Як шаблон від ГО «Жінки в медіа» може допомогти українським медіа впроваджувати у себе політику ґендерної рівності
Типова політика ґендерної рівності, яку презентували «Жінки в медіа», враховує реалії російсько-української війни.
Типова політика ґендерної рівності, яку презентували «Жінки в медіа», враховує реалії російсько-української війни.
Як студенти-журналісти Кардіффського університету (Велика Британія) проходять стажування та як їх готують до викликів медіасередовища — розповідає британський викладач Гевін Аллен.
Чого медіа та держава очікують один від одного у сфері протидії російській дезінформації, як співпрацюють зараз та чи потрібні посередники у їхній комунікації.
Медійники та представники Нацради обговорили, чому одного фактчекінгу замало, з якими викликами стикаються медіа під час протидії дезінформації та які теми потребують більшого висвітлення.
Чому українським науковим виданням все ще варто прагнути індексації у Scopus — розповідає Сергій Радіо.
Як студентів-журналістів Наваррського університету в Іспанії навчають працювати зі штучним інтелектом (ШІ) та яких медійників, ймовірно, замінить ця технологія — розповідає Рамон Салаверріа (Ramón Salaverría).
Як українські журфаки адаптовуються до викликів війни та чого очікують від цьогорічного вступу — JTA поцікавилася у викладачів журналістики.
Як зараз у Вроцлавському університеті (Польща) готують майбутніх журналістів і реагують на розвиток штучного інтелекту — ділиться Міхал Кусь (Michal Kus).
Про те, як знайти ключик до аудиторії, яка дивиться «Квартал 95», чим хороші блогери та експерти відрізняються від поганих, яка різниця між різними віковими групами у сприйнятті дезінформації, поговорили Діана Дуцик та Оксана Мороз.
Викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Петро Катеринич навчає студентів, як за допомогою штучного інтелекту написати сценарій. Та попереджає: ШІ може спростити процес, але не робити все за людину.
На міжнародному форумі AI4ART & MEDIA 2024, який відбувся 23 квітня у Навчально-науковому інституті журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, обговорили, як ШІ водночас дає більше свободи творцям та ставить перед ними нові виклики.
З одного боку, у бразильців неоднорідне розуміння, як користуватися інтернетом та взаємодіяти з контентом. З іншого — майже всі мешканці країни (і люди старшого віку зокрема) користуються WhatsApp, який може стати як способом згуртувати людей, так і важелем впливу на результати виборів. Про ці та інші аспекти медійної та цифрової грамотності в інтерв’ю із дослідницею з Бразилії.