Як написати хороший абстракт до дослідження, аби зацікавити організаторів західних конференцій — про це Роман Горбик, голова Робочої групи з питань України в Європейській асоціації досліджень та освіти з комунікації (ECREA), розповідав на вебінарах 15 грудня 2023 року та 10 січня 2024-го. Співорганізаторами обох заходів виступили Український інститут медіа та комунікації, ECREA та Інститут російських та євразійських студій при Уппсальському університеті (IRES Institute for Russian and Eurasian Studies).
Публікуємо нотатки з цих вебінарів, які, сподіваємося, стануть в пригоді українським медіадослідникам.
Про спікера: Роман Горбик — медіадослідник, старший викладач у шведському Університеті Еребру, очільник секції «Медіатизація» в ECREA. Брав участь у численних міжнародних заходах, зокрема у Media Breakdown and Recovery: An International Symposium (Швеція, 2022), 9th ECREA European Communication Conference (Данія, 2022), ASEEES 53rd Annual Convention (США, 2021). Ознайомитися з деякими його дослідженнями та презентаціями можна за посиланням.
Що таке абстракт
Абстракт — це короткий зміст наукової роботи. У ньому підсумовують головні елементи дослідження: проблему, мету, теорію, методи, результати та можливе їхнє застосування. Абстракт дає змогу швидко оцінити дослідження, зокрема й тим, хто відбирає заявки на заходи. Водночас у ньому не треба викладати всі знахідки: читачам має кортіти дізнатися, що ж буде далі у дослідженні. У дечому абстракт нагадує пітч: він, по суті, продає статтю / дослідження.
Через абстракт автор може продемонструвати свою компетентність чи яскравий матеріал, показати свою належність до певної дослідницької спільноти (через використання певної теорії, методів, типу матеріалу). Щоб довести цю належність, потрібно говорити однією мовою із західними колегами: річ не стільки в англійській, скільки в спільній науковій мові, яка виражається:
- у використанні релевантної термінології. Наприклад, в українських медіадослідженнях дуже популярною є ідея впливу (influence / effectiveness / impact) медіа. Тимчасом для західного академічного середовища це проблемне питання, адже вплив інформації на якісь процеси в суспільстві складно довести. Тому раджу говорити про наслідки, наприклад, про consequances of media use, consequances of certain media practices: методологічно це слово менше зобов’язує вас наводити докази.
- в опорі на релевантні теорії. Варто покладатися не на західні теорії 40-х років минулого століття, як-от модель комунікації Гарольда Лассвела, а на ті, що більш популярні зараз: фреймінг, теорія медійної логіки, культивації, гейткіпінгу, медіатизації, датафікації, медіапрактики (перенесення акценту з контенту на те, що люди роблять з цим контентом);
- у використанні релевантних методів. Ви маєте показати свою обізнаність щодо якісних (дискурс-аналіз, герменевтика, інтерв’ю), статистично грамотно кількісних (контент-аналіз, digital humanities, анкетування, опитування) та змішаних методів, з якими знайомі європейські колеги;
- у порушенні релевантних проблем. Найцікавіше, що ми, українські дослідники, можемо розповісти світу про комунікації та медіа, стосується війни, адже в цьому у нас унікальний досвід. Можна, наприклад, досліджувати, як комунікують люди під час війни, як працює медійна партиципація (як самі люди беруть участь в поширенні контенту), як поширюється пропаганда, які наслідки застосування технологій та інструментів штучного інтелекту під час війни.
Які заявки варто подавати на західні конференції, а які ні
Не треба подавати:
- переказ чи компіляцію попередніх досліджень;
- вкрай вузькі теми з історії національної преси на кшталт «частотність сполучників сурядності у листуванні Михайла Павлика та Юліана Бачинського». Подібне краще презентувати в Україні, де є зацікавлена аудиторія. А от більш аналітично опрацьовані або компаративні дослідження з історії української преси можна презентувати колегам на Заході, зокрема й на конференціях ECREA у секції Communication History;
- переказ загальновідомої інформації / матеріалів ЗМІ на кшталт «24 лютого росія напала на Україну. Від шести до дев’яти мільйонів людей вимушено стали біженцями. Росіяни бомблять наші міста». Не варто й ділитися особистою інформацією на кшталт «ось моя фотка з бомбосховища», оскільки це не стосується науки;
- заявки, яким можна буде закинути агресивність або пропаганду. Критикувати та аналізувати російську комунікацію можна і треба, але варто робити це науково.
Що варто подавати:
- заявки з емпіричною (хай і недосконалою) основою. Якщо не вдається проаналізувати круту статистичну репрезентативну вибірку, зробіть вибірку з десяти текстів, але проаналізуйте їх цікаво;
- заявки з теоретичною основою теж можливі, але матимуть менше шансів порівняно з емпіричними. Вони більш доречні для тих, хто багато працював з реальною емпірикою й може робити якісь узагальнення, або для тих, хто має успішний досвід подачі на західні конференції. Сказати нове слово у науковій теорії досить-таки непросто;
- заявки, у яких ідентифіковано певну наукову проблему, наприклад, якісь прогалини у певній галузі. Потім через застосування певних методів у діалозі чи запереченні певної теорії цю проблему намагаються вирішити.
