На міжнародному форумі AI4ART & MEDIA 2024, який відбувся 23 квітня у Навчально-науковому інституті журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, обговорили, як штучний інтелект (ШІ) водночас дає більше свободи творцям та ставить перед ними нові виклики.
Президент Спілки розробників у галузі кіно і телебачення (SMPTE) Ренард Дженкінс (Renard Jenkins) зауважив, що ШІ автоматизовує рутинні завдання з монтажу, завдяки чому час постпродакшну можна скорочувати до 30 %. За словами спікера, алгоритми машинного навчання здатні передбачати глядацькі вподобання з точністю понад 80 %, що може неабияк вплинути на спосіб споживання контенту. Тож Дженкінс закликав сприймати ШІ не лише як технологічний інструмент, а і як творчого партнера.
Також спікер звернув увагу на ризики, пов’язані із ШІ: створення діпфейків, потенційні упередження в алгоритмах розпізнавання людини, «інформаційні галюцинації» та поширення дезінформації. «Непокоїть те, як, хто і з якою метою використовуватиме цей інструмент», — зауважив Дженкінс. Тому, на його думку, треба розглядати питання неконтрольованого впровадження ШІ, відсутності належного управління та потенціал зловживань авторськими правами та торговельними марками.
Джеймс Блевінс (James Blevins) — співзасновник компанії Mesh, яка допомагає кінематографістам з віртуальним продакшном. Один із нещодавніх проєктів Джеймса — підготовка віртуального художнього відділу для фільму Френсіса Копполи «Метрополіс» (2024). Також він займався постопродакшном серіалу «Мандалорець» (2019), де, за його словами, використовувалися віртуальні декорації. «Завдяки цьому ми могли редагувати та створювати ефекти в режимі реального часу, а отже, скоротити кількість дорогих натурних зйомок та постпродакшн-коригування. Та й у режисерів було більше можливостей експериментувати зі сценами в реальних умовах», — сказав спікер.
За словами Блевінса, ефективність віртуального продакшну у кіноіндустрії підвищують ШІ-інструменти. Зокрема вони скорочують час виробництва на 40 % та дають більше творчого контролю режисерам й операторам. Однак, зауважив спікер, такі технології треба використовувати відповідально, особливо коли йдеться про конфіденційність даних та автентичність візуальних репрезентацій.
Шелбі та Калеб Ворди (Shelby & Caleb Ward), засновники платформи для ШІ-сторітеллерів Curious Refuge розповіли про власні тренінги, які застосовують, зокрема, Американська кіноакадемія, Netflix, Pixar, Google. «Уявіть майбутнє, в якому ШІ безперешкодно інтегрується у творчі команди, перетворюючи їх на динамічні підрозділи, здатні вирішувати різноманітні завдання на всіх етапах виробничого конвеєра. Така еволюція уможливить появу унікальних сюжетних ліній та інноваційних жанрів, пристосованих для глибокого резонансу з конкретною аудиторією», — зазначив Калеб Ворд.
Познайомитися з ШІ-проєктами Curious Refuge можна за посиланням.
Майк Джіойя (Mike Gioia), співзасновник студії Late Arrivals, розробив конвеєри LLM (великі мовні моделі), які можуть створювати реалістичні, високоякісні, варіабельні моделі для кінематографа. Зараз, за його словами, він працює над розробкою безкодової інфраструктури, спрямованої на демократизацію технології ШІ. Ця платформа дозволить творцям, незалежно від їхніх технічних навичок, використовувати можливості ШІ, які можна буде легко адаптувати для всієї індустрії.
«Кіно — ресурсомісткий процес. Це традиційно вимагало кубриківського его: вам потрібно мати справу з великою кількістю людей та інституцій, отримати багато грошей, а потім керувати цими сотнями партнерів щодня протягом приблизно 300 днів. Якщо справи з творчим інструментарієм підуть добре протягом наступних кількох років, роль режисера відкриється для набагато більшої кількості людей», — зазначив Джіойя.
Композиторка, заступниця директора з наукової роботи Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України Асматі Чібалашвілі розповіла про залучення технологій ШІ в композиторські практики. Зокрема вона продемонструвала можливості AIVA (Artificial Intelligence Virtual Artist) — програми, яка завдяки технологіям машинного навчання аналізує великі обсяги музичних партитур і використовує нейронні мережі для створення нових музичних композицій. Спікерка також розповіла про проєкт медіамисткині Еллен Перлман (Ellen Pearlman) — Artificial Intelligence Brainwave Opera (AIBO). Його суть в тому, що оперу можна створити на основі мозкових хвиль виконавців, які в реальному часі взаємодіють із комп’ютерними алгоритмами.
Викладачки кафедри видавничої справи та редагування Навчально-наукового інституту журналістики — професорка Марина Женченко та доцентка Ярослава Прихода — розповіли, як інтегрують ШІ у навчальний процес. «Штучний інтелект — а ми його між собою називаємо “пан ШІ” — звична річ у нашій викладацькій роботі. Ми не забороняємо студентам користуватися ШІ, навпаки — спонукаємо співпрацювати з ним. У різних курсах прописуємо завдання на комунікацію з “паном ШІ”. Що це дає? Передовсім, розвиває вміння студентів правильно і чітко формулювати запити, критично осмислювати результати й уловлювати підказки та нові ідеї», — сказала Ярослава Прихода.
За словами спікерок, студенти освітньої програми «Видавнича діяльність і медіаредагування» створили дитячу книжку, зображення для якої згенерував ШІ, а також записали аудіокнигу за його допомогою.
Доцентка кафедри онлайн-медіа Навчально-наукового інституту журналістики Катерина Горська зауважила, що ринок застосування ШІ в медіа та індустрії розваг стрімко зростає (за прогнозами IMARC Group, до 2032-го ринок досягне $107,1 мільярда, що ушестеро перевищить його обсяг за 2023 рік — прим.ред.). Водночас розвиток ШІ йде пліч-о-пліч з викликами: високі витрати на його впровадження, потенційна залежність від технологій, внутрішні обмеження програм та складна система захисту авторських прав. Оскільки медіаландшафт далі розвивається, знайти рішення для згаданих проблем буде конче необхідно, аби забезпечити створення високоякісного контенту і справедливу винагороду для його творців, зауважила Горська.
Директор Навчально-наукового інституту журналістики Юрій Бондар наголосив, що такі заходи як AI4ART & MEDIA 2024 допомагають студентам дізнаватися більше про інструменти та технології ШІ. І додав: «Наш майданчик стане не просто можливістю для обміну баченнями й думками, а й початком спільних партнерських проєктів у сфері штучного інтелекту».
Ініціював захід міжнародний благодійний фонд «Твоя Доброта», який має відділення у США й Україні. Співорганізаторами виступили Навчально-науковий інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Міністерство культури та інформаційної політики, перекладацька агенція MyDragon Speaks.
Також читайте:
Як протидіяти дезінформації, створеній за допомогою ШІ: посібник для творців контенту