Кількість застосунків в популярних онлайн-магазинах суттєво зросла за останнє десятиріччя, але це не зіграло на руку пересічним користувачам.
Напевно, останні роки багато хто стикався з ситуацією, коли треба терміново завантажити застосунок певної компанії, аби скористатися її послугою, яка не доступна ні офлайн, ні на сайті компанії, ні в телефонному режимі. Наприклад, коли треба подати якусь заявку в держструктури або підтвердити свою особу. Після цього застосунок або видаляють, або надалі тримають на всяк випадок на пристрої. Але загалом користувачі, особливо старшого віку, можуть почуватися некомфортно, коли їх залишають без альтернативи.
Мобільні застосунки стали надзвичайно зручними та незамінними інструментами для сучасної людини, і саме через їхню успішність їх почали вводити повсюдно (згадайте, коли востаннє в магазині або супермаркеті вас не запитували, чи не маєте ви їхнього застосунку). Цей процес здається нешкідливим, але він таїть в собі певні проблеми, вважають Дана Маккей та Джордж Бьюкенен, викладачі Мельбурнського королівського технологічного інституту (Австралія). У статті для The Conversation вони розмірковують, чим загрожує стрімке розростання застосунків та як можна виправити цю ситуацію.
Раптове зростання
App Store та Android Market (нині відомий як Google Play), найбільші онлайн-магазини застосунків, запрацювали наприкінці 2000-х років. Перший на момент запуску пропонував понад 500 застосунків, другий — приблизно 2300. До кінця 2013 року кількість застосунків в обох зросла до мільйона. Станом на липень 2026-го в App Store нараховується орієнтовно понад 2,1 мільйона ігрових та неігрових застосунків, а в Google Play — майже три мільйони.
У перші роки існування смартфонів розробка застосунків була дорогою та трудомісткою справою, тому створювали їх тільки тоді, коли бачили економічний зиск з цього та реальну потребу споживачів. Однак сьогодні навіть новачок за допомогою конструкторів застосунків та інструментів генеративного штучного інтелекту може за лічені години створювати програми для найрізноманітніших завдань. Люди охоче користуються цими можливостями, тож застосунків стає дедалі більше.
Різні компанії теж наполягають на тому, щоб ви користувалися їхніми застосунками: мовляв, отримаєте ексклюзивний доступ до певних послуг, бонусів і акцій. Насправді через застосунок компанії можуть збирати більше інформації про вас, щоб потім краще налаштувати свої пропозиції, а отже, підштовхувати вас витрачати більше грошей.
Засмічення пам’яті на телефоні
Коли онлайн-магазин видає вам сотні застосунків на будь-який ваш запит, наприклад, для відстеження показників сну або планування подорожі, дуже складно розібратися, який із них якнайкраще відповідає вашим індивідуальним потребам і чи варто за якийсь із них платити.
До того ж на телефоні легко накопичуються десятки застосунків, які рідко використовуються. Наприклад, вам довелося завантажити окремий застосунок, щоб відкрити один документ. Численні програми не тільки захаращують екран і ускладнюють пошук потрібного застосунку, а й займають цінний простір у пам’яті пристрою. Зрештою, кожен із цих застосунків може збирати дані, привертати нашу увагу або розряджати акумулятор телефону.
Що мають зробити магазини застосунків?
На думку авторів, онлайн-магазини застосунків могли б частково розв’язати цю проблему, якби дали змогу користувачам фільтрувати результати пошуків за рейтингом, способом оплати або функціоналом (наприклад, за дозволами, які вимагає застосунок).
Також Google Play, App Store та інші могли б вимагати від розробників чіткіше описувати свої застосунки, зокрема, в плані споживання енергії пристрою, дозволів та механізмів монетизації. Це дозволило б користувачам ухвалювати більш обґрунтовані рішення.
Застосунків у телефоні так багато, що часом важко знайти потрібний, особливо з огляду на мінливість їхніх назв чи іконок. Автори вважають, що тут можуть допомогти альтернативні способи впорядкування застосунків на екрані, наприклад, об’єднання їх в групи.
«Доки магазини застосунків не вирішать нам допомогти, можливо, нам доведеться допомагати собі самим: сортувати застосунки та видаляти те, що нам не потрібно. Таким чином звільнятимемо місце на екранах, у наших думках і в нашому житті», — резюмують Дана Маккей та Джордж Бьюкенен.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Przemyslaw Marczynski / Unsplash
Також читайте:
Як технологічні компанії перетворили приватність на незручність
Що таке технострес і чому його переживає багато людей старшого віку