Історія DESTIN: вдосконалення журналістської освіти шляхом запровадження ціннісно-орієнтованого підходу

Ієн Гедд
Ієн Гедд
28-29 травня у Запорізькому національному університеті проходить Перша міжнародна конференція «Європейські цінності в українській освіті: виклики і перспективи». Ієн Гедд з Університету Бат-Спа (Велика Британія) у своїй доповіді під час пленарного засідання розповідає про цілі та результати проєкту з покращення журналістської освіти в Україні DESTIN. Публікуємо повний текст його виступу.

Мене звати Ієн Гедд, я голова відділу з розвитку європейських проєктів університету Бат Спа у Великій Британії. Зусиллями моїх колег, які також тут присутні, – Рейчел МакДональд та Адель Кін, – Університет Бат Спа координує проєкт DESTIN – «Журналістська освіта для демократії в Україні: стандарти, цілісність та професіоналізм». 

Цей трирічний проєкт програми Еразмус+ за напрямом «розвиток потенціалу вищої освіти» розпочався у листопаді 2018 року. Він об’єднав 20 партнерів з України, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Швеції, Польщі й Австрії. Серед них – університети, де є факультети журналістики та медіастудій, професійні асоціації та інституції, що в той чи інший спосіб працюють з медійним сектором. Тринадцятеро з наших партнерів працюють в Україні: 10 університетів з усіх куточків країни (з Ужгорода, Львова, Чернівців, Рівного, Києва, Черкас, Сум, Запоріжжя та Маріуполя).

Від самого початку метою DESTIN було допомогти трансформувати систему журналістської освіти в Україні, в першу чергу шляхом підвищення якості підготовки за бакалаврськими та магістерськими програмами, а на додаток, у ширшому контексті, – підвищуючи «медіаграмотність» українського суспільства. Завдання, як бачите, дуже амбітні, але за два з половиною роки ми багато чого досягли. Наразі наш проєкт добігає кінця, й ми думаємо, як забезпечити сталість його впливу після завершення.

З урахуванням теми нашої конференції, не буду гаяти час і перераховувати все, що нам вдалося зробити станом на сьогодні, та все, що залишилося зробити. Натомість я зосереджуся на глибинному зв’язку поставлених нами цілей та отриманих результатів – усієї нашої спадщини – із комплексом фундаментальних цінностей, засадничих для нашого європейського проєкту назагал.

Мета 

Як я вже згадував раніше, метою DESTIN є трансформація журналістської освіти в Україні. Гадаю, всі погодяться, що вільна преса є запорукою існування успішного демократичного суспільства. Але журналістами – як в Україні, так і в світі, – не народжуються, ними стають. А отже, журналістська освіта – чи то університетська, на рівні бакалаврату й магістратури, чи то у формі підвищення кваліфікації на курсах і тренінгах – є вирішальним чинником забезпечення ефективності, інформованості й мотивованості медіа-індустрії.

Потреба у вдосконаленні журналістської освіти в Україні була наочною задовго до початку нашого проєкту. Міністерство освіти і науки України визначило реформування журналістської освіти серед «національних пріоритетів». Аналіз, проведений 2015 року, засвідчив значний дисбаланс між потребами медійного сектору, що стрімко розвивався й змінювався, та якістю й кількістю навчальних програм з журналістики й медіастудій в українських університетах. В аналітичному звіті «Детектор Медіа» щодо стану журналістської освіти від 2016 року наголошувалося на слабкості теоретичної й практичної підготовки випускників, браку ресурсів та інфраструктури на відповідних факультетах, недостатньому рівні міжнародних зв’язків та низькому статусі відповідного диплому як серед студентів, так і серед роботодавців. Звісно, що всі вищезазначені проблеми комплексні, нагальні й не можуть бути вирішені швидко.

Проєкт DESTIN виник не на порожньому місці. Зокрема, він виріс із міцних інституційних зв’язків, розбудованих Університетом Бат Спа з українськими університетами впродовж кількох років.

