Завдяки інструменту Google Analytics ми визначили десять матеріалів, які впродовж 2023 року найчастіше читали на сайті JTA.
№1: дослідження Українського інституту медіа та комунікації «Як функціонують та завойовують аудиторію телеграм-канали-мільйонники»
Торік УІМК провів дослідження телеграм-каналів українського сегмента. Воно складалося з таких компонентів:
- вивчення інтересів аудиторії (опитування громадської думки та фокус-групові обговорення, які на замовлення УІМК провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС));
- інтерв’ю з медіаекспертами та представниками телеграм-каналів;
- кількісний аналіз даних, отриманих з телеграм-каналів, який здійснили аналітики з Texty.org.ua;
- моніторинг контенту ТОП-10 телеграм-каналів українського сегмента у рейтингу TGStat.
За результатами соціологічного опитування, проведеного КМІС у грудні 2022 року, 63,3% українців почали читати телеграм-канали для отримання новин саме після 24 лютого 2022 року, тоді як до повномасштабного вторгнення таких було лише 35,9%. В умовах повномасштабної війни сформувався пул телеграм-каналів із мільйонними аудиторіями, частина з яких є анонімними. Найбільшу кількість підписників (понад 2,5 мільйона) має канал «Труха», який до повномасштабної війни був регіональним харківським каналом. Тимчасом канали традиційних та онлайн-медіа мають суттєво меншу кількість підписників.
Який контент публікують ці неінституалізовані канали-мільйонники, які у них джерела фінансування та як просувають себе — все це можна прочитати у дослідженні.
№2: «Топ-15 онлайн-інструментів, які знадобляться кожному викладачу на дистанційці»
Викладачка Могилянської школи журналістики Олена Чуранова склала добірку корисних програм з відеозв’язку, створення презентацій, інтерактивних вправ та ігор. Цей текст вийшов ще до повномасштабного вторгнення, однак нинішні реалії підштовхують викладачів пробувати різні формати навчання. І перевага онлайн-інструментів у тому, що студенти можуть користуватися ними не лише під час заняття, а й тоді, коли їм зручно та відносно безпечно виконувати завдання.
№3: «Чого медійникам чекати від генеративного штучного інтелекту: спільне міні-дослідження професора журналістики та ChatGPT»
Щоби розібратися, яке значення може мати генеративний штучний інтелект для журналістики та медіаосвіти, професор журналістики Ратгерського університету (Нью-Джерсі, США) Джон Вернон Павлік (John V. Pavlik) поставив ChatGPT низку запитань, які стосувалися історії журналістики, термінології, способів використання ШІ у медіа, дотримання авторських прав та етичних норм.
Нередаговані відповіді чатбота науковець виклав у своїй статті в академічному журналі Journalism & Mass Communication Educator, а редакція JTA адаптувала їх українською.
А от чи несе ризики ШІ для українського інформаційного простору? Це питання опосередковано розглянули у дослідженні УІМК «Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах війни», яке теж потрапило у десятку найбільш читаних матеріалів.
Цікавили аудиторію JTA і питання медіаграмотності людей старшого віку, зокрема, як з цією віковою групою працюють не лише в Україні, а й в інших країнах Європи. Експерти зійшлися на думці, що основа для ефективного навчання аудиторії 60+ — це довіра.
Окрім цього, до списку найбільш читаних матеріалів увійшли чотири тексти із розділу «Точка зору», зокрема:
- текст медіатренера, редактора та дослідника медіа Отара Довженка про те, як абітурієнту, який хоче стати журналістом, обрати університет;
- колонка Олени Харитоненко, завідувачки кафедри журналістики УДУ імені Михайла Драгоманова, про сенс вибіркових дисциплін у вищій освіті;
- текст Марії Крючок, у якому вона ділиться враженнями від навчання у Лондонській школі економіки та політичних наук;
- колонка Наталії Стеблини, професорки кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса, про те, як довести наукову статтю до публікації у збірнику, який індексується у Scopus та Web of Science.