Американська науковиця пояснює, з яких досліджень краще розпочинати пошуки відповіді на свій запит та чому варто обережно ставитися до історій онлайн-користувачів про їхній медичний досвід.
Самостійно шукати та опрацьовувати інформацію, яка стосується вашого здоров’я, — це хороша звичка, вважає Люсі Макгавен (Lucy McGowan), біостатистик за фахом, доцентка кафедри статистики Університету Вейк-Форест (США). Проблема лиш в тому, що у наш час медичної інформації дуже багато, а висновки дослідників та рекомендації в медіа й соцмережах нерідко суперечать одне одному.
Тим, хто не хоче губитися в цьому морі інформації, Макгавен пропонує алгоритм дій, яким користується сама, коли шукає відповіді на запитання щодо свого здоров’я та здоров’я близьких. За пошуки вона береться як науковиця, але впевнена, що цей метод підійде і людям без спеціальних медичних та біологічних знань.
Частково поради Макгавен стануть в пригоді тим, хто дізнається про різні медичні дослідження від медіа та блогерів і хоче розуміти, чи то справді вживання якогось продукту запобігає або сприяє певному захворюванню, чи то лише невдала інтерпретація отриманих даних.
Як правильно сформулювати запит?
Якщо ви збираєтесь шукати інформацію про певне захворювання або лікування, формулюйте питання так, щоб на нього можна було дати науково обгрунтовану відповідь, радить Макгавен. Для цього необхідно визначитися із чотирма складовими:
- Яке саме втручання розглядається (наприклад, прийом певного препарату, певні зміни в харчуванні чи способі життя)?
- За чим вимірюватимемо результат цього втручання (наприклад, зниження таких-то показників, частота виникнення таких-то побічних ефектів)?
- На кого саме спрямоване втручання (наприклад, пацієнти такої-то вікової групи)?
- Які часові рамки дослідження втручання (приміром, упродовж шести місяців)?
Припустимо, ви хочете допомогти своїй вагітній родичці з’ясувати, чи дозволить прийом риб’ячого жиру, що містить омега-3 жирні кислоти, зокрема докозагексаєнову кислоту (ДГК), знизити ризик передчасних пологів.
Ці змінні можна внести в так звану «таблицю доказів».
| Питання користувача | |
| Втручання | ДГК |
| Результат | Передчасні пологи |
| Популяція | Вагітні жінки |
| Часові рамки | Протягом вагітності |
Виклавши змінні в такій формі, ви зможете чітко сформулювати своє медичне питання, переконана Макгавен.
Медична література: які дослідження дивитися першими?
Різні дослідницькі команди часто вивчають подібні медичні проблеми під різними кутами, працюють з різними групами людей та в різних умовах. Тож навряд чи вам вдасться знайти в одному окремому дослідженні вичерпну відповідь на своє питання. Тому Макгавен радить насамперед звертати увагу на систематичні огляди (systematic reviews). Автори таких робіт збирають результати десятків досліджень на певну медичну тему, аби проаналізувати всі наявні докази.
Систематичні огляди можна шукати в безплатній загальнодоступній базі даних біомедичної літератури PubMed, яка працює за підтримки Національної медичної бібліотеки (США). Водночас Макгавен застерігає: поява дослідження в PubMed ще не свідчить про його високу якість або надійність, адже база індексує статті з тисяч журналів. Та якщо користувач вміє відсівати менш переконливі дослідження, PubMed може неабияк допомогти в пошуках потрібних напрацювань.
Отож, повертаємося до прикладу із впливом ДГК на вагітність. Якщо ввести в PubMed запит англійською «DHA preterm birth systematic review» («ДГК передчасні пологи систематичний огляд»), станом на 2026 рік система видасть 23 роботи. З-поміж них звертаємо увагу саме на ті, де докази повністю відповідають компонентам поставленого питання. Тож, наприклад, огляд на першій позиції — про фактори ризику післяпологової депресії — вже не підходить під наш запит за змінною «Результат».
А от друга стаття у списку — про вживання омега-3 жирних кислот під час вагітності — відповідає заданим параметрам (див. табл.). До того ж вона була опублікована у Кокранівській бібліотеці (Cochrane Library), провідній базі даних систематичних оглядів.
| Питання користувача | Докази | |
| Втручання | ДГК | Комбінація ДГК та ЕПК (ейкозапентаєнова кислота) |
| Результат | Передчасні пологи | Передчасні пологи |
| Популяція | Вагітні жінки | Вагітні жінки |
| Часові рамки | Протягом вагітності | Протягом вагітності |
Огляд показав, що частота передчасних пологів була нижчою серед жінок, які приймали ДГК та ЕПК, порівняно з тими, хто цього не робив.