На вищому рівні узагальнення вся система вищої освіти України, як вам, безумовно, відомо, адаптується до європейських стандартів впродовж останніх 15 років. Із 2005 року Україна є членом Болонського процесу та Європейського простору вищої освіти, що вимагало від неї структурних реформ вищої освіти на засадах фундаментальних цінностей свободи самовираження, університетської автономії, незалежних студентських організацій, академічних свобод, вільної мобільності студентів і викладачів тощо. Проєкт DESTIN повністю корелює із завданнями Болонського процесу: ми прагнемо зробити українську систему вищої журналістської освіти конкурентоспроможною відповідно до європейських стандартів, удосконалити механізми контролю якості, надати викладачам і студентів більше можливостей для отримання зарубіжного досвіду та підвищити шанси випускників на ринку праці.

Він також використовує досвід попереднього проєкту, ALIGN, фінансованого програмою TEMPUS та реалізованого впродовж 2013 – 2016 років. Як витікає з його назви, цей проєкт був спрямований на «вирівнювання» якості освітніх програм в університетах Вірменії, Росії й України, приведення їх у відповідність до європейських і національних рамок кваліфікацій. ALIGN не зосереджувався на якійсь окремій галузі, але не менше шести наших партнерів за цим проєктом долучилися до консорціуму DESTIN, щоби поділитися знанням, досвідом та командним духом: в Україні – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Українська асоціація студентів; у Польщі – Університет Адама Міцкевича; в Ірландії – Інститут мистецтва, дизайну й технологій; а у Великій Британії – мій Університет Бат Спа, в особі мого попередника, професора Пола Хайланда.

Ця тяглість між ALIGN та DESTIN виявилася вирішальною для успіху проєкту і засвідчує важливість такої цінності, як міцні, усталені зв’язки між університетами Європейського простору вищої освіти. В рамках проєкту DESTIN вдало доповнюють одна одну дві нібито різні, але насправді взаємозалежні цілі – загальна адаптація української системи вищої освіти до європейських стандартів та покращення якості журналістської освіти. Адаптація до європейських стандартів втрачає сенс без «попиту» на неї з боку університетів, викладачів, студентів, роботодавців та інших стейкхолдерів. Відповідно, і реформа журналістської освіти не буде успішною, якщо фокусуватиметься лише на косметичних змінах у навчальних планах.

Як зазначалося в описі проєкту ALIGN: «Процеси адаптації до нових стандартів якості є викликом для будь-якого університету, оскільки потребують змін як технічних (приміром, впровадження єдиної системи ступенів), так і концептуальних (як-от розуміння концепції студентоцентризму), і культурних (у розбудові академічної спільноти, де кожний усвідомлює власну роль і відповідальність у забезпеченні якості навчальних курсів)» .

У цьому сенсі журналістська освіта є надзвичайно цікавим об’єктом для реформування. Журналістика – предмет із сильною практичною складовою та міцними зв’язками з відповідним професійним сектором, а отже, такий пріоритет Болонського процесу, як підсилення конкурентоспроможності випускників, видається надзвичайно релевантним. Студенти, що здобули якісну освіту, виявляються краще підготовленими до ринку праці і, відповідно, працюють ефективніше. Але журналістиці не можна навчати виключно в аудиторії.

Звісно, студентам потрібні теоретичні знання, але водночас вони потребують специфічних навичок, культурної обізнаності, виробничої практики та професійної підготовки – всіх тих компонентів, на які розраховує вступник до європейського вишу. Журналісту потрібні відмінні навички спілкування, цілеспрямованість та завзятість. Він мусить вільно орієнтуватися у багатьох сферах, вміти працювати як у команді, так і самостійно. На додачу, він має добре розбиратися у сучасних технологіях і бути здатним ефективно використовувати різні медіа-платформи.

Крім того, журналісту потрібні принципи. Як зазначено у назві нашого проєкту, DESTIN зосереджується не лише на «стандартах», але й на «доброчесності» й «професіоналізмі». Журналісти мають розуміти, втілювати й пропагувати ключові цінності Європейського Союзу – людську гідність, свободу, демократію, рівність, верховенство права та права людини. У цьому сенсі DESTIN значною мірою користується напрацюваннями нашого партнера, Європейської асоціації журналістської освіти (EJTA).

Зокрема, ми напряму керуємося вказівками Тартуської декларації EJTA, яка не лише визначає базові компетенції та навички журналістів, але і, як бачимо, окреслює фундаментальні принципи й цінності журналістики загалом. 

Важливу роль відіграє при цьому міжнародний контекст. Показник академічної мобільності українських здобувачів вищої освіти – будь-якого напряму підготовки та року навчання – є одним з найнижчих у європейському просторі вищої освіти, а українські університети мають занадто низький рівень інтернаціоналізації, зокрема, й у показниках кількості іноземних студентів.

Але незалежно від того, звідки ти родом і яка твоя історія, журналістика існує у глобальному контексті: маленькі камінці роблять великі кола на воді. А отже, не лише майбутні журналісти потребують більше можливостей для мобільності, але й міжнародні відділи університетів мають розбудовувати міцніші стосунки з іноземними партнерами.

Щоби досягти усього вищезазначеного – готувати випускників, що будуть конкурентоспроможними й успішними в умовах мінливого та дедалі більш глобалізованого медіаландшафту – факультети журналістики мають чітко розуміти, як організувати навчальний процес таким чином, щоб у центрі опинився саме студент. Для цього потрібно, щоб у викладачів був час, підтримка та бажання розвивати й підтримувати на належному рівні відповідні навички, підходи й знання. Потрібні ресурси, щоб забезпечити студентів усім необхідним – від технічних засобів до облаштованих просторів.

Потрібне взаєморозуміння між студентами, університетами й роботодавцями стосовно змісту й цінності журналістської освіти. Нарешті, потрібні відповідні процедури, які дозволили б стрімко змінювати наповнення цієї освіти відповідно до потреб студентів, роботодавців та суспільства загалом. Дещо з вищеназваного – як-от, тренінги для викладачів та методична підтримка, придбання обладнання та програмного забезпечення, обмін кращими практиками між університетами України та Європи – можна забезпечити за допомогою грантового фінансування. Але проєкти на кшталт DESTIN стають успішними лише тоді, коли партнери мають спільну візію майбутнього й ладні працювати заради неї.

Ця спільна візія й згуртованість не випадкові. Вони постали з низки зовнішніх факторів, про які я казав раніше – масштабна освітня реформа в Україні, виклики перед українською журналістикою та журналістською освітою тощо, – але водночас наш успіх значною мірою залежить від майстерності, досвіду й ефективного планування. Шестеро з наших партнерів, як я вже згадував, вже працювали разом у проєкті ALIGN, але цього недостатньо.

Крім цього, DESTIN потребував: 

  1. Значної кількості факультетів журналістики та медіастудій в українських університетах, які хотіли б не лише засвоїти нові підходи та змінити усталені практики, але й інвестувати у це власний час, сили й ресурси – таких виявилося десять. 
  2. Зацікавлених ключових стейкхолдерів, здатних надати інформацію про студентів, роботодавців та національне законодавство – такими виявилися Українська асоціація студентів, Громадське радіо та Міністерство освіти й науки України.
  3. Європейських партнерів, що мали  б досвід у підготовці викладачів, а також в експертному оцінюванні, реформуванні та рецензуванні освітніх програм відповідно до європейських стандартів і практик, до того ж, таких, що мали б у своєму складі успішні факультети журналістики й медіа студій – ми знайшли їх в Ірландії, Швеції, Польщі, а також в університеті Бат Спа. 
  4. Фахові журналістські організації Європи, що контролюють якість університетської журналістської освіти та програм підвищення кваліфікації журналістів і професіоналів у медіа-сфері – Європейська асоціація підготовки журналістів, Мережа журналістської етики та Інститут медіа-студій FoJo, що функціонує на базі нашого шведського партнера. 
  5. Партнера з досвідом контролю якості реалізації міжнародних проєктів з великою кількістю партнерів з різних країн – World University Services, Австрія.

