Скільки насправді роботи стоїть за отриманим грантом.
Після повномасштабного вторгнення для багатьох українських медіа гранти стали основними джерелами фінансування. Згідно з дослідженням Media Development Foundation за 2023 рік, приблизно 76% опитаних регіональних медіа мають від 70 до 100% донорського фінансування у своїх моделях. Відповідно у редакцій є потреба у фахівцях, які допоможуть підготувати успішну грантову заявку й розібратися у вимогах донора. Мова про грантових менеджерів. Які саме у них обов’язки та яких soft skills від них очікують — розказують:
- Назарій Шпак — грант-менеджер «Вільного радіо», яке з 2017 року висвітлює події на Донеччині;
- Маргаріта Іваненко — грант-менеджерка сумського медіа «Цукр», яке працює з 2019 року;
- Марина Колесниченко — грантова менеджерка суспільно-політичного медіа «Бабель». Раніше JTA розповідав про те, як влаштовані його редакційні процеси.
Ця стаття продовжує цикл матеріалів про те, як працюють люди на різних посадах у ЗМІ. Раніше ми розповідали про особливості роботи менеджерів спільнот, регіональних та випускових редакторів на телеканалах, гостьових редакторів на радіо та телебаченні, фактчекерів, SMM-ників у медіа та дата-журналістів.
Що робить грантовий менеджер
До обовʼязків грантового менеджера в медіа входить пошук грантових конкурсів, розробка та подача пропозицій, контроль за виконанням, ведення звітності по проєктах. Ще величезний пласт роботи — комунікація з грантодавцями, кажуть Маргаріта Іваненко і Марина Колесниченко. «У грантового менеджера насамперед має бути розгалужена мережа контактів з різних фондів і грантових програм, оскільки зараз багато чого будується на взаємозвʼязках, нетворкінгу. Варто відвідувати заходи, повʼязані з медіа. Часто там можна зустріти представників різних фондів. З ними потрібно постійно комунікувати», — пояснює Марина.
Назарій Шпак зауважує, що багато хто плутає роботу грантового менеджера та фандрейзера. Фандрейзер може бути більш публічною особою, активніше займатися зовнішніми звʼязками, тимчасом грант-менеджер більше має справу з внутрішніми механізмами організації. Фандрейзер насамперед знаходить фінансування для медіа. Грант-менеджер теж це робить, але на нього падає і вся звітність. Тобто якщо у редакції є розділення на такі позиції, то фандрейзер виграє грантову заявку, а тоді передає проєкт грант-менеджеру: той стежить за виконанням, пише звіти, комунікує з донорами щодо поточних питань.
За словами Маргаріти Іваненко, вона часто стикається зі стереотипом, що робота грант-менеджера — це чиста бюрократія. Однак переконана: у цій професії є місце для творчості. Також Маргаріта не погоджується, що грантові кошти — це «легкі гроші». «За кожним отриманим грантом стоїть величезна робота з планування, написання заявки, реалізації проєкту та звітування», — каже вона.
Що потрібно вміти та з чим працювати
Усі герої матеріалу наголошують: знання англійської — це база. Також не завадить опанувати додаткові мови, бо грантодавці можуть бути з різних країн.
Марина Колесниченко переконана, що грантовий менеджер має бути обізнаним у редакційних процесах: як зʼявляються ідеї, з чого складається текст та які етапи проходить, як працює редакція та всі її відділи. Це допоможе зрозуміти, яку конкретну програму можна запропонувати редакції на обдумання. Адже фактично проєкти реалізують саме журналісти, а грантовий менеджер описує відповідною мовою й передає до фондів та організації.
На думку Назарія Шпака, грантовий менеджер насамперед має вміти писати офіційні документи та чітко висловлюватися. Також важлива навичка — структурування даних, адже велику ідею медіа треба викласти у грантових заявках, обмежених за обсягом. Назарій зізнається: часом робота над заявкою на дві сторінки може тривати два-три дні, бо доводиться переписувати.
Маргаріта Іваненко додає, що грантовому менеджеру потрібно розуміти специфіку та тренди медіасфери, вміти планувати, організовувати та контролювати виконання проєктів, мати базові фінансові знання для підготовки бюджетів та фінансових звітів. Потрібне й аналітичне мислення, аби оцінювати потенційні грантові можливості та ефективність проєктів.
Оскільки грантовий менеджер постійно взаємодіє з донорами, партнерами, командою, то він має вміти вести переговори та знаходити компроміси. У роботі з редакцією й важливий емоційний інтелект, аби розуміти потреби команди та знаходити баланс між вимогами донорів та можливостями організації.
Також, на думку Маргаріти, потрібно бути гнучким та швидко адаптуватися до змін, адже медіасфера та грантове середовище постійно еволюціонують. Це підтверджує й історія «Бабеля». До повномасштабного вторгнення медіа існувало на кошти інвесторів й надходження від реклами. Але ці джерела у 2022 році вичерпалися або перелаштувалися на інші витрати. Тож медіа довелося заглиблюватися в грантовий ринок, а Марині Колесниченко, яка до того очолювала у «Бабелі» напрямок диджиталу, — опановувати нову сферу. Спочатку перебирали досвід у колег, вдалося взяти грант, який підтримав у найважчий момент і закрив величезний касовий розрив. Тоді стали практикуватися в отриманні грантів від різних донорів.
«Ми намагаємося не перетворитися на видання, які живуть тільки задля виконання грантових зобовʼязань. Тому домовилися в редакції придумати проєкти, які хотіли б робити, але на які немає ресурсів, і шукати відповідні програми. Працюючи за такою схемою, ми не перетворюємося на видання, яке пише тільки про відбудову або ЛГБТ. Намагаємося переконувати донорів і робити те, що більше відповідає нашій місії й цінностям», — пояснює Марина.
На початку повномасштабного вторгнення донори давали медіа здебільшого гранти на інституційну підтримку. Зараз кількість таких програм суттєво зменшилася, натомість на передній план вийшли гранти на проєкти або підтримку медіа різних напрямків, наприклад, локальних. Така зміна тактики донорів — не дуже сприятлива для ЗМІ, на думку Марини.
«На початку повномасштабного вторгнення гроші давали не за таких зобовʼязань, як зараз, а нині для медіа найголовніша проблема в тому, що донори вимагають більше, а бюджети скорочуються. І часто від медіа хочуть, щоб вони були більше громадськими організаціями, тобто виконували насамперед не свій прямий обовʼязок — доносити інформацію, писати тексти або знімати сюжети, розказувати правду, боротися з дезінформацією, а брали на себе додаткові навантаження: змістові й подієві», — розмірковує Марина.
Інструменти
Як згадує Назарій Шпак, у їхній редакції намагалися імплементувати багато сервісів і програм, але досвід показав, що невеликій команді краще не витрачати час на ігри з софтом замість роботи: цілком вистачає Microsoft 365 і Google Docs. «Google Sheets — моя найулюбленіша програма: акуратна, красива, добре допомагає організовувати дані. Грантові заявки я пишу в Microsoft Word через проблеми з форматуванням Google Docs», — каже він.
Google Docs, перекладач DeepL та Claude.ai — основні інструменти Маргаріти Іваненко. Марина Колесниченко для написання заявок використовує ChatGPT і Gemini.
Як оцінюють ефективність роботи грант-менеджера
Рахувати ефективність у кількості поданих заявок або у відношенні поданих до виграних — це контрпродуктивно, вважає Назарій Шпак. «Наша редакція невелика, якщо ми виграємо два-чотири грантові проєкти, то на певний час стаємо на 100 % залученими до реалізації цих проєктів, я як грантовий менеджер теж залучений повністю, бо веду звітність по них. Відповідно показник результативності — наша зайнятість на 100 %», — пояснює він.
Марина Колесниченко каже: «Найважливіший KPI — це вижити медіа, не загубити своїх людей, зміцнюватися фінансово, покращувати свою фінансову стабільність. У цьому році трохи відновлюється рекламний ринок, до нас звертаються бренди, і ми вже заробляємо на нативній рекламі. Але досі більшу частину бюджету становлять грантові гроші, і це проблема. Тому також KPI — це зменшувати частку грантових грошей і ставати більш фінансово незалежним».
Освіта та початок карʼєри
Назарій Шпак здобув освіту за спеціальністю «програмна інженерія компʼютеризованих систем». В університеті йому доводилося працювати з великим обсягом документації, внаслідок чого він навчився структурувати та подавати дані, що тепер допомагає в роботі. Додаткові знання з грант-менеджменту Назарій отримує на відповідних курсах. Також він пройшов навчання з адмінуправління та project менеджменту. Це дало розуміння, як працює організаційна структура, як описувати можливості команди, шляхи реалізації проєкту та досягнення результатів.
У Маргаріти Іваненко — магістерський ступінь з правознавства. Каже, завдяки цій освіті розвинула навички аналітичного мислення, навчилася цікавитися деталями та працювати зі складними документами. Також Маргаріта постійно долучається до вебінарів та онлайн-курсів, присвячених фандрейзингу та проєктному менеджменту. «Кожен новий проєкт — це нові знання. Вимоги у донорів різні, підходи різні — ходити знайомими стежками не доводиться», — зауважує Маргаріта.
На її думку, ідеальна освіта для майбутнього грантового менеджера знаходиться на перетині проєктного менеджменту, комунікації та фінансів.
Шлях у грантовому менеджменті Маргаріта радить почати з волонтерства або стажування в неприбуткових організаціях. Назарій додає, що є багато невеличких грантових проєктів, у яких свої сили можуть спробувати навіть студенти або новоспечені випускники: «Це може бути проєкт, наприклад, на написання статті на 10 000 гривень. Але для себе можна буде зрозуміти, як писати заявку, як реалізовувати проєкт, як працювати з командою і як звітувати».
На думку Марини Колесниченко, яка здобула журналістську освіту, грантовим менеджером може стати будь-хто, хто вміє писати та займатися аналітикою. У цій роботі згодяться навички різних суміжних діяльностей: маркетингу, аналітики, журналістики, економіки, права, бухгалтерії тощо. У грантовому світі великий спектр спеціальностей, тому достатньо мати базову освіту, а для написання заявок буде достатньо пройти відповідний курс.
Фото надані героями