Іноді фінальну версію «таблиці доказів» вдається сформувати вже в ході пошуків. Наприклад, ми хочемо дізнатися, чи допомагає цинк при респіраторних інфекціях.
| Питання користувача | |
| Втручання | Цинк |
| Результат | Респіраторна інфекція |
| Популяція | Дорослі |
| Часові рамки | ? |
Як бачимо з таблички, часові рамки не вказано, а це може ускладнити оцінку доказів. Результат теж поки доволі розмитий: нас цікавить, чи запобігає цинк респіраторним інфекціям, чи лише полегшує їхній перебіг?
Якщо ввести в PubMed запит «zinc respiratory infection systematic review» («цинк респіраторні інфекції систематичний огляд»), система видасть 81 результат.
На першій позиції у списку — систематичний огляд харчових та дієтичних втручань для лікування гострих респіраторних інфекцій у дітей. Хоча стаття стосується не тієї групи населення, що зазначена в табличці, вона допомагає нам уточнити запит: чи допомагає прийом цинку дорослим, які застудилися, швидше одужати?
| Питання користувача | Докази | |
| Втручання | Цинк | Цинк |
| Результат | Скорочення тривалості респіраторної інфекції | Скорочення тривалості респіраторної інфекції |
| Популяція | Дорослі | Діти |
| Часові рамки | Під час гострої фази захворювання | Під час гострої фази захворювання |
Четвертий у списку огляд — «Цинк для профілактики та лікування застуди» — теж був опублікований у Кокранівській бібліотеці. У цьому дослідженні брали участь як діти, так і дорослі, а отже, воно охоплювало потрібну нам групу.
Результати свідчать, що цинк, схоже, не зменшує ймовірність застудитися чи кількість випадків застуди, але може скоротити її тривалість в середньому приблизно на два дні.
За словами Макгавен, якісні систематичні огляди також вказують рівень впевненості в доказах (grade of certainty). Зазвичай він базується на якості досліджень, що оцінювалися в огляді. Класифікація рівнів виглядає так:
- Високий (high-certainty evidence / 4). Автори огляду впевнені, що справжній ефект від лікування близький до того, який виявили в дослідженнях. Малоймовірно, що майбутні дослідження змінять ці висновки, тож на них можна покладатися при ухваленні рішень.
- Помірний (moderate-certainty evidence / 3). Справжній ефект, найімовірніше, близький до виявленого, але є ймовірність, що нові дослідження можуть змінити результати.
- Низький (low-certainty evidence / 2). Справжній ефект від лікування може суттєво відрізнятися від того, що виявили автори систематичного огляду. Можливо, є сенс орієнтуватися на ці результати, але все ж варто ставитися до них з обережністю та бути готовим переглянути свої погляди у міру надходження нових доказів. Наприклад, саме така оцінка була надана результатам про скорочення застуди на два дні після прийому цинку.
- Дуже низький (very low-certainty evidence / 1). Будь-яка оцінка ефекту є дуже непевною. Дані ненадійні.
Якщо у систематичному огляді є відповідь на ваше запитання, ви можете скористатися цими даними, зваживши їх за згаданою шкалою. Якщо відповіді немає або вона вас не влаштовує, слід звернути увагу на окремі рандомізовані контрольовані дослідження (randomized controlled trials).
Як шукати рандомізовані дослідження?
Рандомізоване контрольоване дослідження — це тип наукового експерименту, в ході якого учасників розподіляють на кілька груп навмання: одна із них отримує стандартне лікування або плацебо, а інша випробовує досліджуваний метод або препарат.
Можна, наприклад, ввести в PubMed запит «zinc randomized trial common cold» («цинк рандомізоване дослідження застуда»). Або ж переглянути список посилань у систематичному огляді на цю тему, щоби знайти окремі рандомізовані дослідження, які використовували дослідники.
За словами Макгавен, на цьому етапі мета полягає не в тому, щоб прочитати все, що можна, а в тому, щоб знайти якісне дослідження, яке максимально відповідає вашій ситуації. Наприклад, щоб учасниками дослідження були люди, схожі на вас, і вимірювали там ті результати, які цікавлять саме вас.
У чому переваги та недоліки спостережних та лабораторних досліджень?
Іноді рандомізованих досліджень, які б давали відповідь на конкретне питання, просто немає. Зазвичай річ в етичних обмеженнях або ж рандомізований експеримент неможливо втілити на практиці.
