Ця онлайн-практика шкодить не лише жертвам, а й усьому цифровому середовищу.
Доксинг (англ. doxing — скорочено від dropping documents) — оприлюднення в інтернеті приватної або конфіденційної інформації людини без її дозволу, наприклад, її домашньої адреси, маршрутів пересування, номерів телефонів, медичних або фінансових даних, а також імен її близьких. Часто до доксингу вдаються, коли хочуть покарати, залякати або принизити опонента в онлайн-конфлікті. Від доксингу також потерпають журналісти, матеріали яких зачіпають інтереси певних людей, структур або влади ворожої країни.
Зловмисники збирають дані різними способами. Часто відштовхуються від того, що людина викладає та як себе проявляє у соцмережах (лайки, коментарі, участь у групах). Також звертаються до публічних реєстрів, де міститься, наприклад, інформація про власність і судові справи громадян. Зловмисник може спробувати напряму або через фішингові посилання зламати акаунт людини у соцмережі або електронну пошту, аби викласти в публічний доступ приватну переписку.
Ініціатор доксингу систематизує дані про жертву, зібрані з відкритих та закритих джерел, і, доповнюючи їх своїми інтерпретаціями й суб’єктивними оцінками, викладає інформацію у закритих групах, на форумах, в анонімних телеграм-каналах. Іноді дані передають працедавцю жертви, аби домогтися її звільнення або суттєво ускладнити її життя на роботі.
Доксинг може позначитися на психічному здоров’ї та благополуччі людини: складно почуватися добре, коли десятки, а то й сотні незнайомців пишуть тобі повідомлення з погрозами, бо їм не подобається твоя позиція з певного питання. Та й існує певний ризик, що онлайн-атаки перейдуть у фізичний вимір. У ширшому контексті доксинг шкодить цифровому середовищу: як показує дослідження американської компанії SafeHome.org за 2025 рік, 57 % респондентів, остерігаючись зливу особистих даних, не висловлюють своїх політичних поглядів онлайн.
У Нідерландах і Південній Кореї доксинг визнали окремим злочином і надали йому чітке визначення у законодавстві. У США, де близько 4 % громадян заявляють, що стали жертвами доксингу, подібні закони станом на червень 2025 року ухвалили три штати: Алабама, Каліфорнія та Іллінойс. Ще 14 штатів визнали доксинг окремим правопорушенням, проте в законодавстві не дають чіткого визначення цього терміна і не згадують його безпосередньо. До речі, особливу увагу у США та Нідерландах приділяють захисту держслужбовців від доксингу.
В українському законодавстві немає терміну «доксинг», але дії, пов’язані з незаконним збиранням або поширенням персональних даних, кваліфікуються за статтями Кримінального кодексу, зокрема — за незаконне втручання в особисте життя, шантаж, погрози або переслідування.
Як вберегтися від доксингу
- Перегляньте налаштування конфіденційності у соцмережах: хто може бачити та коментувати ваші дописи, надсилати повідомлення та запити в друзі, запрошувати в групи. Переконайтеся, що вас влаштовує, з ким та яким обсягом інформації ви ділитеся.
- Не повідомляйте в соцмережах адресу дому чи роботи, номер телефону або місцезнаходження, навіть у приватних онлайн-групах.
- Обмежте налаштування геолокації.
- Створюйте унікальні паролі для кожного зі своїх облікових записів та налаштуйте двофакторну аутентифікацію для важливих акаунтів.
- Створюйте різні електронні адреси для різних цілей: наприклад, одна — для роботи, друга — для оформлення замовлень в інтернет-магазинах та рекламних розсилок, третя — для особистого спілкування. На відміну від робочої пошти, особиста не має бути публічною.
- За можливості видаліть неактуальні та призабуті профілі, наприклад, у тих же російських соцмережах «ВКонтакте» та «Одноклассники», оскільки зловмисники можуть взяти звідти особисту інформацію та фото, а то й взагалі зламати ці сторінки.
- Якщо вам здається, що вам загрожує доксинг через гостру суперечку в інтернеті, тимчасово закрийте або заблокуйте всі публічні профілі.
- Перевірте власноруч, скільки інформації про вас можна знайти в інтернеті: погугліть себе українською, російською та англійською мовами, перевірте за допомогою сервісу Have I Been Pwned, чи немає вашої електронної адреси у злитих базах даних.
- За потреби відправте запит Google на видалення вашої особистої інформації, яка відображається в результатах пошуку. Звісно, це не допоможе видалити контент безпосередньо, але принаймні його не знаходитимуть. Форму можна заповнити ось тут.
Що можна зробити, якщо доксинг таки стався
- Зверніться до адміністрації платформи, де поширено вашу інформацію — вимагайте видалення контенту та блокування акаунта порушника. Такі платформи як Facebook, Instagram, TikTok, YouTube реагують на скарги користувачів щодо розкриття їхніх приватних даних.
- Документуйте все: записуйте події, що відбуваються, та робіть скриншоти. Наскільки це можливо, намагайтеся забезпечити видимість дат, часу та URL-адрес у будь-якому повідомленні.
- Повідомте друзям, колегам та членам родини, що ви стали жертвою доксингу.
- Повідомте правоохоронні органи — навіть якщо здається, що поліція безсила, заява фіксує факт порушення.
- Змініть паролі та посильте налаштування конфіденційності для облікових записів у соцмережах.
- Доксинг може бути емоційно виснажливим. Попросіть когось, кому ви довіряєте, допомогти вам розібратися з проблемою, аби не проживати цей досвід наодинці.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення: Markus Spiske / Unsplash
Також читайте:
5 інструментів для посилення цифрового захисту
Як медійникам захистити свої дані: поради експертів із цифрової безпеки