ГО «Український інститут медіа та комунікації» 2 серпня презентував результати дослідження «Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах війни».
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI) в межах програми «Сприяння Інтернет свободі в Україні»
«Ми провели дослідження, щоб загалом проблематизувати питання вимірювання ефективності проєктів в сфері протидії дезінформації», — сказала виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик. На її думку, це складне і дискутивне питання, оскільки відсутні критерії оцінки як ефективності та впливу самої пропаганди й дезінформації, так і відповідно оцінки ефективності контрзаходів із протидії, проте воно важливе для визначення слабких місць в системі протидії дезінформації.
Дослідження, яке провів Український інститут медіа та комунікації, складалося із кількох частин. Перша, теоретична частина, присвячена огляду наявних наукових досліджень з даної тематики. «Для повнішої картини медіадослідник та старший викладач Седертернського університету (Швеція) Роман Горбик проаналізував ключові сучасні наукові дослідження, присвячені дезінформації та пропаганді», — розповіла Діана Дуцик.
Друга частина — це емпіричне дослідження, яке включало опитування громадської думки, онлайн-анкетування громадських організацій, які працюють у сфері протидії дезінформації, а також напівструктуровані глибинні інтерв’ю з ключовими стейкхолдерами в цій сфері (громадський та урядовий сектори, медіаексперти, донори).
Повний звіт з результатами дослідження буде опублікований найближчим часом. Під час експертної дискусії «Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах війни» Діана Дуцик презентувала частину дослідження — результати опитування громадської думки.
Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення ГО «Український інститут медіа та комунікації» з 11 травня по 12 червня 2023 року.
За результатами цього опитування, 83,8 % респондентів вважають, що Росія стала поширювати більше дезінформації проти України після 24 лютого 2022 року.
При чому немає суттєвої різниці між мешканцями різних регіонів. Так, на Заході 84,8 % погоджуються з цим твердженням, на Сході — 80,3 %, у Центрі — 85,9 %, на Півдні — 81,9 %. Немає великої різниці й між міськими (85,4 %) та сільськими (80,8 %) мешканцями. Якщо дивитися гендерний розподіл, то з цією тезою погоджуються 87,1 % чоловіків та 81,2 % жінок.
Показово, що українські громадяни загалом досить високо оцінюють ефективність протидії України російській дезінформації. Так, 34,4 % респондентів вважають, що держава діяла ефективно. Ще 49,2 % — що держава діяла частково ефективно, частково неефективно. Тоді як тих, хто загалом вважає протидію дезінформації неефективною, лише 7,3 %. У регіональному розрізі, як і у першому випадку, різниця не значна: на Заході 32,2 % оцінюють протидію дезінформації як ефективну, 51,6 % — як частково ефективну, частково неефективну; на Сході відповідно 36,8 % та 43,2 %, в Центрі — 35,7 % та 48,7 %; на Півдні — 33,5 % та 50,7 %. У гендерному розрізі 36,3 % чоловіків оцінюють протидію дезінформації як ефективну, тоді як також жінок — 32,8 %. У той же час 50,2 % опитаних чоловіків та 48,4 % жінок вважають таку протидію частково ефективною, частково неефективною.
42,7 % респондентів переконані, що найбільше сприяє протидії дезінформації Президент України Володимир Зеленський. На другому місці — військові: їхні зусилля оцінили 34,4 % опитаних. На третьому місці — марафон «Єдині новини»: 28 % опитаних вважають, що він найбільше сприяв протидії дезінформації, тоді як зусилля інших ЗМІ оцінили лише 13,8 %. На четвертій позиції — волонтери: 24,5 % опитаних вважають їхній вклад в протидію дезінформації вагомим.
Опитування показало суттєвий розрив в оцінці роботи Центру протидії дезінформації при РНБОУ (його зусилля позитивно оцінили 15,2 %) та Центру стратегічних комунікацій при Міністерстві культури і інформаційної політики (2,7 %).
«Спираючись на коментарі опитаних нами експертів, припускаємо, що насправді українські громадяни можуть не розуміти функціональну різницю між обома Центрами. І тому при виборі опції під час опитування респонденти могли реагувати на присутній в назві вираз “протидія дезінформації”. Тому вийшла така різниця», — наголосила Діана Дуцик.
Привертає увагу той факт, що більше жінок (47,8 %), ніж чоловіків (36,5 %), вважають, що зусилля Президента найбільше сприяли протидії дезінформації. У віковому розрізі також суттєва різниця. Так, високо оцінювали зусилля Президента люди молодшого віку (найбільше — 53,5 % — у віці до 30 років). Натомість таких людей було менше у старшій віковій групі (особливо 70+) — 36,3 %. Значний відсоток (29,5 %) респондентів у цій віковій групі віддавали перевагу марафону «Єдині новини».
Також дослідження з’ясовує, що допомогло б українцям краще розпізнавати дезінформацію. 38,7 % респондентів вважають, що це інформація від влади, ще 22,4 % — інформація від українських ЗМІ. 13,9 % сподіваються на інформацію від блогерів.
«У цій частині є дуже сумний для мене результат. Викликає занепокоєння небажання людей навчатися. Лише 4,5 % опитаних вважають, що навчання (тренінги, онлайн-курси) допомогло б їм краще розпізнавати інформацію», — сказала Діана Дуцик.
Ця цифра дещо вища у молодшої та середньої вікової категорії (трішки більше ніж 6 %). Натомість люди у віці 70+ взагалі не обрали цю опцію.
Також Діана Дуцик сказала, що важливо було зрозуміти, чи потенційно українці розуміють ризики, які несе штучний інтелект. «Можна сказати, що результат доволі оптимістичний. Українці досить критично ставлять до ролі ШІ», — додала вона. Так, 61,5 % опитаних вважають, що штучний інтелект однаково сприяє як створенню дезінформації, так і допомагає боротися з нею. Таких людей більше у місті (64,2 %), ні у селі (56 %). І також їх більше серед молоді і значно менше у старшій віковій групі.
Ці результати опитування громадської думки надають лише дуже загальне розуміння, як суспільство, на яке власне націлені всі заходи контрпропаганди та протидії дезінформації, оцінює ефективність дій тих чи інших стейкхолдерів. Фінансові обмеження, які ми мали в цьому проєкті, не дозволили нам підійти більш комплексно та глибоко до вивчення реакцій різних аудиторій на різні форми заходів та контрзаходів у сфері протидії дезінформації та пропаганді. Тому ми вважаємо, що було б доречним в майбутньому продовжити дослідження у цій сфері.
Опитування громадської думки проводилося КМІС з 11 травня по 12 червня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2013 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2.4% для показників близьких до 50%, 2.1% — для показників близьких до 25%, 1.5% — для показників близьких до 10%.