Люди старшого віку вважають, що їхні погляди та досвід не враховуються при розробці ШІ-інструментів. Особливо це відчувається у сфері охорони здоров’я та при зіткненні з ШІ-шахрайством.
Інструментами штучного інтелекту користуються представники різних груп, в тому числі люди старшого віку, але у самій ШІ-індустрії працюють здебільшого молоді чоловіки. Брак різноманітності в командах розробників призводить до створення застосунків й інструментів ШІ, які відтворюють гендерні та вікові упередження.
Дедалі більше досліджень показують, що розробники нечасто залучають людей старшого віку до проєктування, впровадження та оцінювання систем ШІ. Це призводить до того, що такі системи менш точно розпізнають та реагують на потреби та уподобання старших користувачів. Наприклад, група дослідників із США, Японії та Швеції виявила, що на зображеннях, згенерованих ШІ, люди старшого віку виходили менш яскравими та менш чіткими порівняно з молоддю.
Важливість досвіду людей старшого віку
В Університеті Конкордія (Канада) упродовж року вивчали, як люди старшого віку бачать своє майбутнє поруч із технологіями ШІ. Як виявилося, учасників непокоїть, що ШІ-інструменти для догляду, як-от системи моніторингу когнітивних функцій, розробляють молоді фахівці, які сприймають старіння як «проблему», яку потрібно лікувати, контролювати чи взагалі відвертати.
Власне, wellness-індустрія дедалі активніше розробляє інструменти та застосунки ШІ, які орієнтовані саме на людей старшого віку та їхніх доглядальників. Хоча багато із цих програм дозволяють користувачам відстежувати симптоми та дбати про своє здоров’я, у цих інструментів є низка недоліків.
Для людей старшого віку має першочергове значення якість медичного обслуговування та прозорість. Згідно з дослідженням бангладеських вчених, які вивчали ставлення пацієнтів 60+ до використання ШІ в ухваленні рішень у сфері охорони здоров’я, людям старшого віку важко повірити, що ШІ здатний осягнути їхні складні медичні потреби. Тому старші пацієнти зазвичай віддають перевагу живому спілкуванню з медичним персоналом, а не взаємодії з машиною. Для них критично важливо, щоб використання ШІ було відкритим. Вони прагнуть самі вирішувати, коли залучати ШІ до свого лікування чи догляду.
Учасники проєкту Університету Конкордії висловили подібні занепокоєння. Дехто наголосив, що прозорість є важливою у всіх питаннях, пов’язаних з ШІ. Кілька учасників навіть поділилися історіями про те, як спілкувалися з чатботами (наприклад, у службі підтримки онлайн-банкінгу), думаючи, що мають справу з реальною людиною.
Респонденти вважають, що їхній особистий досвід старішання та погляди не відображаються в даних, на яких навчаються нові інструменти ШІ. Крім того, думку людей старшого віку не враховують, коли вирішують, які саме ШІ-інструменти варто створювати насамперед.
Як яскравий приклад цієї невідповідності учасники навели шахрайські схеми з використанням ШІ. Якраз нещодавно у канадському сегменті соцмереж ширилося фейкове інтерв’ю кореспондентки CBC (провідна телерадіомовна компанія у Канаді — ред.) з відомим бізнесменом, який нібито гнівно покинув студію посеред розмови. Однак насправді цього інциденту не було. Зображення журналістки та магната було згенеровано за допомогою ШІ. Фейк створили, щоб заманити читачів на шахрайську інвестиційну платформу.
Подібні схеми часто націлені на людей старшого віку, оскільки їх вважають більш довірливими, ніж молодь. Однак, зауважують учасники, ніхто не радився з ними щодо ефективної протидії ШІ-скаму. На думку деяких респондентів, можна було б розробляти інструменти ШІ таким чином, щоб вони допомагали людям виявляти подібні шахрайські схеми до того, як ті завдадуть шкоди.
Співпраця із людьми старшого віку у сфері ШІ
Люди старшого віку прагнуть впливати на те, які саме ШІ-інструменти створюються, на яких даних вони навчаються та як регулюється їхнє використання. Старша аудиторія хоче опановувати навички роботи з ШІ, в ідеалі — в установах, яким вона вже довіряє. Це можуть громадські організації та школи. Дехто з учасників запропонував проводити короткі курси в бібліотеці замість того, щоб завантажувати все нові й нові застосунки: мовляв, офлайн-навчання буде найефективнішим.
Деякі публічні бібліотеки, в тому числі Публічна бібліотека Торонто, окрім традиційних курсів з цифрових навичок проводять програми з ШІ-грамотності.
Люди старшого віку також переймаються за майбутнє інших в епоху ШІ. Наприклад, учасників дослідження хвилює, що митці можуть втратити контроль над своїми творами через генеративний ШІ, і висловили побажання, щоб люди будь-якого віку, не лише старшого, іноді могли просто «жити аналогове життя».
«Насправді питання не в тому, чи можуть люди старшого віку йти в ногу з ШІ. Багато з них намагаються це робити. Питання в тому, чи готові люди, які розробляють, навчають і керують цими системами, створювати їх разом із людьми старшого віку, а не просто для них», — каже Рейчел Велдрік, одна із авторок дослідження, викладачка Університету Конкордія, PhD у галузі соціальної геронтології зі спеціалізацією у питаннях старіння, соціальної інклюзії, житлових проблем, бездомності та деменції.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Keith Tanner / Unsplash
Також читайте:
Що таке технострес і чому його переживає багато людей старшого віку
Як навчати людей старшого віку виявляти дезінформацію: оцінка ефективності різних підходів
Без узагальнень і «бабусь»: як українським медіа позбутися ейджизму в контенті та редакціях