Люди старшого віку, які пройшли курс з медіаграмотності, можуть трохи переоцінювати свою здатність виявляти неправдиву інформацію.
Людям старшого віку може бути складно орієнтуватися в онлайн-просторі та розпізнавати дезінформацію через когнітивні вікові зміни та брак цифрових навичок. Хоча є низка методів, покликаних підвищити інформаційну стійкість суспільства, їхня ефективність для старшої вікової групи недостатньо вивчена, кажуть дослідники Ланкастерського університету (Велика Британія). Тому вони зробили огляд 16 тематичних досліджень і визначили переваги й недоліки різних підходів до протидії дезінформації, які практикували люди старшого віку.
Пребанкінг через гейміфікацію
В онлайн-грі Bad News, яку розробили дослідники з Лабораторії ухвалення соціальних рішень Кембридзького університету, гравці мають брати на себе роль розповсюджувача фейкових новин. За задумом авторів, так учасники краще розбиратимуться в маніпуляціях та оманливій інформації, яка трапляється в онлайн-середовищі. Гра, до речі, доступна українською мовою.
Результати трьох досліджень свідчать, що після проходження Bad News людям (незалежно від країни) вдавалося краще виявляти дезінформацію у твітах. Водночас гра не посилила скептицизм людей щодо надійних новин. Покращення було тривалішим, коли учасник отримував зворотний зв’язок одразу після гри. Однак, зауважують оглядачі, учасники старшого віку продемонстрували дещо менший прогрес порівняно з молодшими віковими групами. Автори припускають, що на результати міг вплинути дизайн гри, який орієнтований на користувачів 15–35 років. Не виключають і ймовірні прогалини в навичках цифрової грамотності старшої вікової групи.
Ще в одному дослідженні вивчали ефективність гри-вікторини Spot the Troll («Знайди троля»), у якій гравці мають виявляти фейкові акаунти, що поширюють неправдиву інформацію. Люди старшого віку, які пройшли вікторину, менш точно класифікували справжні та фейкові акаунти, ніж молодші вікові групи. Також виявилося, що учасники незалежно від віку стали скептичніше оцінювати заголовки.
Розвінчування міфів
У нідерландському дослідженні двом групам учасників старшого віку дали переглянути різні відео про вакцинацію: одній — ролик про різні аспекти щеплення та соціальні норми, другій — відео, яке не лише інформувало про вакцини, а й спростовувало поширені хибні уявлення про них. В обох відео знімалися авторитетні лікарі та вчені. Учасники, які переглянули відео зі спростуванням, значно частіше, ніж перша група:
- відкидали міф, що вакцини можуть викликати аутизм;
- заперечували, що щеплення проти грипу може знизити ефективність вакцини проти COVID-19;
- погоджувалися, що нові вакцини не несуть більших ризиків, ніж старіші.
Результати іншого дослідження показують: детальні розбори дезінформації підштовхують людей довше не повертатися до хибних переконань, ніж короткі спростування, які лише позначають твердження як хибне. Однак позитивний ефект у людей віком 65+ тривав менше порівняно з учасниками 50–64 років. До того ж переваги детальних виправлень зменшуються, якщо людина знову натрапляє на дезінформацію.
Розвиток навичок на курсах з медіаграмотності
Одне дослідження показало, що американці старшого віку, які пройшли курс з медіаграмотності MediaWise for Seniors, стали точніше оцінювати правдивість заголовків.
В Іспанії подібний курс допоміг людям старшого віку краще розпізнавати політичну упередженість у заголовках. Навички з виявлення неправдивої інформації в учасників не сильно покращилися, однак вони були впевнені, що після курсу стали краще розпізнавати обман.
Що ще потрібно зробити?
На думку авторів огляду, дослідники у сфері медіаграмотності повинні глибше вивчати, як процес старіння може впливати на виявлення дезінформації. Хоча деякі люди старшого віку можуть бути вразливими до неї, не слід вважати, що це стосується всіх представників цієї вікової категорії.
У кількох дослідженнях, які розглядали автори, повідомлялося, що велика частка учасників не проходила до кінця навчальний курс або експеримент. Тому ще потрібно з’ясувати, чому старші користувачі залишають навчання з протидії дезінформації, в якому спочатку вирішили взяти участь.
Після навчання з протидії дезінформації люди можуть ставитися більш насторожено до будь-якого контенту, в тому числі до достовірного та надійного, який і так поширюється повільніше, ніж фейки. Тому важливо досягти балансу — люди мають впевнено виявляти дезінформацію, не відмовляючись від взаємодії з правдивим контентом.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Hartono Creative Studio / Unsplash