Вправи з медіаграмотності, представлені в збірці, дають змогу зрозуміти на практиці, як протистояти пропаганді та маніпуляціям в інфопросторі.
Згідно з дослідженням «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році» від ГО «Інтерньюз-Україна», 84 % опитаних знають про існування неправдивих матеріалів. 75 % із цих респондентів впевнені, що можуть розпізнати дезінформацію. Однак лише 6 % опитаних з усіх, хто знає про фейки, змогли визначити достовірність усіх трьох запропонованих новин, а 78 % — лише однієї із них.
Високий розрив між впевненістю людей у своїх навичках з медіаграмотності і їхнім реальним рівнем є однією з причин, чому медіаграмотність неможливо ефективно викладати лише лекціями, вважають в Академії української преси (АУП). Тому там роблять ставку на інтерактивні методи навчання і знайомлять з ними тих, хто навчає медіаграмотності інших: викладачів, педагогів, тренерів, представників громадських організацій.
З огляду на зміни в медіапросторі, які сталися за час повномасштабної війни, та його ускладнення, Тетяна Іванова, медіаекспертка АУП і завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, підготувала новий практичний посібник «Вправи до тренінгу 2026. Фільтруй інформацію — створюй зміни». Авторка розглядає медіаграмотність не як пасивне спостереження, а як готовність діяти відповідально. Відповідно вправи побудовані так, що людина вчиться розпізнавати не тільки неправдивий факт, а й наратив, бачити не тільки повідомлення, а й маршрут його поширення. Учасник не просто виконує завдання, а формує наприкінці кожного із них власну аргументовану позицію.
Посібник містить не лише описи вправ, а й покрокові алгоритми для тренера, сценарії роботи, запитання для дебрифінгу, підсумкові висновки та візуальні матеріали, які можна використовувати для створення живої й наочної презентації.
Загалом до збірки увійшло шість вправ:
- Вправа «Хто написав нашу історію за нас?», яка допомагає деконструювати імперські наративи та повертати українцям суб’єктність без заміни однієї пропаганди іншою. Складається з п’яти етапів: розшифровки підтексту російського наративу (наприклад, «Українську мову ніхто не забороняв. Люди самі обирали російську»), пошуку доказів для спростування, узагальнення результатів аналізу, створення українського наративу, перевірки на дзеркальну пропаганду.
- Вправа «Розплутай маршрут», яка вчить бачити за десятками публікацій реальну кількість незалежних джерел і відновлювати шлях повідомлення: хто запустив його, хто передрукував, хто переклав, хто масштабував і в який момент один сумнівний матеріал отримав видимість «масового підтвердження».
- Вправа «Пауза перед реакцією», мета якої — навчити не реагувати й не поширювати інформацію під впливом страху, гніву, обурення чи відчуття терміновості. Учаснику повідомляють якусь приголомшливу інформацію, яка стосується українських суспільно-політичних реалій. Людина має взяти паузу, щоб відрефлексувати свою реакцію на повідомлення: яку емоцію відчула, яку дію захотілося зробити й що б могло статися після цієї дії. Далі учасник має відокремити факти від реакцій і перевірити, чи надана інформація є правдивою.
- Інтерактивна вправа «Злови клік», у ході якої учаснику пропонують уявити себе в ролі адміністратора анонімного телеграм-каналу й перетворити одну нейтральну новину на пост, який виб’є користувача з рівноваги. Це дасть змогу учаснику зрозуміти механізм, за якими працюють недобросовісні канали, і в майбутньому критичніше ставитися до емоційно заряджених повідомлень.
- Вправа «Вірю / Не вірю / Не знаю — перевіряю», у результаті якої учасник має сформувати уявлення про надійність тих чи інших джерел інформації, та зрозуміти, чим відрізняється помилка від маніпуляції. До розробки цієї вправи долучилася Наталія Пономаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
- Симуляційна гра «Останній автобус», яка дає змогу відстежити, як пропаганда комунікує з різними типами особистості, й доводить, що не варто погоджуватися на «менше зло».
Завантажити збірник можна тут.
«Майстерня інформаційної стійкості» створена в межах проєкту з медіаграмотності для людей старшого віку (60+), який реалізує Український інститут медіа та комунікації в партнерстві з DW Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Головне зображення відредаговане за допомогою Google Gemini
Також читайте:
Як російська пропаганда впливає на українське суспільство через наративи
Як змінився український медіаландшафт після повномасштабного вторгнення: аналітичний звіт