У такому разі можна скористатися двома іншими типами доказів: спостережними та лабораторними дослідженнями (observational studies and laboratory studies).
Спостережні дослідження (проводяться на людях)
У ході таких досліджень науковці не призначають ліки чи процедури самостійно, а спостерігають за пацієнтами, які вже отримують певне лікування або мають конкретні фактори ризику. Дані для цих досліджень вчені можуть брати з опитувань населення щодо їхніх звичок та умов життя, реєстрів громадського здоров’я, медкарт тощо.
Головний недолік спостережних досліджень полягає у тому, що тут складніше зрозуміти, чи є причинно-наслідковий зв’язок між втручанням та результатом, а не лише кореляція. Адже не виключено, що на результат могли впливати інші чинники, про які дослідники могли навіть не знати (наприклад, вік, раціон, загальний стан здоров’я пацієнтів). Натомість у рандомізованих дослідженнях групи формуються навмання, в середньому в них буде схожий розподіл за віком, статтю, звичками. Єдине, чим ці групи суттєво відрізнятимуться одна від одної під час дослідження, — способом лікування. Тож, коли дослідники оцінюватимуть результати двох груп, то зможуть побачити, наскільки є ефективним той чи інший метод лікування.
Лабораторні дослідження (проводяться на тваринах або клітинах)
Такі дослідження можуть допомогти виявити потенційний біологічний механізм, що стоїть за ефектом того чи іншого втручання. Однак результати моделювання не завжди можна безпосередньо перенести на людей. Потрібні подальші дослідження на людях, щоб зрозуміти, чи зберігається цей ефект.
Чим може бути корисним чужий досвід?
Іноді в медичній літературі згадується вкрай мало про вашу проблему. Так буває, коли йдеться про рідкісні і, відповідно, малодосліджувані захворювання. Або ж саме питання чи чинник втручання є відносно новим, і науковці ще не дійшли до цієї теми.
Коли наука не дає відповідей, багатьом спадає на думку пошукати їх в історіях інших: користувачів пацієнтських форумів та груп в соцмережах, друзів, родичів. Такі джерела є цінними, оскільки дають відчуття підтримки спільноти та відображають реальний життєвий досвід людей.
Однак важливо враховувати, від яких груп населення надходять ці свідчення, каже Люсі Макгавен. Наприклад, в онлайн-спільнотах пацієнтів може бути непропорційно багато людей, які вважають, що медична система не надала їм належного сервісу, або тих, для кого стандартне лікування виявилося неефективним. Можливо, саме цей негативний досвід спонукає людей долучатися до цих спільнот і активно там дописувати. Хоча історії цих пацієнтів є важливими, вони відображають лише певну підгрупу досвідів, які можуть не відповідати вашій ситуації.
На думку Макгавен, чужі історії можуть стати відправною точкою для дослідження, також вони допомагають осягнути різноманіття людського досвіду. Однак, зауважує науковиця, окремі свідчення не можуть замінити докази, зібрані в ході систематичних досліджень.
На що ще варто звернути увагу?
Ознайомлюючись з науковими роботами, перевіряйте, чи немає чинників, які б могли вплинути на результати дослідження, каже Макгавен. Сама вона зазвичай намагається з’ясувати, хто фінансував дослідження, та дивиться, чи розкривають автори конфлікти інтересів. Дослідження, яке профінансувала компанія, зацікавлена в його результатах, не стає автоматично сфальсифікованим, але на цей факт треба зважати.
«Медичні дослідження часто є складними, і навіть люди, які займаються цим професійно, можуть по-різному інтерпретувати ті чи інші дані. Джерела, яким ви довіряєте, наприклад, ваш лікар, фахівець або організація у сфері громадського здоров’я з відповідною експертизою, можуть допомогти вам зрозуміти, що ці дані означають саме у вашій ситуації. Часто корисніше провести перехресну перевірку інформації, ніж покладатися на одне джерело», — каже Макгавен.
На її думку, добре, коли людина намагається розібратися у певному медичному питанні. Часом вдається знайти потрібну інформацію, а часом стає зрозуміло, що ще бракує даних та доказів, які б дозволили дійти конкретних висновків. І для будь-якого дослідника важливо розуміти різницю між обома ситуаціями.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Sasun Bughdaryan / Unsplash
Також читайте:
Чи варто радитися із ШІ-чатботами щодо здоров’я: думки фахівців
Цифрова медична грамотність та самоефективність людей старшого віку: чи є зв’язок
Популяризатори науки: кого читати і дивитися, щоби дізнатися більше