Цей короткий посібник народився в результаті недовгої поїздки на Схід. Минулого року, в таку ж літню спеку, з групою журналістів ми були у місцях, де великі території забруднені вибухонебезпечними предметами. Для мирних жителів це продовження війни навіть там, де лінія фронту відступила далеко.
Діана Дуцик. Рекомендації для журналістів щодо висвітлення теми гуманітарного розмінування. – Координатор проектів ОБСЄ в Україні, 2021 – 18 с.
30+. Палюче сонце. Вони працюють в захисник костюмах (бронежилети та візори, якими прикривають обличчя). Майже як військові. 30 хвилин працюють, 5 хвилин перерва. Усі команди – по свистку. Ніяких телефонів, і нічого іншого. Тільки спорядження. Я побула в такому спорядженні приблизно годину. І подумала, що я б не змогла й півдня так працювати. Додайте до цього величезні площі некошеної амброзії, від одного погляду на яку починається алергічна реакція. Люди, які працюють в таких надзвичайно важких умовах – демінери. Не плутати із саперами. Завдання демінера – лише знайти та позначити вибухонебезпечний предмет. Вивозять та знешкоджують їх співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій.
В тематиці протимінної діяльності термінологія має неабияке значення, але журналісти, на жаль, не завжди мають бажання та час розбиратися. Початківцю дуже легко сплутати міну з іншими вибухонебезпечними предметами, або складно розібратися, в чому полягає різниця між «знищенням» та «знешкодженням» такого предмету.
Все непросто і з фотографіями та відео. Наприклад, чи знали ви, що не варто ілюструвати матеріали про розмінування фотографіями, на яких ті чи інші особи тримають вибухонебезпечні предмети у руках? А таки не варто, адже таким чином ви демонструєте, що це можна робити в реальному житті.
Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні приділяє неабияке значення навчанню журналістів, які висвітлюють тематику гуманітарного розмінування. Саме тому і відбулася минулорічна поїздка та виникла ідея написання короткого посібника про те, як висвітлювати тему гуманітарного розмінування. Посібник побудований на основі тих рекомендацій та зауважень, які я почула від експертів з гуманітарного розмінування під час поїздки.
Він містить рекомендації:
- щодо термінології та розуміння проблеми;
- щодо використання статистичних даних;
- щодо залучення експертів;
- щодо інтерв’ю з постраждалими та їх родинами;
- щодо висвітлення теми смерті;
- щодо оприлюднення фото та відео.
Посібник містить у тому числі й короткий термінологічний словник, який охоплює ключові терміни по темі гуманітарного розмінування. Також надається перелік законів та інших документів з цієї теми.
Цей посібник можна використовувати в якості допоміжного навчального матеріалу в рамках тих журналістських дисциплін, які орієнтовані на практику, а також в рамках «Журналістики конфлікту», якщо така викладається у вашому учбовому закладі.
Додатково надаємо приклади журналістських матеріалів, в яких коректно представлена гуманітарного розмінування, і які можуть бути хорошими прикладами для наслідування студентами:
- Людмила Кліщук. «“HALO, міни!” Як міжнародна гуманітарна організація розміновує землю Донбасу» // https://novynarnia.com/2020/08/28/halo-miny/
- Назар Волошин. «Як міжнародні гуманітарні структури допомагають розміновувати Донбас» // https://armyinform.com.ua/2020/11/yak-mizhnarodni-gumanitarni-struktury-dopomagayut-rozminovuvaty-donbas/
- Ольга Нікуліна. «”Зачепиш хоча б одну нитку – вибухне”. Подружжя, що чистить Донеччину від мін» // https://www.bbc.com/ukrainian/features-56512759
Посібник англійською та українською мовами ви можете завантажити тут: