Чому українським викладачам та медіадослідникам варто приєднатися до Європейської асоціації досліджень та освіти з комунікації (ECREA) та як це зробити — представники організації розповіли на онлайн-семінарі, який відбувся 9 листопада. Співорганізатором події виступив Український інститут медіа та комунікації.
ECREA є найбільшою науковою асоціацією вчених і викладачів у сфері комунікації у Європі, що нараховує понад 3500 членів. Організація представлена:
- 25 тематичними секціями, кожна з яких присвячена окремій піддисципліні комунікаційних досліджень, як-от політичній комунікації, візуальним культурам, філософії комунікації тощо. При реєстрації в ECREA людина чи інституція може долучитися до будь-якої секції (але, звісно, варто зважати на тематику своїх досліджень);
- п’ятьма тимчасовими робочими групами, які фокусуються на недостатньо представлених у комунікаційній галузі питаннях. Такі групи, як правило, діють чотири роки. Однак якщо до тимчасової групи активно приєднуються члени ECREA, виконавча рада може перетворити її на тематичну секцію;
- трьома мережами, які представляють конкретні соціально-демографічні групи дослідників: жінок, молодих вчених та науковців зі Східно-Центральної Європи.
ECREA засудила повномасштабне вторгнення Росії в Україну та солідаризувалася з українськими дослідниками, наголосивши на важливості дотримання академічної свободи та прав людини. Зараз асоціація прагне забезпечити повну європейську інтеграцію українських комунікаційних досліджень та освіти. За безпосередньої підтримки президента асоціації Джона Дауні створено Робочу групу з питань України, яку очолив Роман Горбик (тренер «Академії викладачів журналістики»). Асоціація вже відкрила двері для десятків українських членів, але прагне розширитися до повної інклюзивності та посилити своє інституційне членство в Україні.
«Коли Росія напала на Україну, я попросив наш секретаріат надати мені електронні адреси всіх наших членів, які живуть та працюють в Україні. Мене вразило, що їх виявилося всього двоє. Зараз в ECREA 93 члени з України, що мене дуже тішить. Це доводить активність комунікаційної дисципліни в українській науці та свідчить, що Робоча група з питань України докладає до цього багато зусиль», — каже Джон Дауні.
Одним із завдань групи було підготувати для ECREA огляд українських академічних й неакадемічних інституцій, неурядових організацій, які займаються медіадослідженнями та журналістською освітою. Цим займалася координаторка проєктів Українського інституту медіа та комунікації та членкиня робочої групи Галина Будівська. «Наше дослідження складається з аналітичної записки та бази контактів, в якій міститься інформація про кількість студентів і викладачів в різних підрозділах, де готують журналістів. Ми виявили, що в Україні працюють понад 50 академічних інституцій, де навчають журналістів і проводяться дослідження у сфері журналістики й комунікацій. Орієнтовно може йтися про 800 викладачів — потенційних членів ECREA. Однак наша база даних поки не є повною. Ми анкетували кафедри й факультети журналістики, і, на жаль, частина з них не надала відповіді. Тому доводилося збирати інформацію з відкритих джерел», — розповідає Галина.
Посередником між президією асоціації та Робочою групою з питань України обрали члена Правління, професора Йорана Боліна (Університет Седертерн), оскільки саме у нього був досвід досліджень в Україні ще до війни. «Ми недержавна організація, яка не має жодного урядового фінансування. Асоціація фінансується з щорічних членських внесків (від 12 євро — для індивідуальних та від 75 євро для інституційних членів — прим. ред.). Однак для українських дослідників ми вирішили скасувати членські внески на наступні три роки», — каже Йоран.
Переваги членства в ECREA
Участь у міжнародних конференціях
Що два роки асоціація проводить загальну конференцію, на якій члени ECREA презентують свої дослідження у галузі комунікацій, беруть участь у круглих столах, отримують зворотний зв’язок від колег. Чим важливий цей захід, розповідає секретар Робочої групи з питань України Дарія Орлова: «Я брала участь в конференції ECREA у 2016 році. Це гігантська й інтенсивна подія, до якої долучаються сотні європейських дослідників. Навіть ознайомлення з програмою потребує чимало часу, однак це дає змогу зрозуміти порядок денний медіадосліджень й стимулює власні ідеї. Я планую взяти участь ще і сподіваюся побачити серед учасників куди більше українських дослідників, аніж попереднього разу (тоді я знайшла лише одну учасницю з України). Хочеться, щоб наш голос лунав голосніше, щоб ми, українці, брали участь у розвитку європейської науки та почерпнули щось для себе».