Структура абстракту
- Проблема, яку ви намагаєтеся вирішити.
- Огляд літератури: указати хоча б три-чотири прізвища авторів в дужках з роками, щоб маркувати певну територію / наукову традицію, у якій ви працюєте.
- Мета вашого дослідження: писати просто, без науковоподібної лексики.
- Теорія, яка допомагає вам інтерпретувати результат / з якою ви ведете діалог, й методи, за допомогою яких ви розв’язуєте проблему.
- Результати: подати кілька конкретних пунктів того, що вам вдалося з’ясувати. Про решту результатів повідомте вже у самому дослідженні.
- Застосування (необов’язковий пункт): описати, як результати вашого дослідження можуть застосовуватися. Наприклад, «це дослідження буде корисне таким-то дослідникам, які працюють з такими-то темами», або «це дослідження збагачує таку-то теорію».
Наукові статті зазвичай передбачають короткі абстракти — на 150–250 слів. Кожен пункт якраз можна буде розкрити одним реченням. Щодо конференцій, то там буває по-різному: на деяких заходах, наприклад, на тій же великій конференції ECREA, приймають абстракти від 300 до 500 слів. У такому разі кожен пункт, зокрема огляд літератури, можна розписати детальніше. Якщо у вас є чітке бачення свого дослідження або воно взагалі вже зроблене, то розписати абстракт за цією структурою буде легко.
Послідовність висвітлення пунктів у абстракті може бути інакшою. Також не потрібно його перенавантажувати термінами.
Рекомендую писати абстракт одразу англійською, оскільки не завжди вдається зберегти при перекладі красу і влучність формулювань. Однак якщо складно, можете скористатися Google Translate, а потім дати перевірити перекладене людині, яка знає англійську краще, ніж ви.
Стилістичні підказки
Шкідливі слова, які можуть «потопити» вашу англомовну заявку:
- конструкції, які применшують значення вашого дослідження, наприклад, «we made an attempt to analyze…» («ми спробували / хотіли б проаналізувати…»). Пам’ятайте, що ви науковець: якщо ви щось презентуєте, отже, ви це дослідили;
- essence (суть / сутність): через це слово вас можуть запідозрити в тязі до есенціалізму, а для досліджень, що стосуються явищ у комунікації та медіа, які насправді є плинними, це не дуже доречно;
- science та scientific (природничі та точні науки): дуже часто українські дослідники використовують ці два слова, маючи на увазі гуманітарні та соціальні науки, однак це некоректно в англійській. Натомість краще послуговуйтеся прикметниками academic та scholarly;
- progress: поступ — це більш філософська тема, а не предмет розмови;
- надмір пасивних конструкцій (чотири-п’ять поспіль) відбиває бажання читати далі. Краще чергувати їх з активними, до того ж останніх має бути більше. Займенник I або we (якщо йдеться про групу авторів) використовувати цілком нормально у західній науці.
Хороші слова, які варто вживати в заявці:
- study (дослідження);
- academic / scholarly (науковий);
- mediated (той, що існує в медійній формі, наприклад, mediated construction);
- mediatized: це слово стосується теорії медіатизації (які наслідки має інтенсифікація медіації, поєднання немедійних практик з медіа). Я, наприклад, пишу про війну, яка інтегрована у сучасні комунікації.
- the aim / purpose / objective (мета), також мету можна висловити через похідні дієслова від англійських відповідників, наприклад, «the study aimed to do something» (дослідження має на меті зробити те-то).
Відповіді на поширені запитання
Як ознайомлюватися із західною науковою літературою, важливими дослідженнями та статтями, якщо доступ до них коштує чимало, а університет, у якому я працюю, не надає таку можливість?
Можете пошукати доступні статті на вашу тему на ресурсах academia.edu та ResearchGate. Також на останньому можна звернутися до автора цікавого вам дослідження й попросити повну версію його статті.
Наукових журналів про комунікації та медіа чимало. Як розібратися, які з них варті уваги?
Можливі рішення:
- звертатися до знайомих колег, які працюють у європейських університетах і, найімовірніше, мають доступ до рейтингів таких журналів;
- користуватися такими наукометричними базами даних як JSTOR, Sage Journals, Taylor & Francis online, Oxford Reference.
Чи можу я подавати заявку на конференцію, якщо я ще не завершив дослідження?
Не завжди абстракт має презентувати готове дослідження. Якщо, наприклад, подаєтеся на конференцію ECREA, то можете чесно писати, що ще працюєте над дослідженням.
Я маю запитання до Робочої групи з питань України в ECREA. Як мені зв’язатися з її представниками?
Ви можете написати їм на пошту ecrea.ukraine@gmail.com
Читайте також: