активують ріст волосся та запобігають його випадінню відповідно — ред.). Питання: звідки людина знає такі терміни? Найімовірніше, вона почула це в тіктоці або ChatGPT порадив».
Чи для всіх ШІ однаково корисний?
The New York Times з осені 2025-го збирає історії читачів, які регулярно обговорюють з чатботами своє здоров’я. Помітно, що великі сподівання на ШІ покладають люди, які роками страждають від неприємних симптомів, ходять до різних лікарів, але діагнозу так і не мають. Або ті, хто відчуває, що їхні скарги недостатньо серйозно сприймають у лікарні. У The New York Times відзначають: багато історій успіху надходять від людей з медичною освітою. Наприклад, 31-річна фізіотерапевтка Керолайн, яка з підліткового віку страждала від постійного болю в області тазу, описала ChatGPT усі свої симптоми, використавши медичну термінологію, та попросила його запропонувати десять можливих діагнозів. У ході довгої переписки з ChatGPT Керолайн відкинула неправдоподібні діагнози та дослідила ті, що здавалися їй обґрунтованими. Серед них — синдром застійних відчуттів в малому тазу. Керолайн пройшла процедуру, яка підтвердила наявність цього синдрому. У січні 2026-го жінку прооперували — і біль минув.
Однак не всі, як Керолайн, зможуть поставити чатботу правильні запитання, критично оцінити його відповіді та відкинути безглузді пропозиції. У медіа та наукових журналах вже згадують випадки, коли поради ШІ нашкодили здоров’ю користувачів. Наприклад, 60-річний чоловік провів три тижні в психіатричному відділенні після того, як за порадою ChatGPT три місяці замість «шкідливої» кухонної солі додавав у страви бромід натрію. Тривале вживання цієї речовини призвело до бромізму, який проявлявся, зокрема, у вигляді параної та галюцинацій.
До Вікторії Білоног нерідко приходять з алергіями після «допомоги» чатботів. «Дуже часто люди прагнуть застосовувати рослинні компоненти у лікуванні. Напевно, найрозповсюдженіша історія у моїй практиці — лікування випадіння волосся за допомогою розмарину. Це супералергенний продукт, однак певну мінімальну доказову базу він має, тому ChatGPT може його порекомендувати. Люди наносять розмарин на шкіру голови, а потім скаржаться на свербіж та запалення, у гірших випадках — на припухлість шкіри голови. Цей стан потребує протизапальної терапії, прям невідкладної. Часом навіть у швидкій, якщо площа нанесення велика — вся голова», — каже Вікторія. Подеколи, за її словами, пацієнти скасовують лікування, бо десь прочитали чи ChatGPT підказав, що до призначеного препарату є звикання. Щоправда, їм потім стає гірше, через що доводиться-таки йти до лікарні. Вікторія припускає, що після такого негативного досвіду люди знову починають вірити лікарям.
Прикрі випадки не свідчать про брак медичних знань у ШІ-чатботів. Мовним моделям уже вдавалося скласти комплексний іспит на отримання медичної ліцензії США та перевершити лікарів-людей у встановленні складних діагнозів, навіть коли ті при цьому теж використовували ШІ. Однак коли чатботу симптоми захворювання описує пересічна людина, він набагато рідше встановлює правильно діагноз. Про це, зокрема, свідчать результати експерименту дослідників Оксфордського університету, які були оприлюднені у лютому 2026 року. 1298 учасникам надали короткі описи поширених медичних ситуацій різної тяжкості — від простуди до тромбоемболії легеневої артерії, а ті мали за допомогою чатбота або інших джерел (наприклад, звичайного пошуковика) визначити, про який стан мова та яка медична допомога знадобиться у цьому випадку. Група, яка використовувала ШІ, правильно визначила стан у менш ніж 34,5 % випадків, а необхідні дії — у менш ніж 44,2 %. Загалом ці учасники впоралися із завданням не краще за тих, хто покладався на пошуковики та інші джерела.
Проаналізувавши переписку, дослідники виявили, що чатботи часто згадували правильний діагноз десь у ході розмови, проте учасники не завжди звертали на це увагу або ж забували, коли формулювали остаточну відповідь. В інших випадках користувачі надавали чатботу неповну інформацію або ж він неправильно трактував ключові деталі. Вочевидь в якийсь момент ставався збій в комунікації між людиною та машиною (варто додати, що учасники дослідження взаємодіяли з моделлю GPT-4o, яка на момент оприлюднення результатів вважалася вже застарілою. Та все ж і розвиток новіших моделей не був стабільним. Наприклад, GPT-5.4, випущена в березні 2026-го, давала точніші відповіді, ніж «попередниці», але тільки тоді, коли їй надавали достатньо контексту. А от якщо ввідної інформації було замало, GPT-5.4 ставила менше уточнювальних запитань у відповідь, ніж GPT-5.2. Тобто так чи інакше на фінальний результат взаємодії із ШІ впливають знання та зусилля самого користувача — ред.).
Річ у тому, що чатботів спеціально налаштовували на догоджання користувачам, а не на узгодження їхніх запитів з реальністю. Наприклад, чоловік, який стикнувся з бромізмом, раніше прочитав статтю про негативний вплив кухонної солі на здоров’я. В інтернеті чоловіку вдалося знайти поради лише щодо зменшення споживання солі, і це неабияк його здивувало. Тож він вирішив провести експеримент — виключити сіль з раціону. З цим запитом чоловік звернувся до ШІ — і отримав відповідь.
