Інтеграція медіаграмотності в освітні програми з журналістики: план заняття з теми «Правда та фейк: як розпізнати»

post-image
Валентина Стєкольщикова
Заняття проводиться як практичне в межах дисципліни «Журналістський фах» для студентів другого року навчання бакалаврської програми «Журналістика». Авторка: Валентина Стєкольщикова, завідувачка кафедри журналістики та філології «Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика».

Від редакції: ця методична розробка належить до серії публікацій найкращих фінальних проєктів, підготовлених викладачами-учасниками тренінгової програми «Інтегруємо медіаграмотність в освітні програми з журналістики», що реалізується ГО «Український інститут медіа та комунікації» за підтримки Програми розвитку ООН та за фінансування уряду Японії. Переможців-авторів найкращих планів занять було оголошено 5 березня, під час конференції  «Медіаграмотність у журналістській освіті: українська та світова практика».

Вступ

Заняття має на меті:

  • навчити здобувачів освіти виокремлювати правду, маніпуляцію, фейк з-поміж різних медіатекстів;
  • розвинути навички перевірки даних за допомогою гугл-інструментів;
  • спонукати до споживання та написання контенту з дотриманням професійних, етичних та юридичних стандартів.

Матриця до заняття

Час на виконання завданняЗміст + навчальні ціліМетодиЩо необхідно підготувати (інструменти, матеріали, покликання)
5 хвилинПерегляд відео. Кут подачі інформації й політика видання сьогодні спотворюють правдиву інформацію.
Мета — зацікавити аудиторію.
Демонстрація, аналіз, дедукціяПосилання на відео
(переглядати з 03:40 до 05:03)
10 хвилинПрезентація поняття фактчек. Що треба робити, якими інструментами користуватися, щоб підтвердити чи спростувати інформацію.
Мета — отримання нової інформації
Словесні методи: розповідь-пояснення, бесіда, лекціяДокумент презентації № 1 (файл у розділі «Додатки»)
15 хвилинГра «Правда чи фейк». Аудиторія підіймає таблички з написом «правда\ брехня», онлайн — ставлять лайк чи дизлайк.
Мета — обов’язкова перевірка інформації за декількома джерелами, першоджерелом. Розуміння понять «маніпуляція», «фактологічна помилка фото» та «дипфейк».
Спостереження, аналіз, індукція, пошук першоджерелаДокумент Правда/фейк № 2 (файл у розділі «Додатки»)
15 хвилинРухливий інтерактив «Спотворення інформації». Дві команди. Капітан отримує картинку. Всі стоять один за одним. На спині кожного аркуш А4. По команді капітан починає «на спині» першого учасника малювати задану картинку. Так по черзі малюють, хто що відчув. Останній учасник малює на ватмані. 
Мета — зрозуміти процес спотворення інформації та осмислити поняття «першоджерело».
Тактильний, асоціативний, аналізМалюнок*
15 хвилинМетоди фактчекера. 4 команди отримують 4 фото. Треба упізнати, що за місто на фото. Шлях обирають самі учасники. Або за допомогою інструментів, представлених у презентації, або за об’єктами на фото.
Мета — спробувати бути медіаграмотним і знаходити фактологічне підтвердження своїм гіпотезам
Мозковий штурм,
дискусії, дебати, полеміки, інформаційно-комунікаційний 
Приклад фото*
25-60 хвилинТворче завдання «Створити фейк». 4 командам дається гіпотеза і вони створюють відеофейк. Можна вводити у контент експерта.
Мета осмислити, як легко можна спотворити інформацію
Ігрове перевтілення,  пояснювально- ілюстративний,
репродуктивний,
частково пошуковий,
дослідницький.
Приклади фейків:
1. Віталій Кім висуватиме свою кандидатуру на президентських виборах.
2. До завершення війни у студентів вишів буде лише одна пара в день.
*Радимо відкривати зображення у нових вкладках

Додатки

Плани занять розроблені викладачами українських факультетів/кафедр журналістики в межах проєкту «Інтеграція компонентів медіаграмотності та протидії дезінформації в освітні журналістські програми», який реалізує ГО «Український інститут медіа та комунікації». Проєкт здійснюється за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та за фінансування уряду Японії. Думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію ПРООН або інших агенцій ООН та уряду Японії.

Коментарі