Типова політика ґендерної рівності, яку презентували «Жінки в медіа», враховує реалії російсько-української війни.
У 2023-му громадська організація «Жінки в медіа» опитала 173 медійників зі 168 редакцій, аби оцінити гендерну репрезентацію на керівних позиціях в медіа України. Тоді 34 % опитаних сказали, що в їхніх організаціях немає формалізованої політики рівності. А 67 % респондентів відповіли, що в їхніх редакціях не проводяться внутрішні тренінги з питань толерантності, недискримінації, жіночого лідерства. Від дев’ятьох респондентів автори отримали коментарі про те, що ті хотіли б напрацювати політики рівності або ж проводити відповідні тренінги для своїх редакцій. Усе це потребує часу, ресурсу та експертизи, а цього, особливо перших двох пунктів, українським медіа часто бракує.
Типова «Політика ґендерної рівності в медійному контенті», яку презентували «Жінки в медіа» 14 серпня 2024-го в «Укрінформі», покликана полегшити життя медійникам: ті можуть частково або повністю інтегрувати її у свою редакційну політику. Періодично типову політику переглядатимуть та оновлюватимуть, аби та відповідала викликам часу. А яка вона зараз — розповідаємо далі.
Політика, яка має працювати не лише на папері
Типова «Політика ґендерної рівності в медійному контенті» складається з шести частин:
- «Загальна частина», у якій наголошується, що медіа, яке приймає цю політику, дотримується ґендерної рівності при роботі з контентом (однаково залучає експертів та експерток, не допускає поширення ґендерних стереотипів, уникає сексизму) та всередині редакції (забезпечує рівні можливості та ставлення, рівний доступ до керівних посад, рівну оплату праці за однаковий вид роботи);
- «Зображення жінок та чоловіків у нашому контенті»: медіа надає слово жінкам, а не згадує їх побіжно, не акцентує уваги на статі, якщо це не є важливою, змістовно обумовленою складовою матеріалу, послідовно вживає фемінітиви, аби підсилити видимість жінок;
- «Подолання сексизму»: медіа має уникати як ворожого, так і доброзичливого сексизму, який легко спутати з компліментами, перевіряє свої матеріали, опираючись на так зване «правило дзеркала» (чи однаково доречний вигляд мало б певне висловлювання у матеріалах про жінку чи про чоловіка);
- «Висвітлення домашнього та ґендерно зумовленого насильства»: медіа має проявляти нульову толерантність до насильства, уникати віктімблеймінгу (звинувачення жертви — ред.), не вдаватися до сенсаційності, послуговуватися коректною термінологією, надавати в матеріалах на цю тему контакти гарячих ліній, кризових кімнат, притулків, які доступні людям, постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
- частина «Висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом» опирається на Глобальний кодекс поведінки щодо збору та використання інформації про систематичне сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (Кодекс Мурад) та протокол взаємодії з медіа, створеним ГО «Сема Україна» — організацією, що об’єднує жінок в Україні, які пережили сексуальне насильство внаслідок збройної агресії Росії. Марина Сингаївська, заступниця головного редактора LB.ua, вважає цей розділ найціннішим: «Зараз із цим багато треба працювати, а не всі журналісти є настільки емпатичними, аби самотужки це врегулювати».
- «Втілення цієї політики».
Останню частину авторка політики та голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко називає надважливою: «Впровадження ґендерної рівності — це постійний процес: змінюється термінологія, коректна лексика. Потрібно постійно навчатися, тож сама редакція теж має докладати зусиль». Медіаексперт, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко, який рецензував політику, додав: «Політика ґендерної рівності буде просто красивим документом, якщо в редакції не буде дієвої й помічної редакційної політики. Останньою редакція має користуватися практично щодня, а не згадувати про неї лише під час мегакризових ситуацій».
За словами Отара, важливо, щоб у редакціях, які приймають політику ґендерної рівності, люди допомагали одне одному виконувати ці правила — не завжди комфортні, але слушні. А ще бажано, аби в ньюзрумі була людина, яка візьме на себе відповідальність і стежитиме та контролюватиме, як втілюється політика.
На думку медіаексперта, ґендерна рівність стане нормою для всіх медіа, які працюють за стандартами журналістики: «Навіть якщо [зараз] якісь редакції не замислюються про ґендерну рівність, запрошують на свої ефіри здебільшого експертів-чоловіків, пишуть “українська фехтувальник”, в майбутньому це відійде».
Начальник відділу моніторингу, аналізу та досліджень у сфері медіа Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Дмитро Швидченко відзначив, що прогрес вже помітний: «Коли ми у 2018-му запропонували нашим тогочасним ліцензіатам (теле- та радіоорганізаціям) проводити регулярно дослідження ґендерної рівності, то отримали від усіх категоричну відмову. Цього року ми вдруге проводимо дослідження “Ґендерний профіль українських медіа”, і це свідчить, що редакції активно долучаються до процесів, пов’язаних з питаннями ґендерної рівності».
За словами Дмитра, текст типової політики в деяких частинах координується з тією політикою, яку проводить Нацрада. «Це дворівнева система рівності в медіа, згідно з якою, не лише контент має відповідати загальним принципам ґендерної рівності, а й внутрішня структура та діяльність колективів медіа. Це пов’язані речі. Адже сумнівно, що колектив, який у своєму повсякденні не користується принципами ґендерної рівності, вироблятиме продукт, який їм відповідатиме», — сказав Дмитро.
Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко відзначила, що презентована політика — це приклад того, як від абстрактних речей можна перейти до конкретних дій. «Якщо в кожній сфері розроблятимуться такі політики, то ми швидше дійдемо до ґендерної рівності», — сказала Катерина.
Політика ґендерної рівності в українських медіа
На початку серпня 2024-го «Еспресо» оприлюднило правила ґендерної рівності, які діятимуть на всіх його платформах. За структурою правила опираються на типову політику, але за змістом лаконічніші. Генеральна продюсерка «Еспресо» Анастасія Равва зазначила, що медіа з часу свого заснування — перших днів Революції Гідності — прагнуло дотримуватися всіх європейських цінностей, прав людини та політик рівності. «Коли ми проводили політичні ток-шоу, то, запрошуючи гостей, дотримувалися не тільки балансу політичних сил, а й ґендерного. Та й в усіх типах нашого контенту намагалися це забезпечувати. Раніше робили це на око, але зараз [після оприлюднення політики] ми взяли на себе зобов’язання моніторити наш контент. Ми залучили спеціалістку, яка за це відповідатиме. Вона зараз напрацьовує методологію моніторингу, яка, сподіваюся, стане прикладом для інших медіа», — сказала Анастасія.
Членкиня правління «Суспільного» Юлія Федів зазначила, що у них уже є політика ґендерної рівності, але зараз суспільний мовник працює над її розширенням — політикою різноманіття та інклюзії. «Оновлена політика складатиметься з двох компонентів: інтеграції питань ґендерної рівності в корпоративну культуру суспільного мовника і в контент-стратегію. Ми активно співпрацюємо з BBC, Радою Європи, Європейською мовною спілкою і сподіваємося на кінець року вийти не тільки з політикою, а й з планом імплементації на наступний рік. Для цього створено профільний департамент, який очолює Анастасія Гудима (йдеться про Координаційний центр мовлення національних спільнот та проєктів з розмаїття Суспільного — ред.). І ми спільно з нею працюємо над тим, щоб це було не лише на папері», — сказала Юлія.
Марина Сингаївська зазначила, що в редакційній політиці LB.ua є частина, яка стосується гендерної рівності. Внесли її у травні 2024 року. «Я розумію, що треба доповнити цей розділ деякими витримками з типової політики, бо тут дуже чітко виписані речі, яких не має бути в контенті. А коли чітко зафіксована заборона, дуже легко ухвалювати рішення», — сказала Марина.
Головна редакторка «Громадського радіо» Вікторія Єрмолаєва поділилася, що під час незалежного аудиту їхнього медіа аудиторка здивувалась, що у них вже є політика ґендерної рівності. Хоча часто саме її рекомендують редакціям прийняти. Після презентації типової політики «Громадське радіо» планує розширювати і доповнювати власну.
Оновлюють політики і в «Українській правді». За словами програмного директора медіа Андрія Бистрова, невдовзі їхня команда опублікує оновлений етичний кодекс, який міститиме і рекомендації стосовно дотримання принципів ґендерної рівності.
А директорка «Детектора медіа» Галина Петренко зазначила, що у їхній організації створення політики ґендерної рівності ініціювали самі журналісти понад п’ять років тому. На її думку, стандартизована політика пришвидшить процес прийняття правил у редакціях, зокрема й регіональних.
«Політику ґендерної рівності у медійному контенті» видано за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України. Завантажити її можна тут:
Головне зображення: громадська організація «Жінки в медіа»