Завідувачка кафедри журналістики Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидатка філологічних наук Олена Харитоненко розмірковує про те, якими мають бути вимоги до дипломних робіт майбутніх медійників та що, ймовірно, варто змінити.
Часом доводиться роками переробляти наукову статтю, щоб вона вийшла у збірнику, який індексується у Scopus та Web of Science. Докторка політичних наук, доцентка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Наталія Стеблина знає про це з власного досвіду. На наше прохання вона розповідає про кроки, які їй допомогли опублікуватися.
Дисципліни вільного вибору — своєрідний наріжний камінь організації освітнього процесу в університеті. Їхні роль і завдання описані й пояснені багаторазово. Однак є одна проблема: значний обсяг вибіркового блоку (25 % від загальної кількості кредитів) скорочує нормативний цикл професійної підготовки (із 75 % до 50 %).
Чи виправданою є велика кількість університетів, де навчають на журналістів, і хто має визначати, скільки таких освітніх програм потрібно? Своїми міркуваннями ділиться завідувачка кафедри журналістики Українського державного університету імені М. П. Драгоманова Олена Харитоненко.
Що робити, аби писати кращі тексти і як не залежати від натхнення — радить Євгенія Подобна, журналістка, документалістка, авторка книг та викладачка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Війна спонукає нас до освітніх експериментів. Відгадайте загадку: як можна провести пари в умовах блекауту, якщо студенти знаходяться в різних містах?
Росія реалізувала великий експеримент з трансформації свідомості великої маси людей. Україна та світ докладають зусилля, щоб вберегтися від тотального інформаційного мороку та поширити світло медіаграмотності
Свою точку зору на те, якою має бути журналістська освіта ми попросили висловити нову тренерку Академії викладачів журналістики Ларису Раренко, викладачку Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
Медіасфера одна із перших уже зазнає суттєвих трансформацій тут і зараз. А відтак змін потребує і система журналістської освіти.
Чи можливе навчання під час війни? Відповідь на це запитання буде у кожного своя, бо у кожного свій поріг стресостійкості, свій поріг страху і свій рівень здатності зібратися.
Розповідаю студентам про себе, щоб вони розуміли, що викладач, як і вони, має свої клопоти, труднощі, проблеми.
Це фінальний епізод подкасту “ЖурфакТИ”. Цього разу наш гість – це не студент, як ми звикли, а виконувач обов’язків завідувача кафедри журналістики, Донецького національного університету ім.Василя Стуса, Сергій Бондаренко. Тут ми розбираємо усі виклики про, які спілкувались із гостями впродовж сезону. Це і теорія та практика на журфаці, формати навчання, взаємодія зі студентами, зворотний зв’язок, роль викладача, та новітні підходи до викладання і дисциплін. Кафедра, яку очолює Сергій, брала участь у програмі “Академія викладачів журналістики”. Тож про інновації та зміни, яких вдалося досягнути, та те, як можна змінювати журфаки, як викладачам, так і студентам вже сьогодні – слухайте у 10 епізоді.