Лікар тим часом намагається не просто встановити правильний діагноз, а й зрозуміти занепокоєння пацієнта, чітко пояснити йому результати дослідження та узгодити з ним план лікування. Усі ці процеси ґрунтуються на індивідуальному підході до спілкування з пацієнтом й урахуванні контексту, а також на довірі. Ці якості не можна просто звести до розпізнавання шаблонів, вважає Ребекка Пейн, співавторка згаданого дослідження.
«У нашій практиці дуже важлива емпатичність. Ніколи діалог з чатботом не замінить розмову з людиною. Буває, одна фраза може змінити все лікування, — каже Вікторія Білоног. — Треба знайти свого лікаря, якому будеш довіряти, і тоді тобі не захочеться радитися з чатботом. Одним, наприклад, важливо, щоб лікар все детально роз’яснив, другі не люблять довгі розмови. Навіть в одній клініці пацієнти неохоче записуються не до “свого” лікаря. Комусь не довіряють через молодий вигляд, комусь — через невпевнений тон, навіть якщо лікар правильно все сказав. Якщо пацієнт сумнівається у моїх рекомендаціях, я завжди прошу звернутися до іншого лікаря, щоб послухати другу думку. А от замінювати лікування рекомендаціями чатбота — це погана ідея».
На думку Вікторії, у контексті охорони здоров’я чатботи мають бути доступні лише медикам. Однак навіть в цьому разі йдеться радше про пошук інформації й підготовку візуально привабливих презентацій для профільних заходів, аніж про допомогу у встановленні діагнозу або призначенні лікування. «ChatGPT швидше знайде потрібну мені статтю, ніж я. Але все одно треба перевіряти інформацію, яку надає чатбот, бо бувають спірні моменти. Наприклад, коли він приписує класифікацію видів алопеції іншому автору, вириває з контексту якусь фразу або пропонує дослідження, де дуже маленька вибірка пацієнтів», — розповідає Вікторія.
Наскільки варто довіряти ШІ свої дані?
Щоб отримати якнайповнішу відповідь від чатбота, користувачам рекомендують надавати йому якнайбільше деталей. Дехто взагалі завантажує свою медкарту в чат. Та наскільки це безпечно?
В OpenAI та Anthropic стверджують, що медична інформація користувачів зберігається окремо від інших типів даних і підлягає додатковим заходам захисту конфіденційності. Компанії обіцяють, що не використовуватимуть ці дані для навчання своїх моделей. Мовляв, передача даних відбувається виключно за добровільною згодою користувача, і цю функцію можна вимкнути в будь-який момент.
Павло Бєлоусов, експерт із цифрової безпеки, радить критично ставитися до подібних заяв: «Компанії можуть багато чого казати про свої заходи безпеки, але насправді немає жодних гарантій, що не станеться витоку даних або їх хтось зсередини не витягне. Перевірити правдивість заяв розробників неможливо. Вас усередину ніхто не запустить».
Експерт згадує випадки, коли компанії обіцяли всіляко захищати дані користувачів, але згодом ті якимось чином потрапляли до третіх сторін. Наприклад, сервіс онлайн-психотерапії BetterHelp звинуватили у тому, що він задля рекламних цілей передавав Facebook та Snapchat дані своїх клієнтів, в тому числі конфіденційну інформацію про їхні проблеми психічного здоров’я. У 2023 році Федеральна торгова комісія США зобов’язала BetterHelp виплатити $7,8 мільйона споживачам, чиї дані про здоров’я були скомпрометовані.
Одна річ, коли якісь препарати або медичні послуги таргетуватимуть на споживача в соціальних мережах, де він ще може відрізнити рекламу від контенту друзів та й загалом не дивується її появі. А от коли такі чутливі дані накопичуватимуть чатботи й на основі цього вибудовуватимуть комунікацію під кожного користувача, історія вийде на інший рівень. «Ми, можливо, відразу не побачимо якихось неприємних наслідків того, що наші медичні дані у відкритому доступі. Але згодом це точно десь нам нашкодить. Ми, люди, аби вберегти своє здоров’я, готові віддати всі гроші, що в нас є, і цією потребою доволі легко маніпулювати. А чатботи дуже добре вміють переконувати й розповідати речі впевненим тоном. Вони, наприклад, можуть підштовхнути нас придбати якісь неефективні препарати за завищеною ціною, якими б ми за інших умов не зацікавилися», — каже Павло.
Якщо все-таки хочеться консультуватися з чатботом щодо здоров’я або й інших речей, то варто максимально анонімізувати цей процес, каже Павло. Наприклад:
- позбавити чатботів можливості вчитися на ваших даних, хоча б у нових чатах (щоб вимкнути цю функцію в ChatGPT, потрібно перейти в «Налаштування», обрати «Керування даними», натиснути «Поліпшити модель для всіх» і перемкнути повзунок вліво);
- перш ніж завантажувати документ з результатами аналізів, краще обрізати свої персональні дані: прізвище, ім’я, дату народження, адресу;
- не зазначати в запиті, що інформація, яку ви надаєте, стосується саме вас.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Bermix Studio / Unsplash