ChatGPT у вищій освіті: як використовувати з розумом
Яку цінність має ChatGPT для навчання і чи справді викладачам його треба остерігатися, далі у тексті.
Яку цінність має ChatGPT для навчання і чи справді викладачам його треба остерігатися, далі у тексті.
З президентом НаУКМА професором Сергієм Квітом розмовляємо про ідею міжнародних кампусів Global Kyiv-Mohyla Academy, необхідність представлення українських університетів в глобальній системі освіти, а також про значення реальної фінансової автономії для розвитку вітчизняної вищої освіти.
Який міжнародний досвід мають українські факультети журналістики? Як цей досвід можна конвертувати у розвиток вітчизняної журналістської освіти? Як інтегрувати українських науковців у світовий науковий дискурс медіадосліджень? Ці проблеми були у фокусі круглого столу «Міжнародний досвід для журналістської освіти та науки в Україні: виклики та перспективи», що відбувся 15 лютого 2023 року в рамках проєкту Journalism Teachers’ Academy, що реалізовує ГО «Український інститут медіа та комунікації» за підтримки DW Akademie. Публікуємо основні тези доповідачів та учасників обговорення.
Минулий рік приніс світу багато випробувань. Війна Росії проти України, економічна та енергетична невизначеність, все більш руйнівний вплив змін клімату, а також наслідки пандемії COVID-19 породили страх і невпевненість у багатьох пересічних людей.
Повномасштабна війна, яку Росія розпочала в ніч на 24 лютого, кардинально змінила і українські медіа, і журналістську освіту, і роботу громадського сектору. Наприкінці року хочемо поділитися спогадами та головними підсумками, яким був 2022-ий для нас, Українського інституту медіа та комунікації та нашої «Академії викладачів журналістики».
Щороку NiemanLab запитує журналістів, дослідників та медіаекспертів, чого вони очікують від прийдешнього року для журналістики. Пропонуємо добірку прогнозів про журналістику, журналістську освіту та технології на прийдешній рік.
Вища освіта під час війни зазнала змін і стикнулася із низкою викликів. Про те, як заклади освіти реагували на нові обставини, які реалії зараз у переміщених університетів та як зробити так, щоб вища освіта України працювала продуктивніше обговорювали під час презентації результатів та обговорення дослідження «Університети в облозі: виклики для української системи вищої освіти після повномасштабного вторгнення Росії в Україну». Подія відбулася 9 листопада в Українському кризовому медіацентрі.
Багато українських журналістів, які зараз працюють на фронті, не мали досвіду у воєнній журналістиці до 24 лютого. Христина Бердинських — українська журналістка видання НВ, переможниця багатьох конкурсів з 14-річним досвідом в політичній журналістиці. Після повномасштабного вторгнення Христина стала висвітлювати події на війні і за 7 місяців попрацювала у 9 областях України.
Засоби масової інформації не просто тримають інформаційний фронт, вони ще й формують суспільну думку, створюють дискурс і впливають на прийняття рішень посадовими особами. Про те, як зростало українське емансиповане суспільство і як медіа сприяли дотриманню прав жінок розповіла кандидатка філософських наук, головна редакторка експертного ресурсу «Гендер в деталях» Тамара Злобіна в межах Гендерного Медіафоруму, проведеного Волинським прес-клубом за підтримки Центру журналістської солідарності НСЖУ у Львові.
Відтік аудиторії традиційних медіа в телеграм-канали, закриття великої кількості регіональних ЗМІ, вихід з ринку одного із найбільших медійних холдингів, руйнування рекламного ринку, цензура воєнного стану – про ці трансформації говорила у своїй лекції Діана Дуцик.
Як правильно писати про війну, щоб дотримуватися ґендерного балансу, навіщо шукати військових експерток і як тема ґендерної рівності має подаватися у журналістській освіті — ми поговорили з медіаексперткою Лізою Кузьменко.
Ми поговорили з брюссельською кореспонденткою каналу «Інтер».Оленою Абрамович про технічну, емоційну та етичну сторону її роботи, російські наративи у європейських ЗМІ, «втому від війни» та відповідальність міжнародного кореспондента перед українськими глядачами.