Нездатність відмежуватися від технологій шкодить стосункам, а саме вони є джерелом підтримки для схильних до вигорання медійників.
«Ми проводимо на 53 % менше часу на вулиці, ніж в 1950-х», — сказала психотерапевтка, медіа- та бізнес-психологиня Шарлотта Армітаж (Charlotte Armitage) у подкасті Journalism.co.uk, який для однойменного сайту веде Джейкоб Грейнджер (Jacob Granger). Ймовірно, для медійників, яким з кожним десятиріччям доводиться взаємодіяти дедалі з більшою кількістю платформ, ця різниця була б ще більшою. До того ж подеколи робочі звички журналістів переносяться на дозвілля. У згаданому подкасті Шарлотта розповідає, як медійникам раціонально користуватися екранним часом, однак її рекомендації можуть стати в пригоді й представникам інших професій.
Пристрої, які мали допомагати, але щось пішло не так
Навіть розумні гаджети, призначені для моніторингу здоров’я, як-от Apple Watch, крадуть людську увагу. Сповіщаючи про електронний лист або повідомлення у месенджері, вони можуть порушити відпочинок людини після роботи. Розробники подібних пристроїв вміло користуються знанням про людську поведінку, зокрема про систему продукування дофаміну. «Мозок заохочує поведінку, яка забезпечує виживання, наприклад, прийом їжі. І насправді будь-що в нашій поведінці стимулює мозок виробляти дофамін, оскільки з еволюційної перспективи він налаштований на отримання задоволення та уникнення болю», — каже Шарлотта.
За її словами, проблема у тому, що розробники занадто ефективно експлуатують цю систему. Через доступність технологій люди стали менше спілкуватись між собою, натомість проводити більше часу перед екранами — словом, відсторонюватись одне від одного попри природну потребу у спілкуванні. Її власне девайси й задовольняють, хоч і штучно.
Психотерапевтка радить розмежовувати екранний час та реальне життя, зокрема:
- не тримати телефон у спальні;
- відкладати пристрій, коли проводите час із близькими;
- не перевіряти сповіщення на телефоні після пробудження.
«Зранку ви перевіряєте електронну пошту, загальні сповіщення, гроші на рахунках. Не встигли прокинутись, а вже стресуєте. І потім міркуєте, чому ви постійно роздратовані та втрачаєте звʼязок із людьми [і їхню підтримку], — каже Шарлотта. — Раджу виконувати усі ранкові ритуали (сніданок, приведення себе та дітей у порядок) до того, як візьмете телефон у руки. Так само і ввечері: жодних пристроїв на столі. Коли ви встановите кордони між вами та вашими пристроями, а отже, менше залежатимете від них, то помітите, що ваше самопочуття покращилося».
А як же робота?
Показник екранного часу за день у журналіста може бути дуже високим: за допомогою пристроїв він збирає інформацію, спілкується з героями, редагує матеріали, відповідає на коментарі читачів у соцмережах. Чи є різниця між екранним часом, який було витрачено на роботу та задля розваги? За словами Шарлотти, треба оцінювати, наскільки журналіст є залежним від своєї роботи: «Якщо ви почуваєтесь добре у своїй професії та робите щось на пристрої лише тому, що вам потрібно це робити, наприклад, перевіряєте робочі листи, це одна річ. У цьому разі телефони, навпаки, гарантують нам багато свободи та гнучкості щодо часу. Проблема настає лише тоді, коли гаджети починають втручатись у ваше особисте життя».
Армітаж вважає, що цілі використання гаджетів потрібно також розмежовувати. Якщо ви працюєте вночі, за столом під час прийому їжі, то проблема не лише у гаджетах.
Чи можна зняти стрес, проводячи час біля екрана?
Так, каже психотерапевтка. За її словами, споживання приємного контенту, перегляд фільмів може допомогти людині розслабитися. Але мають бути здорові межі, додає Шарлотта: «Це як запитати курця, чи подобається йому палити. Авжеж подобається! Але це не означає, що це корисно для нього. Споживання будь-чого, від чого ви залежні, завжди змушує вас почуватися краще». Тому якщо вам, наприклад, подобається дивитись TikTok, визначте, коли саме ви можете переглянути його, після чого точно вимкнете телефон. Інакше ви, наймовірніше, годинами переглядатиме відео, що змусить вас потім почуватися гірше через усвідомлення витраченого на це часу.
Кілька порад
Армітаж вважає, що ключ до контролю екранного часу — почуття міри та чітко встановлені межі. Щодо конкретних правил, то вона пропонує такі:
- якщо у вас є можливість погуляти з друзями замість того, щоб зіграти спільно в онлайн-гру, то оберіть перше. «Попри те, що ви граєте з іншими людьми та проводите час з ними, соціалізуєтесь та знайомитесь, ви все одно перебуваєте вдома, у тій же обстановці. Якщо ви зустрінетесь в реальному житті і пограєте в ігри вживу, це буде набагато краще», — каже Шарлотта.
- якщо ви почуваєтеся пригніченим, вигорілим, вам, найімовірніше, потрібно скоротити екранний час. «Не користуйтеся пристроями, коли вам це не потрібно. Вранці він вам не потрібен, за вечерею теж», — додає психотерапевтка.
- якщо ви вже менше користуєтеся гаджетами, але морально почуваєтеся погано, проведіть час надворі (звісно, не заглядаючись на екран). Це допоможе відволіктись від рутини.
Також читайте:
Як емоційна праця впливає на професійне вигорання журналістів – дослідження
Як медіа працювати з темою психічного здоровʼя. Конспект з вебінару Маргарити Тулуп
Зображення: Jonas Leupe / Unsplash