Як деконструювати теорії змов, розпізнавати глибинні фейки та працювати з інформацією в інтернеті, зокрема у соцмережах — про це йдеться в онлайн-курсі «Як протистояти когнітивним впливам», який 30 жовтня презентувала ГО «Український інститут медіа та комунікації». Курс розроблено за підтримки ABA Roli.
За словами виконавчої директорки УІМК та однієї з авторів курсу Діани Дуцик, ідея проєкту виникла ще до повномасштабного вторгнення. «У 2021 році дослідники з Університету Джона Хопкінса підготували для сайту NATO Review аналітичну записку, у якій застосували визначення «когнітивна війна» (згідно з яким, людська свідомість розглядається як поле битви — прим. ред.). Відповідно до цього визначення, аби впливати на думку людей / конкретних груп, потрібно не просто поширювати, наприклад, фейкові новини, а поєднувати різні засоби: кібернетичні, психологічні, механізми соціальної інженерії. У нас є чимало ініціатив з медіаграмотності, протидії дезінформації, однак ця аналітична записка наштовхнула мене на думку, що за можливості варто глибше розповісти про когнітивний вплив. Завдяки ABA Roli ця мождливість у нас з’явилася, тому ми щиро вдячні їм за підтримку», — сказала Діана.
Представник ABA Roli Ігор Осика зауважив, що курс як ніколи на часі: дається взнаки й стрімкий розвиток інформаційних технологій, й війна, яка триває вже 10-й рік. «Впоратися з нинішнім інформаційним потоком, споживати цей контент так, щоб залишатися в стабільному психологічному стані, інколи буває дуже важко. Тому такий курс, на мою думку, допоможе громадянам впоратися з цими викликами, робити правильні висновки, аналізувати критично отримувану інформацію, розпізнавати маніпуляції, які зараз закладають в деякі інформаційні продукти. Курс буде помічним у різних аспектах, починаючи з національної безпеки й закінчуючи ментальним здоровям окремої людини», — сказав Ігор.
До презентації курсу долучилися і його автори. Так, завідувач кафедри міжнародних відносин «Києво-Могилянської академії» і директор Школа політичної аналітики НаУКМА Максим Яковлєв, який підготував розділ про деконструювання теорії змов, зазначив, що останні можна використовувати опосередковано у протидії когнітивним впливам: «Теорії змови — це яскрава ілюстрація антинаукового погляду на світ. Розбір їхніх засад допоможе, наприклад, зрозуміти, як працює кремлівська пропаганда на різних майданчиках і з різними аудиторіями».
Консультант Світового банку у сфері кібербезпеки й аналізу даних, головний аналітик цифрових платформ Суспільного Михайло Кольцов розкрив у курсі, як розпізнавати глибинні фейки на фото, відео та аудіо: «Ви потрапляєте у ситуацію, коли ви не можете вірити власним очам. Це не звичайний фейк, де на реальному зображенні щось змінили. Це щось згенероване з нізвідки. Однак якщо ви розумієте, куди і як правильно дивитися, як використовувати інструменти, щоб розпізнати підроблену фотографію / відео, то впораєтесь з цим».
Дослідник медіа у громадській організації «Львівський медіафорум» Отар Довженко розробив для курсу розділ «Як соцмережі сприяють поширенню пропаганди та дезінформації і що цьому можна протиставити». За його словами, він постави собі за мету зруйнувати хибні уявлення про соцмережі у людей, які не належать до вузької медіатизованої аудиторії: «Ці уявлення переважно породжені не дезінформацією, а тим, що люди не до кінця розуміють природу віртуальних спільнот. Вони почуваються у соцмережах як у себе вдома. І коли вони стикаються з ситуаціями, де правила працюють проти користувачів, які, як їм здається, нічого не порушили, або спостерігають, як комерційні механізми витісняють поступово механізми природного обміну інформацією, їх це шокує та обурює. Вони починають звинувачувати у цьому “недобросовісні” міжнародні корпорації. Тому, як на мене, частина медіаграмотності — це адекватне розуміння, що таке соціальні платформи, як вони працюють і як нас сприймають їхні власники».
Однак щоб протистояти когнітивному впливу, потрібне базове розуміння, яку саме інформацію в інтернеті шукати, на що звертати увагу, які оцінювати різні види контенту, переконана журналістка, фактчекерка проєкту StopFake.org Олена Чуранова. Ці питання вона висвітлила у розділі «Як перевірити інформацію в інтернеті: базові правила та інструменти». «Мені здається, що цей розділ важливий не лише для медійників, викладачів та студентів журфаків, а й для всіх українців, адже у нас війна, а росія постійно поширює фейки, які насправді спростовуються досить легко. Для мене як для фактчекерки щастя — спостерігати, як в коментарях під дописом з фейковим контентом користувачі самі спростовують фейк і показують, як вони це зробили. Люди самі стають фактчекерами, і це круто. Тому важливо й надалі поширювати ці знання, аби охопити якомога більше людей», — сказала Олена.
Онлайн-курс «Як протистояти когнітивним впливам» передбачає проходження як у форматі ознайомлення, так і отримання сертифіката за умови реєстрації на сайті та проходження всіх тестових завдань. Наприкінці кожного розділу є список корисної літератури, аби у кожного була змога ще глибше дослідити тему когнітивного впливу.
Курс доступний за посиланням.
Онлайн-курс створений Українським інститутом медіа та комунікації за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права ABA ROLI Ukraine в межах програми «Сприяння Інтернет свободі в Україні».