Наразі DESTIN вже подолав дві третини шляху і має доволі значні, навіть за міжнародними стандартами, досягнення: менш ніж за три роки проєкт допоміг розробити та впровадити 20 нових бакалаврських і магістерських програм з журналістики й медіастудій в Україні. Інакше кажучи, в усіх куточках України наразі є студенти, що навчаються за програмами, яких два роки тому просто не існувало. Це – найкраще свідчення наполегливої праці наших українських партнерів за підтримки інших учасників проєкту. Все почалося з прискіпливого аудиту та експертного оцінювання тих програм, які вже пропонувалися факультетами.

Ми консультувалися зі студентами й роботодавцями, проводили вузькоспеціалізовані тренінги для викладачів, організовували навчальні візити до європейських партнерів, щоб вивчити їхні моделі журналістської освіти і запропонувати концепції нових програм. Тільки після всебічного оцінювання цих концепцій ми переходили до їх поетапного впровадження: планування, розробки, зовнішньої оцінки й акредитації кожного нового курсу. Цей етап ще не завершено, адже наразі ми оцінюємо досвід першого року навчання за оновленими курсами – року, який виявився таким несхожим на попередні через пандемію.

Результати і майбутнє

На завершення хотів би стисло окреслити подальші кроки розвитку проєкту. Європейські цінності значною мірою визначити цілі й завдання DESTIN, але він буде направду успішним лише тоді, коли ці цінності будуть засвоєні й збережуть своє значення після завершення проєкту. Частково нам вдалося забезпечити цю усталеність через вже згадані нові програми. Ті, хто навчаються за ними зараз, колись стануть журналістами; їхній професійний рівень та світогляд значною мірою визначатимуться тим, що саме і у який спосіб вони вивчали. Важливо, що ці нові програми будуть змінюватися відповідно до фідбеку від студентів, роботодавців та експертів у галузі журналістської освіти.

Але допоки нинішні студенти стають журналістами майбутнього, для DESTIN вкрай важливо тісно співпрацювати з роботодавцями. Така співпраця вже чиниться на рівні окремих партнерів, але ми націлені на більше – зокрема, на створення бази даних роботодавців та форуму для професійних дискусій. Ми також розуміємо, що десять з обраних нами університетів – це далеко не всі факультети журналістики в Україні, й хочемо поширити наш досвід та ресурси поза межі консорціуму, зокрема підготувати розлогі національні методичні рекомендації щодо змісту, розвитку й впровадження бакалаврських і магістерських програм. Цей документ наразі на стадії розробки. 

Зміцнюємо ми й міжнародні зв’язки: українські партнери охоче приєднуються до EJTA, а деякі з них розробляють програми подвійного диплому з європейськими університетами. Нарешті, ми плідно співпрацюємо із зовнішніми експертами, щоб з’ясувати, у який спосіб ми можемо максимально інтенсифікувати вплив DESTIN.

На початку цієї промови я зазначав, що в DESTIN є дві ціннісно-обумовлені мети. Я сфокусувався переважно на першій – на покращенні журналістської освіти – але завершити хочу зверненням до другої, яка, хоча й прямо не пов’язана із заходами DESTIN, але так само ґрунтується на фундаментальних європейських цінностях. В той час, як краще підготовлені журналісти обов’язково змінять на краще весь медіасектор, читачі, слухачі та глядачі також мають навчатися, щоб краще розумітися на продуктах, які вони споживають. За останні роки важливість медіаграмотності як навички, потрібної широкому загалу, стрімко зростає. Звісно, цей виклик стоїть не лише перед Україною чи Європою. Та за допомогою DESTIN наші українські партнери наразі працюють разом зі студентами й роботодавцями над розробкою просвітницьких заходів та онлайн-курсів, які допомогли б суспільству зрозуміти роль та відповідальність журналістики й медіа у розмаїтому демократичному суспільстві.

Звісно, це маленькі кроки, але ми сподіваємося, що наступні проєкти зможуть продовжити ту важливу роботу, яку ми розпочали.

Коментарі