Найближча велика конференція ECREA відбудеться 24–27 вересня 2024 року у Любляні (Словаччина). Заявки на участь приймаються до 15 грудня 2023-го. Реєстрація платна (від 155 до 560 євро), однак в ECREA зважають на умови, в яких вимушені працювати українські вчені, тому готові за можливості компенсувати їхню участь у заході.
Також члени асоціації можуть долучатися до заходів, які організовують їхні тематичні секції. Як правило, такі події менш масштабні (семінари, практикуми, конференції), тематично сфокусовані й зазвичай плануються на рік, коли не проводиться велика конференція ECREA.
Нетворкінг
Заступниця Голови Робочої групи з питань України Тетяна Локоть в ECREA ще з 2015 року. Вона була дотична до адміністрування тимчасової групи, яка згодом перетворилася на тематичну секцію «Медіа, міста і простір». За словами Тетяни, у межах секцій, зокрема й під час заходів, варто шукати можливості співробітництва з європейськими вченими. «Можна гуртуватися з колегами для участі в проєктах з академічної мобільності, видання спільних посібників, написання спільних монографій, подання на масштабніші академічні проєкти. Членство ECREA — це можливість налагодити менш формальні й професійні зв’язки з європейськими колегами. Для нас це важливо, бо українська наукова спільнота потребує і фінансової підтримки, і розуміння з боку європейців. Їм треба доносити, як це — займатися дослідженнями й викладати в умовах війни».
Роман Горбик додає: «Для нас це нагода встановити зв’язки із західним науковим дискурсом. Ми маємо говорити з ними однією мовою (і я не англійську маю на увазі, а мову наукову, термінологічну)». Хоча, за його словами, знання англійської теж потрібне, адже це робоча мова асоціації.
Інформація про можливості
Щотижня члени асоціації отримують розсилку, у якій повідомляється про останні наукові публікації, збір заявок на конференції, нові спецвипуски журналів. Також там розміщують пропозиції від наукових видань, які шукають статті на певну тематику
Промоція досліджень
ECREA має спеціальну книжкову серію, призначену для праць, що роблять значний внесок у теорію, дослідження, практику та політику у різних темах медіагалузі та комунікаційних досліджень. Аби подати свою пропозицію (проспект книжки) на розгляд, варто скооперуватися з іншими членами ECREA, які працюють у схожому напрямі.
Пропозиції членів оцінюють редактори книжкової серії, а їхній вибір підтверджує виконавча рада ECREA. Відібрати можуть не більше чотирьох пропозицій на рік. Праці виходять у видавництві Palgrave, з яким ECREA має контракт. Також асоціація оплачує вільний доступ до книжок в електронному вигляді, тож вони будуть доступні для всіх охочих з різних куточків світу.
Перевага, яка доступна лише Україні
За словами Романа Горбика, з України асоціація приймає не лише науковців й викладачів з університетів, а й медіаекспертів, фахівців, які працюють з медіаосвітою й медіадослідженнями у громадських організаціях. Така опція доступна лише для нашої країни, наголошує він.
Як стати членом ECREA
ECREA передбачає як інституційне членство (на рівні факультету / відділення), так і індивідуальне. Якщо на вашій кафедрі працює до 10 людей, то є сенс реєструватися на інституційному рівні. У такому разі керівник кафедри має надіслати на електронну адресу секретаріату info@ecrea.eu. англомовний лист, у якому має бути зазначена назва відділення, кількість членів та поіменний список цих людей. Якщо у вашому відділенні понад 10 людей, тоді варто кожному писати лист окремо на вже згадану пошту. Також в обох випадках можна ставити в копію електронну адресу Робочої групи з питань України: ecrea.ukraine@gmail.com. Це дозволить їй вести облік зареєстрованих від України й розуміти ситуацію.
За словами Романа Горбика, в інституційного члена є змога дати відразу п’ять голосів під час виборів на Генеральній Асамблеї, однак індивідуальні члени можуть дати більше голосів сукупно. У будь-якому разі чим більше українських дослідників та медіаекспертів буде в ECREA, тим краще. «У нас є можливість впливати на наукову політику», — зазначає Роман. І додає: саме завдяки голосуванню вдалося виключити з ECREA єдиного інституційного члена з Росії — МДУ імені Ломоносова.
Корисні ресурси
Cайт ECREA: www.ecrea.eu
Сторінки Робочої групи з питань України у Facebook, Linkedin, X (Twitter)
Також можна переглянути презентацію Романа Горбика, яка підсумовує все вище зазначене
Головне фото: Unseen Studio / Unsplash