Посібник стане у пригоді викладачам та студентам журналістики.
Українські та міжнародні журналісти активно висвітлюють воєнні злочини, які скоїла російська армія в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Безупинно готують новини, репортажі з місця подій, інтерв’ю з очевидцями на деокупованих територіях, розслідування на основі відкритих даних. Та чи кожен такий матеріал — це потенційний доказ для міжнародних судів? У цьому питанні допомагає розібратися «Посібник для журналістів зі збору та фіксації інформації про міжнародні злочини», який підготував Центр права та демократії (Centre for Law and Democracy), що базується в Канаді.
Видання вийшло в межах проєкту «Сприяння забезпеченню доказів злочинів проти журналістів в Україні» за підтримки Глобального фонду захисту ЗМІ, що діє під егідою ЮНЕСКО. Українською мовою працю переклав Інститут розвитку регіональної преси.
Посібник складається з чотирьох розділів:
- Огляд міжнародних злочинів та міжнародного судочинства
- Злочини проти журналістів
- Документування міжнародних злочинів і роль журналістів
- Ресурси та додаткові джерела
За допомогою видання журналіст може вибудувати для себе загальну методологію роботи на територіях, де сталися воєнні злочини, а головне — з їхніми свідками та навіть з людьми, проти яких було вчинено ці злочини. Адже це надзвичайно чутлива тема.
Трактування основних міжнародних злочинів у посібнику наведено відповідно до базового міжнародного документа у цій сфері — Римського статуту. До речі, Україна, попри тривалу суспільну і юридичну дискусію з цього приводу, досі його не ратифікувала. Тому це накладає додаткові нюанси на розуміння цієї проблематики в контексті російсько-української війни.
Посібник, зокрема, дає відповіді на такі запитання:
- Які є основні міжнародні злочини та як вирізнити їхні характерні ознаки в ході війни?
- Який історичний досвід розслідування міжнародних злочинів та роль Міжнародного кримінального суду в Гаазі?
- Які є способи кримінального переслідування за міжнародні злочини?
- Як журналістам виявляти потенційно важливу інформацію про міжнародні злочини?
- Які є типи доказів, і як підтвердити їхню належність, достовірність та неупередженість?
- Як захистити свої конфіденційні джерела та правильно зберегти саму інформацію?
- Які є методи проведення інтерв’ю та які з них є найбільш доречними у ситуації потенційних воєнних злочинів?
Важливо, що видання звертає увагу на злочини проти самих журналістів та їхній правовий захист в умовах збройного конфлікту. Водночас автори посібника неодноразово акцентують: збір доказів про воєнні злочини не є безпосереднім завданням журналіста. Журналіст — не прокурор і не суддя, його першочергова місія — це донесення суспільно важливої інформації, тому він не має підміняти у своїй роботі ці поняття.
«Журналісти не є слідчими у кримінальних справах і не повинні дозволяти цій діяльності відволікати їх від основної ролі інформування громадськості. Однак, отримуючи інформацію, що стосується поточних або майбутніх зусиль із притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, журналісти повинні розглянути можливість збирання та збереження цієї інформації у спосіб, який, наскільки це можливо, відповідає вимогам до інформації, що може бути представлена як доказ у суді, водночас мінімізуючи ризики для них самих, їхніх колег та їхніх джерел», — резюмують автори посібника.
Також видання пропонує перелік програм, за допомогою яких журналісти можуть збирати та зберігати докази. Приміром, додаток eyeWitness to Atrocities записує і додає метадані, щоб полегшити автентифікацію відеозаписів, якщо вони потрапляють в правоохоронні органи чи суди. А застосунок Tella application шифрує файли та приховує доступ до них.
Як посібник може знадобитися у викладанні
У країні, де тривають активні бойові дії, а у багатьох студентів-журналістів є шанси стати воєнними кореспондентами, пресофіцерами або ж, свідомо чи мимоволі, розслідувачами конкретних епізодів воєнних злочинів, цей посібник знадобиться всім, хто обрав журналістську професію. У розпорядженні викладачів журналістики — максимально наближений до українського контексту матеріал, а отже, вони зможуть надати студентам найактуальнішу інформацію про фіксування воєнних злочинів, а також про низку професійних, юридичних, етичних аспектів, які супроводжують цей процес.
Завантажити посібник можна тут: