Та чому кривдників складно притягнути до відповідальності.
Останні кілька років українське медіасередовище турбує діяльність анонімних телеграм-каналів, оскільки ті час від часу поширюють сумнівну та неправомірну інформацію, публікують джинсу, а також мають непрозоре фінансування. Зокрема, це відображено у результатах дослідження Українського інституту медіа та комунікації за 2023 рік. Того ж року NGL.media випустило розслідування про те, хто насправді стоїть за «Трухою» — найбільшою мережею анонімних телеграм-каналів в Україні. Так чи інакше ми можемо, опираючись на цю інформацію, переконувати своїх друзів, колег, батьків, старших родичів критично ставитися до «зливів» та сенсацій в дусі «завтра Росія вдарить Орєшніком по Києву», які поширюють анонімні канали.
Тимчасом постає інша проблема: розвиваються мережі телеграм-спільнот, які займаються кібербулінгом підлітків. Вони ж є і цільовою аудиторією цих каналів. Адже, з одного боку, підлітки здебільшого з технологіями на «ти» й досить вправні, аби обходити цифровий батьківський контроль. З іншого — з огляду на вік юнацтву складніше справлятися з негативними емоціями й ухвалювати зважені рішення, протистояти чужому тиску й звертатися за допомогою до батьків або інституцій.
Редакція розслідувань Суспільного розібралася, як недобросовісні адміністратори заробляють на цькуванні українських підлітків. Переповідаємо головне.
Що це за спільноти?
Адміністратори анонімних спільнот публікують образливі пости про підлітків. Часто в дописах оприлюднюють подробиці з життя жертви, нюанси про її сім’ю чи про певні вади. Адміністратори не вважають себе відповідальними за сказане. Кажуть, що публікують лише те, що їм надіслали люди, які «вирішили висловити думку про своїх знайомих».
Ці телеграм-спільноти зазвичай закриті та російськомовні, у назвах багатьох є слово «Зеркало» або «Сущность». Часто групи не відображаються у пошуку в месенджері. Знайти їх можна лише за гіперпосиланням. Попри такі обмеження, цим спільнотам вдається набирати аудиторію, до того ж лояльну. Вони створюють чати для спілкування між учасниками й групи з обмеженим і часто платним доступом, проводять розіграші, умовою участі в яких є запрошення друзів до каналу, організовують онлайн-ігри. Спрацьовує й «сарафанне радіо»: підлітки діляться враженнями від спільнот у соцмережах, зокрема в TikTok, а глядачі радше цікавляться, як можна приєднатися до цих телеграм-каналів, аніж обурюються самим фактом булінгу.
У подібних телеграм-каналів формально є правила, згідно з якими заборонено надсилати контент сексуального характеру, розголошувати особисті дані чи закликати до будь-яких дій. Але це не заважає і самим адміністраторам, і учасникам спільнот закликати «бити ногами» та «плювати в обличчя» підлітків, про яких йдеться в дописах. Окрім того, в коментарях зливають особисті дані жертв.
Якщо жертва звертається до адміністраторів із проханням видалити образливий допис, то їй пропонують заплатити за це. За доплату обіцяють розкрити дані того, хто надіслав допис. Ще більше коштів вимагають за «бронь», тобто гарантію, що публікації про людину більше не з’являтимуться на каналі. Якщо підліток відмовляється, то адміністратори погрожують опублікувати компромат на нього.
Ці спільноти також заробляють на розміщенні реклами, наприклад, вейп-шопів, або взагалі сумнівних джерел заробітку.
Як з ними борються
Поліція намагається блокувати ці спільноти за допомогою волонтерського проєкту «Кібер брама» або ж звертається з проханнями про блокування до адміністрації Telegram. Проте адміністраторів спільнот це не зупиняє: вони завчасно створюють «резерви» й дають посилання на них ще у чинних каналах. Та й ідентифікувати самих організаторів складно: вони створюють анонімні акаунти в телеграмі через віртуальні або «чисті» телефонні номери, зареєстровані у різних країнах, не залишають особистих даних, часто використовують криптогаманці.
За інформацією Суспільного, у 2023 році поліція отримала 37 заяв щодо діяльності таких телеграм-каналів, у 2024-му — 291 заяву. І зростання продовжується: лише за перші два місяці 2025-го до поліції надійшло щонайменше 75 заяв.
Заявники скаржились на порушення прав дітей, висвітлення особистої інформації, брехню, публікацію фото і відео порнографічного змісту, вимагання коштів, насильство, просування ненависті тощо.
В Україні за кібербулінг здебільшого передбачена адміністративна відповідальність. Тож з-поміж отриманих заяв за 2023–2024 роки поліцейські відкрили лише 13 кримінальних проваджень, частину з яких згодом закрили. У випадках, коли заяви таки переростали у кримінальні провадження, поліцейські розслідували різні злочини, серед яких — вимагання, шахрайство, погроза вбивством, несанкціоновані дії з інформацією, одержання доступу до дитячої порнографії, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію.
Найчастіше поліція кваліфікувала дії зловмисників як порушення недоторканності приватного життя. За цей злочин передбачена відповідальність у вигляді штрафу, обмеження волі або навіть позбавлення волі на три-п’ять років.
У судовому реєстрі журналісти Суспільного виявили сім кримінальних справ щодо телеграм-каналів, що спеціалізуються на кібербулінгу. Судові процеси щодо цих справ ще тривають. Правоохоронці через суд встановлюють власників банківських карток, на які надходили кошти за «послуги» каналів, проводять обшуки за адресами проживання причетних, вилучають телефони, картки та інше майно, що, ймовірно, має стосунок до вчинення злочинів.
У деяких випадках, коли поліції вдалося вийти на слід причетних до діяльності телеграм-спільнот, виявлялося, що за всім стоять діти. Двох адміністраторів, особи яких журналістам Суспільного вдалося встановити різними способами (через номер карти та TikTok), теж складно назвати дорослим — їм по 18 та 16 років відповідно. Інформацію про них редакція передала правоохоронцям.
Українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність для підлітків віком від 14 років лише за певні тяжкі та особливо тяжкі злочини, серед яких — вимагання.
Паралельно з розслідуваннями кримінальних справ поліція складає протоколи про адміністративне правопорушення за ухилення від виконання батьківських обов’язків на батьків адміністраторів, яким ще не виповнилося 16 років. Суди визнають дорослих винними у неналежному вихованні дітей і карають штрафами у розмірі 850 гривень. Також батьки змушені сплачувати судовий збір — 650 гривень.
Крім того, суди притягають до відповідальності й батьків дітей, які були авторами принаймні одного образливого посту про однокласника, вчителя чи про батьків своїх знайомих.
Також поліцейські складають адмінпротоколи на батьків, чиї діти були авторами фото, які згодом опинялися у телеграм-каналах.
Припускається, що це заохотить батьків відповідальніше ставитися до цифрового середовища, в якому перебувають їхні діти, а також контролювати контент, який вони споживають. Проте не всі батьки можуть контролювати онлайн-активність своїх дітей. На думку Тетяни Харьківської, менеджерки у соціальній сфері громадської організації «Ла Страда — Україна», консультантки Національної гарячої лінії для дітей та молоді, одним з ефективних підходів може стати посилення акценту на особистій відповідальності самої дитини.
Скриншоти, які використані у цій статті, взяті з розслідування Суспільного
Головне зображення: Lana Codes / Unsplash